Пи́санка — український різновид великодніх яєць; яйце, декороване традиційними символами, які пишуться за допомогою воску й барвників. Писанки робили з сирого яйця і використовували для ритуального дарування, тоді як крашанки — з варених яєць для ігор та їжі.
Розпис яєць поширений у багатьох народів світу, особливо серед індо-європейських народів. Наприклад, у іранців існують схожі традиції розписувати яйця на свято весни Наврез. Писанка, як і яйце взагалі, символізує початок, народження життя. З писанками і фарбованими яйцями (крашанками) пов'язано безліч легенд, повір'їв, переказів, звичаїв, традицій, обрядів, які виникли ще в язичницьку добу, видозмінювалися, а з прийняттям християнства набули нової якості — пов'язаної з дійством освячення паски під час найголовнішого християнського свята — ВеликодняДванадцять місяців 1994: Настільна книга-календар Для молодшого шкільного віку / Авт.-упоряд. Скуратівський В. Т.; Ілюстрації Козіної І. П., Мягкової О. В., Павлюк С. І. — К.: Веселка, 1993. — 192 с. ISBN 5-301-01434-X, та символізму воскресіння Христа з майбутнім воскресінням померлих людей. Звідси і їхня узагальнена назва — «великодні яйця».
Предки сучасних слов'ян називали розписані яєчка «красними яєчками». Давніми художниками для декорування писанок використовувались саморобні фарби, які виготовлялись з кори та плодів дерев, трав і квітів. Сучасні писанки можуть створюватися в різноманітних техніках, зокрема з використанням синтетичних барвників.
Історія На теренах України культові яйця знайдені в похованнях скіфів, у Східному Криму (IV ст. до н. е.)«Лемківський розпис». Найраніші знайдені писанки на території Київської Русі датуються XI—XIII ст. Вони були глиняними моделями яєць, декорованими поливами. Ці писанки були порожнисті та використовувалися як брязкальця. Аналогічні вироби знайдено на території Польщі та Скандинавії. Всього знайдено понад 100 таких керамічних писанок, які за особливостями оздоблення поділяються на південні (київські) та північні (новгородські). Південні покриті жовтою, зеленкуватою, рідше брунатною поливою на буро-коричневому, зеленому, рідше жовтому тлі. Північні — буро-чорні з металевим полиском і жовтим або зеленим узором. Найбільше керамічних писанок виявлено в жіночих похованнях Середнього Подніпров'я. Подібні брязкальця — поширений предмет, призначений відганяти звуком злі сили. Розписаних культових пташиних яєць часів Русі не знайдено, проте вони виготовлялися на території Польщі (м. Ополє) в X ст. Можливо, що традиція фарбувати пташині яйця була принесена на Русь пізніше.
Знахідки давніх писанок пов'язані зі звичаями закопувати яйця на ниві задля врожаю, чи класти їх у поховання з метою вшанувати батьків і дідів, або отримати від них заступництво. З часом писанки стали виключно великоднім атрибутом, який, послаблюючи первісне релігійне значення, зберіг естетичне. Природні фарби не дуже тривкі, тому з часом вицвітають. Проте про забарвлення древніх писанок відомо завдяки тому, що в порах шкаралупи зберігається початковий колірДванадцять місяців 1991: Настільна книга-календар Для молодшого шкільного віку / Упорядник М. Слабошпицький — К.: Веселка, 1990. — 190 с. ISBN 5-301-00623-1. Писанка вважається найпродуктивнішим видом українського мистецтва XIX ст., оскільки розписані яйця масово виготовлялися на кожен Великдень.
Оскільки писанка в Україні тісно пов'язана з релігійними обрядами, в радянський період писанкарство тривалий час висвітлювалося як зникла традиція; писанки виставлялися як музейні експонати давниниІсторія українського мистецтва, у 6-и томах. Том 4, книга 1. Мистецтво кінця XVIII — першої половини XIX ст. УРЕ, К., 1969. — 364 c.; іл. / стор. 304. Натомість виготовлялися сувенірні дерев'яні писанки. У центральних і східних областях України це ледь не призвело до знищення народного писанкарства. У час, коли в Україні традиція була під загрозою знищення, писанка розвивалася українською діаспорою в Канаді і США. Видавалися фотоальбоми, випускалися поштові марки, під впливом активної пропаганди писанкарства з боку українських емігрантів цим мистецтвом захопилися також американці не українського походження.
