Освецимський Володимир Іванович (; 22 червня 1886, Комишлов, Пермська губернія, Російська імперія — 4 грудня 1955, Одеса, УРСР, СРСР) — російський, український і радянский актор театру і кіно. Народний артист Чечено-Інгуської АРСР (1944). Народний артист Української РСР (1946).
Біографічні відомості Дебютував на сцені в 1904 році в драматичній трупі М. Т. Строєва. У 1904—1905 рр. брав участь у турне Шадрінського товариства артистів заводами Уралу. У 1909-1916 роках — артист антрепризи в провінції.
З 1904 р. працював у театрах Петербурга, Харкова, Одеси, Вітебська, Риги, виступав у московському Малому театрі, Ленінградському театрі драми ім. Пушкіна.
Учасник Першої світової війни. У 1916—1917 рр. — на фронті в частинах російської армії.
У 1936—1948 рр. — актор Київського театру ім. Лесі Українки, 1948—1955 рр. — Одеського російського драматичного театру ім. Іванова.
Помер в Одесі. Похований на Другому Християнському цвинтарі Одеси.
Фільмографія Знявся у фільмах: «Полудєва» (1916, Жюльєн де Соберо) «Флавія Тессіні» (1918) «Діти — квіти життя» (1919, к/м; Зайцев, вагоновожатий) «Троє» (1919, Ілля Луньов) «Пани-грабіжники» (1920, к/м; Герой) «Сорока-злодійка» (1920, Щепін) «Директор» (1938) «Моряки» (1939, Бєляєв) «Вершники» (1939, Еммельсдорф) «Олександр Пархоменко» (1942, полковник (немає в титрах) «Бій під Соколом» (1942, сторож (немає в титрах) «В далекому плаванні» (1945, Горєлов) «Зигмунд Колосовський» (1945, Людвіг, польський патріот) «Центр нападу» (1946, член колегії (ні в титрах)) «Блакитні дороги» (1947, Консовський) «Третій удар» (1948, С.С. Бірюзов, начальник штабу фронту, генерал-полковник (немає у титрах)) «Безвісти зниклий» (1956)
Література Мистецтво України: Біографічний довідник. К., 1997. — С.453. Посилання