Гоніометрія — спеціальне обстеження з метою визначення обсягу рухів у суглобах лікарем або фізичним реабілітологом у пацієнта. Рухи у суглобах є основним функціональним показником діяльності органів опори і руху. Завжди перевіряють обсяг активних рухів у суглобах, а в разі їх обмеження — і пасивних. Обсяг рухів визначають за допомогою кутоміра, вісь якого встановлюють відповідно до осі суглоба, а бранші кутоміра — по осі сегментів, що утворюють суглоб.Травматологія та ортопедія: підручник для студ. вищих мед. навч. закладів / за ред.: Голки Г. Г., Бур'янова О. А., Климовицького В. Г. — Вінниця: Нова Книга, 2013. ISBN 978-966-382-496-3
Для визначення функціонального стану опорно-рухового апарату в суглобах вимірюють обсяг рухів активних (рухи в суглобі виконує сам хворий) і пасивних (рухи в суглобі хворого виконує дослідник).
Інструменти для гоніометрії
Вимірювання обсягу рухів у суглобах проводять за допомогою інструментів різної складності. Найбільш часто у практиці застосовують універсальний кутомір або гоніометр. Гоніометр складається з транспортира зі шкалою до 180°, до якого прикріплено два плеча (бранші) довжиною по 30 — 40 см. Одна з бранш рухлива.
Для вимірів об'єму рухів бранші кутоміра встановлюються уздовж осі сегментів, які утворюють суглоб і прямують за його рухами. Окрім цього, вісь обертання кутоміра повинна збігатися з віссю рухів у суглобі. Величину кутів вимірюють від вихідного положення.
Для запобігання помилок та з метою спадкоємності, уніфікації і можливості об'єктивного порівняння результатів вимірювань слід використовувати однакові методики вимірювання.
Означення направлення рухів
Рухи в сагітальній площині: згинання та розгинання (флексія та екстензія); для стопи та кисті — підошвене, тильне, долонне. Рухи у фронтальній площині — відведення та приведення (абдукція та аддукція); для кисті — радіальне та ульнарне. Рухи уздовж поздовжньої осі — зовнішня та внутрішня ротація. У ліктьовому суглобі — пронаційно-супінаційні рухи передпліччя.
Метод SFTR (нейтральний 0°-прохідний метод) Вимір рухів у суглобах кінцівок і хребта виконують за міжнародним методом SFTR (нейтральний — 0°, S — рухи в сагітальній площині, F — у фронтальній, T — рухи в трансверзальній площині, R — ротаційні рухи).
Вихідним рахують положення, за якого пацієнт стоїть, дивиться прямо перед собою, руки вільно звисають уздовж тулуба, великі пальці кистей направлені вперед, паралельно розташовані стопи зімкнуті. Така ж установка може бути відтворена у лежачого хворого. Таке положення має також назву нейтрального або нульового.
Результати вимірювань по нейтральному 0°-прохідному методу реєструють у вигляді трьох чисел. В середині ставлять 0°, перед ним — показники, які характеризують розгинання, відведення, зовнішню ротацію, після нуля — характеристики протилежної функції, тобто згинання, приведення, внутрішню ротацію. Окремо реєструють результати вимірювання на правій та лівій стороні, що дозволяє встановити ступінь змін вимірювання амплітуди рухів у кожному суглобі в порівнянні з здоровим чи менш ураженим. Ці виміри записують у градусах, наприклад, у нормі амплітуда рухів для надп'ятково-гомілкового суглоба складає «S: 25°– 0°– 45°». У тих випадках, коли в разі руху нульове положення не досягається, 0° ставиться або попереду, або позаду цифрових показників.
У вимірюванні рухів у плечовому суглобі за вихідну величину беруть 0° за опущеної руки і зімкнутих бранш кутоміра. У вимірюванні рухів у ліктьовому, променево-зап'ястковому, кульшовому, колінному суглобах і пальців за вихідну величину береться положення розгинання — 180°, а в гомілковостопному суглобі, коли стопа під кутом 90° до гомілки.