Інтерес до виготовлення писанок, як і до інших народних традицій, відновився за десятиліття незалежності. У 1992 році відбувся Міжнародний з'їзд писанкарів, було видано методичні посібники.
В серпні 2013 року у центрі Львова було знайдено 500-літню писанку, виконану на шкаралупі яйцяУкраїнськими археологами у центрі Львова знайдено 500-літню писанку — прес-служба НАН УкраїниУнікальну 500-літню писанку на гусячому яйці знайшли у Львові — на сайті Рукотвори. У вересні того ж року під час розкопок на березі Хрінницького водосховища було знайдено глиняну писанку-брязкальце, виготовлену 950 років тому.
Традиційна символіка писанки
Яйце — всесвітньо поширений символ зародження життя. В міфологіях багатьох народів саме з яйця виникає світ. Також яйце часто символізує переродження, воскресіння, оскільки з нього — яке виглядає неживим, зрештою виходить жива істота.
Традиційна символіка кольорів писанки:
— радість, любов до ближнього; — сила, гостинність; — небесний вогонь, сонце, місяць, зорі, врожай; — рослини, весна, надія; — небо, вода, дощ, здоров'я, добрі побажання; — віра; — земля; Чорний — вічність, вшанування предків; — чистота.
Поширені символи на писанках:
Олень — влада, визнання; Крапки — сльози Діви Марії; Баран — багатство; Замкнена стрічка — невпинність життя; Трикутник — Божа Трійця; Грабельки — процвітання; Риба — християнство (акронім Ίχθύς, риба — перший символ християнства); Півень — родючість; Сітки — послідовники Христа (зокрема Петро та Андрій, яких Христос зустрів, коли ті рибалили); Метелик — воскресіння; Злаки — добре здоров'я; Ружа — любов; Драбина — віряни; Вічнозелене дерево — молодість.
«Яйце птаха взагалі, — писав Сергій Килимник, — це зародень життя, символ бога сонця; воно в давнину символізувало — добро, радість, щастя, любов, достаток, успіх, прихилення добрих сил, захист людини від лихих сил»Килимник С. Український рік… — Кн.2. — С.176.
Більшість українських писанок мають симетричний поділ надвоє, начетверо і т. д. за меридіанними та паралельними лініями. Поділ навскоси рідкісний. На Київщині малюнок крупний, такий самий на Тернопільщині, Закарпатті. А на писанках Гуцульщини — дрібний.
Із запровадженням християнства змінюється поступово і символіка писанки. Вона стала символом радості і віри у Воскресіння Ісуса Христа як символу всепрощення.
У народній медицині ними «викачували» хвороби. Свячені писанки закопували у землю (на високий врожай), клали у домовину, у ясла для худоби. Лушпиння із писанки кидали «на щастя» на дах оселі та ін.
Писанкам Одещини притаманні яскраві й насичені кольори: червоний, жовтий і зелений. Херсонщині притаманний рожевий колір, водночас рідко трапляються синій та фіолетовий кольори.
Сучасна символіка
На писанках також зображають сучасні символи, меми та написи. З початком повномасштабного вторгнення Росії 2022 року зображення набули патріотичного змісту. Зустрічаються тризубці, півник васильківської майоліки, тракторці (що тягнуть бронетехніку), написи «Ой у лузі», «За волю України», «Вірю в ЗСУ» тощо. Тренд на писанки також поширився на іноземних дизайнерів, що створюють такі писанки з переосмисленням їхньої символіки.
Технологія виготовлення
Матеріали та виконання Українська писанка є різновидом декоративно-ужиткового мистецтва. Для виготовлення писанок в цілому придатні будь-які сирі пташині яйця, але здебільшого використовуються яйця домашніх птахів: курячі, гусині, індичі. Також для цього придатні яйця африканських страусів та ему. Найчастіше використовуються курячі, оскільки саме ці яйця мають зручний розмір та однотонне забарвлення.
