Джулія Манкузо (; 9 березня 1984, Ріно, Невада, США) — американська гірськолижниця. Олімпійська чемпіонка Турина та дворазова срібна призерка змагань у Ванкувері. Триразова медалістка чемпіонатів світу, одна з лідерів у сучасному гірськолижному спорті.
Спортивна біографія Манкузо дебютувала на етапах Кубка світу у містечку Фриско, Колорадо, 20 листопада 1999 року в віці 15 років. Перші свої очки вона здобула в сезоні 2000/01 років, зайнявши 27 місце в Супер-G в італьському Кортіна-д'Ампеццо. Хоча вона часто змагалася на етапах Кубка світу, вона завжди брала участь у чемпіонатах світу серед юніорів, на яких завоювала рекордних вісім медалей, у тому числі п'ять золотих у 2002, 2003 і 2004 роках.
Її результати на етапах Кубка світу значно покращилися протягом сезону 2005 року, коли вона піднялася на дев'яте з 55 місця у 2004 році. У 2005 році на чемпіонаті світу вона завоювала бронзові медалі в Супер-G і гігантському слаломі. Її золота медаль у 2006 році на зимових Олімпійських іграх у Турині було несподіваною, оскільки вона мала всього три подіуми в цьому сезоні, хоча все було через кілька тижнів після Олімпіади. Тільки один з цих подіумів був в гігантському слаломі, третє місце у фінальній гонці гігантського слалому після Олімпіади.
Вона виграла гонку, попри триваючі болі в правому коліні, яка зійшла до дисплазії кульшового суглоба. Вона закінчила сезон 2006 року на восьмому місці, маючи в активі три подіуми протягом цього сезону.
На початку міжсезоння, Манкузо перенесла артроскопічну операцію на правому стегні, щоб видалити кістковий мозоль на кулі суглоба. Після кількох місяців лікування, вона відновила тренування зі збірною США в серпні, в їхніх літніх лижних таборах в Південній Америці. На початок сезону 2007 року вона була майже повністю відновлена.
Хоча вона почала повільно, з цілим рядом невтішних результатів у перші кілька тижнів, та все ж повільно поверталася до звичних навантажень і колишніх результатів. Вона виграла першу гонку Кубка світу 19 грудня 2006 року — швидкісний спуск в Валь-д'Ізері, Франція, а потім зайняла друге місце на наступний день. Вона виграла ще три змагання протягом сезону: Супер-G, комбінацію і швидкісний спуск. На чемпіонаті світу 2007 в Оре, Швеція, вона виграла срібну медаль у комбінації. Після трьох поспіль подіумів (2, 1, 3) в Тарвізіо, Італія, 2-4 березня 2007 року, вона стала лідером загального заліку Кубка світу. Але закінчила сезон на третьому місці після співвітчизниці Ліндсі Вонн. Проте Манкузо посіла друге місце у комбінації й швидкісному спуску.
Починаючи з початку сезону 2009/10 вона не потрапляла на подіуми через проблеми зі спиною, так що її срібна медаль в жіночому спуску у 2010 році на Олімпіаді у Ванкувері стала ще одним сюрпризом. Наступного дня, вона виграла ще одну срібну медаль в суперкомбінації. Однак, в той час Манкузо намагалася захистити свій титул в гігантському слаломі. Ліндсі Вонн, головний конкурент Манкузо, потерпіла краху ще в першій спробі. Але проблеми зі спиною зупинили її лише на восьмому місці. У перший день змагань на Чемпіонаті світу-2011 в Гарміш-Партенкірхені, Німеччина, вона в черговий раз довела свій статус, вигравши срібну медаль в Супер-G.
Через місяць вона здобула свою першу гонку Кубка світу після «сухих» чотирьох років — швидкісний спуск на Фіналі кубка світу у Ленцергайде, Швейцарія. Оскільки це було через кілька днів після страшного землетрусу і цунамі в Японії, вона почала збір коштів, пообіцявши половину її доходів від гонок чемпіонатів світів на сайті кампанії skiershelpingjapan.com.