Вимірювання обсягів рухів
Хребет Вихідним положенням для виміру обсягів рухів у відділах хребта є нульове положення тулуба з рівномірним навантаженням обох ніг, направленим на горизонт поглядом та звисаючими вільно уздовж тулуба руками. +Шийний відділ хребта (нормальні (фізіологічні) показники)флексія — екстензіяправоруч — ліворучНахил голови35-45° / 0°/ 35-45°45° / 0° / 45°Обертання голови -60-80° / 0°/ 60-80°Примітка: Для виміру рухів у шийному відділі хребта використовується спеціальний кутомір. +Грудний відділ хребта (нормальні (фізіологічні) показники)ротаційні рухизгинанняПовороти тулуба40° / 0° / 40° -Нахил вперед -відстань підлога — пальці +Поперековий відділ хребта (нормальні (фізіологічні) показники)бокові нахилизгинання-розгинанняНахили тулуба20° / 0° / 20°40° / 0° / 30°Нахил вперед -відстань підлога — пальці
Виміри рухомості хребта за методом Schober У грудному відділі хребта відмічають остистий відросток C7 хребця. Другу точку розташовують на остистому відростку хребця, який розташований на 30 см у каудальному напрямку від першої точки. При нахилі вперед нормального хребта ця відстань збільшується на 8 см.
Під час дослідження поперекового відділу хребта маркують точки остистих відростків L1 та L5 хребців. Згинання тулуба вперед в нормі ця відстань збільшується на 4 — 6 см. Отримані дані записують: рухомість в грудному відділі хребта-30cм/36 см, рухомість у поперековому відділі — 10см/15 см.
+Оцінка обсягу рухів хребта під час проведення Військово-лікарської комісії в УкраїніВідстаньРухНормаОбмеження рухівнезначнепомірнезначнеВід бугорка потиличної кістки до остистого відростка VII шийного хребцяНахил голови вперед3-4 см2,5 см2 см<2 смВідкидання голови назад8-10 см6-7 см4-5 см3 і менше смПовороти в шийному відділі хребта85°70-75°60-65°30-50°Від остистого відростка VII шийного хребця до I крижового хребцяЗгинання вперед6-7 см4-5 см2-3 см<2 смПрогинання назад5-6 см3-4 см2-2,5 см<2 смПовороти в поперековому та грудному відділах хребта25-30°19-24°15-18°10-14°
Верхня кінцівка +Плечовий пояс (плечовий суглоб і рухи в лопатці)Відведення — приведенняРозгинання — згинання (екстензія — флексія)Зовнішня — внутрішня ротація плеча за зігнутого ліктяВідведення — приведення180° / 0° / 20-40° (відведення більше 90° здійснюється в разі приєднання зовнішньої ротації та ковзання лопатки)40° / 0° / 150—170° (кінцеве згинання здійснюється з приєднанням обертального руху руки та ковзання лопатки)40-60° / 0° / 95°90° / 0° /45° Для вимірювання амплітуди рухів у плечовому суглобі (згинання, розгинання, відведення) використовують такі анатомічні орієнтири: найвища точка клубової кістки та виросток плеча. +Ліктьовий суглобРозгинання — згинання (екстензія — флексія)Пронація — супінація10° / 0° / 150°90° / 0° / 90° Для вимірювання амплітуди рухів у ліктьовому суглобі (згинання, розгинання) використовують такі анатомічні орієнтири: акроміон та шилоподібний відросток променевої кістки. +Рухи кистю (у променево-зап'ястковому та міжзап'ястковому суглобах)Екстензія — флексіяРадіальне — ульнарне відведенняЗахвати кисті70° / 0° / 80° 60-90° / 0° /60-80°20° / 0° / 30° 25-30° / 0° / 30-40°плоскосний
щипковий
циліндричний
кулястий
міжпальцевий
гачкоподібний +Пальці кистіРозгинання — згинанняВідведення та приведенняП'ястково-фалангові суглоби ІІ-V пальця0° / 90° -Міжфалангові суглоби ІІ-V пальця0° / 80–90° -П'ястково-фалангові суглоби І пальця0° / 80° -Міжфалангові суглоби І пальця0° / 50° -І палець у площині долоні -0° / 70°І палець поперечно площині долоні -0° / 70°
