Аксель Кіппер (; 5 листопада 1907 — 25 вересня 1984) — естонський астроном, академік АН Естонської РСР (1946), в 1946—1950 — віце-президент АН Естонської РСР.
Життєпис
У 1930 закінчив Тартуський університет. У 1929—1944 працював в Тартуський обсерваторії. З 1941-професор Тартуського університету, у 1944—1946 — завідувач кафедрою фізики університету. Ініціатор створення Інституту фізики і астрономії АН Естонської РСР (з 1973 — Інститут астрофізики і фізики атмосфери АН Естонської РСР), його перший директор (1950—1974).
Наукова спадщина
Основні наукові роботи відносяться до фізики зір і туманностей. Займався дослідженням цефеїд, вивчав походження магнітних полів Сонця і зір, радіаційні процеси у сонячній і зоряних атмосферах. Пояснив інтенсивність неперервного спектра газових туманностей, що здавалася до того надлишковою, за допомогою відкритого ним в 1950 механізму двофотонного випромінювання водню. Уточнив відстані і світності цефеїд. Досліджував нестаціонарні магнітогідродинамічні процеси в зорях, зміни сили тяжіння і йонізації в атмосферах цефеїд, розвинув теорію коливань в зовнішніх шарах пульсуючих зір. Встановив, що коливання відбуваються у вигляді розповсюджуваних назовні хвиль ущільнення, які переходять на певній висоті в турбулентні. Збудженням атомів цими турбулентними хвилями пояснив періодичну появу емісійних ліній у спектрі Міри Кита. 1962 року запропонував своєрідну модифікацію ньютонівської теорії тяжіння для усунення гравітаційного парадоксу, в якій вводяться дві системи вимірювань простору і часу, названі гравітаційною та атомарною.
Примітки
Посилання Астронет