За останні дванадцять років вона стала однією з найтитулованіших американок на внутрішній арені — 12 перемог, 9 срібних і 8 бронзових медалей вона зібрала на дорослих чемпіонатах США і одне золото на юніорських.
Особистість
Товариші спортсменки ласкаво називають її "Супер Жюль". Після її золотої олімпійської медалі у 2006 році, траса в Скво-Веллі «Гірськолижний курорт» була перейменована в «Золото Юлії".
Її тренер дав їй пластикову тіару як знак удачі у 2005 році, вона носила його на своєму шоломі протягом декількох змагань. Вона носила тіару, коли виграла срібну медаль в жіночому швидкісному спуску і на церемонії нагородження у 2010 році на зимових Олімпійських іграх. У 2010 році Манкузо запустила свою власну лінію спідньої білизни імені Kiss My Tiara . Манкузо також моделює спідню білизну і незабутньо заявила: "Я думаю, спідня білизна це моє покликання. Ви можете бути жіночні й швидкі."
Манкузо під час змагань використовує лижі Völkl черевики Lange, Marker прив'язки, і POC шоломи. У грудні 2006 року LAnge заявили, що Манкузо буде перший в історії "Ланге-спортсменка», стане обличчям плакатів, щитів, і «продовжуються зусилля, щоб продемонструвати виняткові лижних жінок-спортсменок, які також є привабливими й надихаючими». Вона перейшла на Völkl лижі й Marker прив'язки після сезону 2010 року; вона була раніше з Rossignol Ski Racing.com – Mancuso joins Marker Volkl Team – 2010-05-04
Під час зимових Олімпійських ігор 2010, VISA спільно з Манкузо в анімованій розповіді описує, як в дитинстві вона намалювала картину — себе, але з золотою медаллю. Вона також знялася в рекламі 24 Hour Fitness.
Манкузо народилася в Ріно, штат Невада, і виросла в районі озера Тахо. У неї є дві сестри — старша Ейпріл і молодша Сара. Її батько Чіро Манкузо, був заарештований і засуджений за ведення контрабанди марихуани на суму $ 140 млн, коли Юлі було п'ять років. Її батьки розлучилися в 1992 році. Після звільнення з в'язниці, Юля жила зі своїм батьком.
Закінчила школу зимових видів спорту в Парк-Сіті, штат Юта, в 2000 році й проживає в олімпійській долині, штат Каліфорнія.
Її хлопець Аксель Лунд Свіндаль, успішний гірськолижник з Норвегії.
Виступи на міжнародних змаганнях Олімпійські ігри ЗмаганняСлаломГ. слаломШ. спускСуперг.Комбі. Солт-Лейк-Сіті 2002 13 Турин 2006 1 7 11 9 Ванкувер 2010 8 2 9 2
Чемпіонати світу Рік Місце Слалом Гігантськийслалом Супер-G Швидкісний спуск Комбінація 2003 Санкт-Моріц DNF1 21 7 2005 Борміо 8 3 3 9 2007 Оре 5 6 10 2 2009 Валь-д'Ізер 18 DNF1 DNF1 2011 Гарміш-Партенкірхен DNF1 16 2 6 7
Юніорські чемпіонати світу Рік Місце Слалом Гігантськийслалом Супер-G Швидкісний спуск Комбінація 2000 Квебек DNF2 DNF2 4 11 2001 Верб'є 7 23 11 8 2002 Тарвізіо, Селла-Невеа, Равасклетто 7 1 5 1 1 2003 Пюї-Сен-Венсан, Монженевр, Серре-Шевальє 43 5 1 3 14 2004 Марибор 6 4 3 5 1
Кубок світу Положення в заліках
Сезон Вік Загальний Слалом Гігантськийслалом Супер-G ШвидкіснийспускКомбінація 2001 16 113 55 — 47 — — 2002 17 73 — — 37 33 17 2003 18 46 44 — 25 27 5 2004 19 55 32 58 27 42 — 2005 20 9 26 7 13 10 6 2006 21 8 22 11 6 11 8 2007 22 3 24 4 4 2 2 2008 23 7 28 5 8 7 6 2009 24 27 42 17 27 24 36 2010 25 20 — 28 16 9 22 2011 26 5 51 9 3 3 8 2012 27 4 50 9 2 5 22
