Союз автономістів — організація народів у Російській імперії, яка постала під час революції 1905 і домагалася децентралізації Російської імперії на засадах національної автономії та федералізму.
Підготовну роботу виконав з'їзд у листопаді 1905 року у Петербурзі під проводом І. Бодуена де Куртене з участю представників: азербайджанців, білорусів, вірменів, грузинів, естонців, євреїв, киргизів, литовців, латишів, поляків, татар і українців.
Із скликанням І Державної Думи постала парламентарна фракція Союз автономістів, яка 11 травня 1906 року ухвалила програму «для взаємної допомоги й оборони, а також для здійснення автономної ідеї на засадах демократичних». Союз автономістів об'єднував 120 членів Державної Думи; голова фракції — О. Лєдницький (поляк), заступник голови — українець Ілля Шраг.
З ліквідацією І Державної Думи перестав діяти й Союз автономістів. Спроби відновити Союз автономістів у II Державній Думі, а згодом у 1910 році зупинилися на підготовних заходах. Ідею Союзу автономістів відновлено у 1917 року скликанням у Києві З'їзду поневолених народів.
Див. також Ліга інородницьких народів Росії Союз народів З'їзд народів Росії Прометеїзм Конференція поневолених народів Східної Європи та Азії Антибільшовицький блок народів Організація непредставлених націй та народів
Література