Роман Дмитрович Рахманний (справжнє прізвище: Олійник, псевдо.: «Роман Рахманний», «Роман Хміль», «Romain d'Or», «Ромен Дор»; 26 грудня 1918, с. Піддністряни, нині Стрийський район, Львівська область — 24 червня 2002, Монреаль, Канада) — український публіцист, літературознавець та радіокоментатор, член УВАН, НТШ, Національної спілки письменників України, Міжнародного ПЕН-клубу, Спілки українських письменників в екзилі, Спілки українських журналістів у Канаді.
Життєпис Народився 26 грудня 1918 року. Закінчив школу у Львові, навчався у богословській академії (1937-39, 1941—1944).
У 1939 році, після окупації СРСР Західної України, Роман Олійник виїхав на Лемківщину, де вчителював та працював у підпільній мережі ОУНР.
Учасник похідних груп ОУН на Південь України, співредактор підпільних видань УДА й УГВР. Восени 1941 року Роман Олійник повернувся у Львів і продовжив навчання у Богословській академії, яку закінчив у 1944 році з відзнакою.
На еміграції в Німеччині з 1945 року. Мешкав у місті Фюрт, Баварія. Співпрацював з Проводом Закордонних частин ОУН (ЗЧ ОУН) та ЗП УГВР. Редагував бюлетені «Український Інформатор» та «Наш шлях» (1945-1946), керівник Української пресової служби (1946—48), співредактор і співвидавець часописів «Час» (Фюрт-Нюрнберг, 1945—1948), «Українська трибуна» (Мюнхен, 1946—1948).
З 1949 в Канаді. Одружився з Надією Хмарою. Був серед ініціаторів створення громадської організації «Ліга визволення України».
Здобув науковий ступінь магістра слов'янських літератур у Торонтському університеті.
Головний редактор «Гомону України» (1949-51).
У 1959 році переїхав з родиною в Монреаль, працював на посаді редактора й диктора в українській Секції міжнародної служби «Радіо Канада», згодом став її керівником.
1962 року здобув науковий ступінь доктора філософії.
З 1964 року член редакційної колегії часопису «Сучасність», а з 1970 року і часопису «Нові дні».
опівр. численних українських періодичних видань за кордоном; статті в голландській, норвезькій, французькій, англійській і американській пресі.
Студіював у Торонтському і Монреальському університетах. Захистив дисертацію (1962). Працював викладачем української літератури, радіокоментатором. Очолював українську секцію канадського радіо (1975—1984).
Творчість Автор книг : «УПА в Західній Європі» (1948) «Кров і чорнило» (1960) «Будівничий першої Української Народної Республіки» (1966) «На п'ятдесятій паралелі: Статті і коментарі: 1959–1969.» (1969) «На порозі другого півстоліття» (1970) «Не словом єдиним» (1971) «Червоний сміх над Києвом» (1971) «Державницька слава УПА» (1982) «Вогонь і попіл» (1974) «Чому політичний Тарас Шевченко?» (1976) «Самовизначення християнської України» (1977) «Вогні самостійної України: Розмови з молодими» (1978) «В обороні української справи» (1979, англ. мовою) «Дмитро Донців і Микола Хвильовий: 1923–1933» (1984) «Україна атомного віку», т. 1–3. (1987–1991) «Роздуми про Україну: Вибрані есеї та статті 1945–1990» (1997) «Літературно-ідеологічні напрямки в Західній Україні, 1919–1939 роки». (1999) «Публіцист мислі і серця» (2000)
праць : «Українська міжнародна політика з позиції власної сили» (1963) «До письменниці Ірини Вільде» (1964) «Дума про наймолодшого брата» (1965) «Преса Української РСР» (1967) «За гідну українську державу: лист до українських літераторів в УРСР» (1968) «Жива Україна» (1969) «Поїзд, що йде крізь наше серце» (1969) «За діялог між українцями: відповідь Д. Павличкові» (1970) «Слово в обороні Лемківщини» (1974)
Автор спогадів «Інцидент по дорозі до Криму» про арешт німцями частини «А-I».
Автор передмови до книги Михайла Брайчевського Приєднання чи возз'єднання? (Критичні зауваги з приводу однієї концепції) — Торонто: Видавництво «Нові Дні», 1972. — 66 с.
Нагороди Лавреат Державної премії України ім. Т. Г. Шевченка за видання у трьох томах «Україна атомного віку» (1994 р.)Рахманний Роман Дмитрович Комітет з Національної премії України імені Тараса Шевченка. Шевченківська медаль Комітету українців Канади (1972)
Джерела О. О. Ковальчук, І. Г. Майдан. Рахманний Роман // http://diasporiana.org.ua/?s=Рахманний
Література ; Бугаєва О. Роман Рахманний // Українська біографістика: Збірник наукових праць. — К.,1999. — Вип. 2. — С.121-125; Бугаєва О. Роман Рахманний // Народжені Україною: Меморіальний альманах у 2-х томах. — К., 2002. — Т. 2. — 390—391. Українська діаспора: літературні постаті, твори, біобібліографічні відомості / Упорядк. В. А. Просалової. — Донецьк: Східний видавничий дім, 2012. — 516 с. Ковалів Ю. Літературознавчі осяяння Романа Рахманного //Слово і час. — 1999. — № 4. –С. 72. Олійник Н. Публіцист крізь призму критики // Рахманний Р. Україна атомного віку: Есеї і статті, 1945—1986. — Торонто: Гомін України, 1987. — Т. 1. — С. 10-22. Погребенник В. Слово-зброя: Література у творчому набутку Романа Олійника-Рахманного. Навч.посібник. — К., 2003. Публіцист мислі і серця: Збірник праць на пошану 80-річчя Романа Олійника-Рахманного /Упор. Ф. Погребенник, передм. І. Дзюби. — К.: Четверта хвиля, 2000. — 335 с. Примітки