Подіуми етапів КС 7 перемог — (3 — швидкісний спуск, 2 — Супер-G, 1 — комбінація, 1 — паралельний слалом) 31 подіум — (11 — швидкісний спуск, 11 — Супер-G, 5 — гігантський слалом, 3 — комбінація, 1 паралельний слалом) (станом на 18.03.2012) Сезон Дата Локація Дисципліна Місце2006 27 січня 2006 Кортіна-д'Ампеццо, Італія Супер-G228 січня 2006 швидкісний спуск24 лютого 2006 Офтершванг, Німеччина гігантський слалом32007 19 грудня 2006 Валь-д'Ізер, Франція швидкісний спуск1 20 грудня 2006 швидкісний спуск213 січня 2007 Альтенмаркт, Австрія швидкісний спуск314 січня 2007 комбінація119 січня 2007 Кортіна-д'Ампеццо, Італія Супер-G 120 січня 2007 швидкісний спуск221 січня 2007 гігантський слалом22 березня 2007 Тарвізіо, Італія комбінація23 березня 2007 швидкісний спуск14 березня 2007 Супер-G32008 27 жовтня 2007 Сьйолден, Австріягігантський слалом221 грудня 2007 Санкт-Антон, Австріяшвидкісний спуск322 грудня 2007 комбінація328 грудня 2007 Лінц, Австріягігантський слалом 220 січня 2008 Кортіна-д'Ампеццо, ІталіяСупер-G222 лютого 2008 Ванкувер, Канада швидкісний спуск32010 7 березня 2010 Кран-Монтана, Швейцарія Супер-G 32011 5 грудня 2010 Лейк-Луїз, КанадаСупер-G 322 січня 2011 Кортіна-д'Ампеццо, Італіяшвидкісний спуск227 лютого 2011 Оре, Швеція Супер-G36 березня 2011 Тарвізіо, ІталіяСупер-G216 березня 2011 Ленцерхайде, Швейцаріяшвидкісний спуск12012 26 листопада 2011 Аспен, США гігантський слалом34 грудня 2011 Лейк-Луїз, КанадаСупер-G 37 січня 2012 Бад-Кляйнкірхгайм, Австріяшвидкісний спуск25 лютого 2012 Гарміш-Партенкірхен, НімеччинаСупер-G 121 лютого 2012 Москва, Росіяпаралельний слалом115 березня 2012 Шладмінг, АвстріяСупер-G 2
Кубок Північної Америки Часто брала участь в цих змаганнях — дебютувала ще у 1999 році з 30-го місця, а вже у четвертому для себе змаганні стала другою. Востаннє з'являлася на цих змаганнях у 2005 році, здобувши срібло у швидкісному спуску. 5 разів ставала переможницею етапів Кубка Північної Америки, а також 8 разів отримувала срібні нагороди й раз — бронзу. У сезоні 2000 року виграла залік гігантського слалому і стала другою в загальному заліку. А у сезоні 2002 року виграла залік слалому.
Кубок Європи У сезонах 2001 і 2004 брала участь в кількох гонках Кубка Європи, проте високих рейтингів не займала через низьку кількість участі в них. Подіум був лише раз — 21/12/2000 в французькому Лез-Оррі.
Кубок Австралії й Нової Зеландії Взяла участь лише в одній гонці (17/08/2010), проте навіть не фінішувала.
Джерела
Профіль на сайті FIS FIS-Ski.com – положення у Кубку світу – Джулія Манкузо Ski-db.com – результати – Джулія Манкузо Sports Reference.com – Олімпійські результати – Джулія Манкузо Julia Mancuso.com – особистий сайт U.S. Ski Team.com – профіль – Джулія Манкузо Völkl Skis – атлети – Джулія Манкузо Lange Ski Boots – команда – Джулія Манкузо Відеоінтерв'ю з Джулією під час Олімпіади-2010 в Ванкувері Профіль на Ski2b.com Профіль