Нижня кінцівка Визначення рухів виконують у горизонтальному положенні. +Кульшовий суглобРозгинання — згинанняВідведення — приведенняЗовнішня ротація — внутрішня ротація10° / 0° / 130°50° / 0° / 40°50° / 0° / 50° Для вимірювання амплітуди рухів у кульшовому суглобі (згинання, розгинання) використовують такі анатомічні орієнтири: середина підпахвової западини та латеральний відросток стегнової кістки. +Колінний суглобРозгинання — згинання (екстензія — флексія)Ротаційні рухиБічні рухиЗміщення гомілки відносно стегна5° / 0° / 140°в разі згинання коліна під кутом 45° — обертання гомілки можливе в межах 40 °, в разі згинання коліна до 75 ° обсяг обертання гомілки досягає 60 ° і стають можливими незначні бічні рухирозігнуте коліно — неможливі; в разі згинання коліна до 75 ° стають можливими незначні бічні рухиу передньо — задньому напрямку в разі цілості хрестоподібних зв'язок відсутнє як за розігнутого, так і за зігнутого коліна +Гомілково — ступневий суглоб (надп'ятково-гомілковий суглоб)Екстензія (тильне згинання) — флексія (підошвове згинання)Пронація — супінація20-30° / 0° / 40-50°60° / 0° / 30° Приведення стопи, як правило, поєднується з супінацією (поворотом стопи всередину), відведення супроводжується пронаційним рухом (обертання стопи назовні) +Загальна рухомість у тарзальних та тарзо-мета-тарзальних суглобах стопиАддукція і супінаціяАбдукція і пронація0° / 45° та 0° / 35°0° / 30° та 0° / 15°
Оцінка обсягів рухів у суглобах кінцівок під час проведення Військово-лікарської комісії (ВЛК) в Україні +Оцінка обсягу рухів у суглобах (у градусах)СуглобРухНормаОбмеження рухівнезначнепомірнезначнеПлечовий з плечовим поясомЗгинання18011510080Розгинання40302015Відведення18011510080ЛіктьовийЗгинання408090100Розгинання180150140120Пронація1801359060Супінація1801359060Променево-зап'ястнийЗгинання753520-2515Розгинання653020-2515Відведення:радіальне201052-3ульнарне40251510КульшовийЗгинання75100110120Розгинання180170160150Відведення50252015КоліннийЗгинання406090110Розгинання180175170160ГомілковостопнийПідошовне згинання130120110100Тильне згинання (розгинання)70758085
Порушення рухів у суглобі Залежно від ступеня обмеження і характеру змін, що порушують нормальну рухливість суглобів, розрізняють наступні стани:
Анкілоз суглоба — повна нерухомість в ураженому суглобі; Ригідність суглоба — збереження рухів у суглобі не більше 5 °; Контрактура суглоба — обмеження рухливості в суглобі; Надмірна рухливість у суглобі (гіпермобільність), тобто розширення меж фізіологічно можливих рухів; Патологічна рухливість — рухливість в атипових площинах, не відповідних формі суглобових поверхонь цього суглоба.
Див. також Біомеханіка Тест Ловетта Фізична реабілітація Фахівець фізичної реабілітації
Примітки
Посилання
Оцінювання амплітуди рухів — Physiopedia. Про затвердження Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України. Гоніометрія. Вимірювання діапазону рухів у плечовому та ліктьовому суглобах. - Відео на YouTube.
Джерела
Травматологія та ортопедія: підручник для студ. вищих мед. навч. закладів / за ред.: Голки Г. Г., Бур'янова О. А., Климовицького В. Г. — Вінниця: Нова Книга, 2013 рік. ISBN 978-966-382-496-3 МЕТОДИКА ОБСТЕЖЕННЯ ОРТОПЕДО-ТРАВМАТОЛОГІЧНИХ ХВОРИХ. Національний медичний університет імені О. О. Богомольця, кафедра травматології та ортопедії. КИЇВ — 2020 рік.