Пудо́вкін Всеволод Іларіонович (, Пенза — , Юрмала) — російський та радянський кінорежисер, теоретик кіно. Народний артист СРСР (1948). Лауреат Сталінської премії (1941, 1947, 1951) за стрічки: «Суворов», «Мінін і Пожарський», «Адмірал Нахімов».
З життєпису Навчався на фізико-математичному факультеті Московського університету й у Державній школі кінематографії.
Поставив фільми: «Шахова гарячка» (1925, у співавт.), «Мати» (1926), «Кінець Санкт-Петербурга» (1927), «Нащадок Чингіс-хана» (1928), «Простий випадок» (1930), «Мінін і Пожарський» (1939), «Суворов» (1940), «Адмірал Нахімов» (1946), «Повернення Василя Бортнікова» (1953) та ін. Автор сценарію української кінокартини «Слюсар і канцлер» (1923).
Нагороджений двома орденами Леніна та двома орденами Трудового Червоного Прапора.
Примітки
Література Кино и время. Вьш. 3-й. Режиссерн советского художественного кино. М., 1963. — С.220—221; Сценаристы советского художественного кино. М., 1972. — С.290—291; Караганов А. В. Пудовкин. М., 1983; Кино: Энциклопедический словарь. М., 1987. — С.290—292; Всемирный биографический Энциклопедический словарь. М., 1998. — С.619; УСЕ: Універсальний словник-енциклопедія. К., 1999. — СІ 121; Иллюстрированный Энциклопедический словарь. М., 2000. — С.1005.
Посилання