Перед початком розпису яйце можна просвітити перед яскравим джерелом світла, щоб виявити приховані тріщини чи потовщення. Майбутня писанка очищується шматком тканини та водою чи розчином води й оцту. Потім рідкий вміст яйця можна видути крізь пробиті з обох кінців маленькі отвори: повітря вдувається в один отвір, виштовхуючи білок і жовток з іншого боку. Як правило видуваються виставкові писанки, які не передбачається потім розбивати. Якщо на довго лишити вміст такої писанки, він з часом розкладається, поширюючи сморід.
Часто на яйце спершу наноситься олівцем розмітка візерунка, а сам візерунок виконується розплавленим натуральним бджолиним воском. Для розпису яєць використовується писачок — невеличка дерев'яна паличка, на якій тим чи іншим способом закріплюється невеликий резервуар для розплавленого воску з кінчиком для малювання, діаметр якого відповідає вибраній техніці розпису та розміру деталей. Віск кладуть у невелику керамічну посудину. Посудину з воском ставлять до вогню в печі чи на розсіювач тепла на невеликий вогонь газової плити. Віск повинен бути гарячим, але не доведеним до кипіння.
Коли малюнок воском завершено, яйце кладеться в посудину з барвником. Найпоширеніший традиційний барвник отримується з сухого лушпиння цибулі, яке вариться в воді. За сучасності також використовуються анілінові барвники для тканин, оскільки вони добре тримаються на шкаралупі, на відміну від багатьох харчових барвників. Порошкоподібний барвник висипається в воду, куди потім на кілька хвилин кладеться яйце, після чого просушується.
Під воском тимчасово приховується натуральне забарвлення яйця чи нанесена барва. Щоб отримати двоколірну писанку, достатньо один раз нанести та зняти віск. Три- й більш колірні потребують кількаразового послідовного нанесення воску та фарбування на різних ділянках. Щоб зняти віск, писанка кладеться в теплу воду чи тримається поблизу вогню, завдяки чому віск розтає і витирається тканиною. Якщо писанка призначена в їжу, то віск усувається в процесі варіння яйця в посудині з цибулевим лушпинням чи іншим барвником. Наостанок писанку можна покрити лаком.
Вийшов з широко вжитку, але відомий завдяки фольклористам, інший народний спосіб виготовлення писанок. Він полягає в тому, що яйце цілком покривається воском, а потім будь-яким інструментом з гострим кінцем віск зішкрібається, оголюючи ділянки шкаралупи, які потім зафарбовуються. Потім яйце знову покривається воском і оголюються інші ділянки. Процес повторюється, поки візерунок не буде завершено.
Для практикування в писанкарстві чи для виготовлення сувенірів використовуються дерев'яні яйця, вирізьблені з явора, берези, груші, бука та інших порід дерева.
Фарби для писанок
Фарби, які використовуються для забарвлення писанок, можуть бути як природного, так і синтетичного походження. Наприклад, жовтий колір виготовляли з кори яблуні-дички, яку відварювали і настоювали. Таку фарбу називали «яблінкою», або «жовтилом». Жовтий колір можна отримати також з гречаної соломи, а з гречаної полови — бурий. Зелений колір добували з полови конопляного насіння. Чорний колір діставали з лушпиння соняшника. Брунатний — з лушпиння цибулі або з настою дубової кори, а також з кори вільхи. Червоний — з настою звіробою. Але вже ближче до наших часів червону фарбу виготовляли з червоного або сандалового дерева, яке привозили з Бразилії українські емігранти. Трісочки цього дерева запарювали з гарячою водою і отримували гарну червону фарбу, яку називали «бразолія». До природних барвників для кращого зафарбовування обов'язково додавали галун, тому в деяких місцевостях України писанки називали галунками. Алюмінієвий галун не змінює колір фарби, лише робить його яскравішим, а залізний галун дає темні кольори. Наприклад, квітучі пагони дроку красильного з алюмінієвим галуном дають жовтий колір, а із залізним — коричневий. Кора вільхи дає відповідно червоно-коричневий і чорний кольори. Фарбовані у таких барвниках писанки не боялися світла і мали гарні ніжні відтінки.
Українські великодні писанки
Аналоги в народів світу
Споріднені види великодніх яєць
Існує чотири види розписаних яєць — крапанка, дряпанка, крашанка та писанка. Кожен із цих видів має свою систему розпису.