Тара́с Микола́йович Степане́нко ( 8 серпня 1989, Велика Новосілка, Донецька область, Українська РСР, СРСР) — український футболіст, опорний півзахисник. Зіграв 87 матчів за збірну України. З травня 2026 року – футбольний тренер, асистент головного тренера національної збірної України.

Клубна кар'єра

«Металург» (Запоріжжя) Почав грати за молодіжну команду запорізького «Металурга» у сезоні 2006—2007. Зіграв 16 матчів і забив один гол, перш ніж перейти до основного складу.

Він дебютував за дорослу команду 4 березня 2007 року у віці 17 років у матчі з «Динамо». «Металург» поступився 3:1. Він закінчив свій перший сезон у першій команді з 12 матчами.

У своєму другому сезоні, за місяць до свого 18 дня народження, він забив свій перший гол за клуб 21 липня 2007 року в переможному матчі чемпіонату з «Кривбасом». Цей гол став переможним. Він пішов, щоб зробити 23 матчів за клуб в цьому сезоні, з 1 гол.

У третьому сезоні, провівши 29 матчів за клуб, став його невід'ємною частиною. А наступного сезону він зіграв 17 матчів за клуб. Наприкінці сезону існувала домовленість, що він приєднається до чинних чемпіонів України, донецького «Шахтаря». Він зіграв загалом 81 матч за першу команду «Металурга», забивши 1 гол.

«Шахтар»

Сезон 2010—2011 11 травня 2010 року півзахисник підписав контракт із «Шахтарем» на п'ять років за невідому суму, залишивши «Металург» разом із Сергієм Кривцовим, який також приєднався до клубу на п'ять років. Тарас дебютував за клуб у матчі за Суперкубок України, коли донеччани перемогли сімферопольську «Таврію» з рахунком 7:1. Це був його перший трофей у команді. Він забив свій перший гол за клуб 23 листопада 2010 року в груповому етапі Ліги Чемпіонів у матчі проти «Партизана». Зіграв 20 матчів за «Шахтар» у своєму першому сезоні, забивши 1 гол; допоміг Шахтарю в потрійному виграші національних турнірів.

Сезон 2011—2012 У своєму другому сезоні з клубом він зіграв 12 матчів. Вийшов на 109-й хвилині фіналу Кубка України в матчі проти донецького «Металурга». Голами у цьому сезоні не відзначився. Також разом з «гірниками» переміг у чемпіонаті країни.

Сезон 2012—2013 Він зіграв усі 90 хвилин у Суперкубку України. Коли «Шахтар» переміг той самий «Металург». Отримав жовту картку на 60-й хвилині. 6 серпня 2012 року забив 2-й гол за клуб, у ворота «Волині», з передачі Генріха Мхітаряна. Віддав гольовий пас Олександру Кучеру і той відкрив рахунок у матчі проти київського «Динамо» 2 вересня 2012 року. 28 вересня того ж року він отримав червону картку на 89-й хвилині в матчі проти «Дніпра», однак це не вплинуло на «гірників» і вони виграли матч з рахунком 2-1. 19 жовтня він віддав ще один гольовий пас на Дмитра Чигринського, який відзначився переможним голом у матчі проти «Іллічівця».

Сезони 2013—2014 і 2014—2015 У цьому сезоні він зіграв 27 матчів і відзначився двома голами. Обидва голи були в чемпіонаті країни. У четвертому турі чемпіонату, в матчі проти «Олімпіка», забив 1400-й гол «Шахтаря» в чемпіонатах України на 91-й хвилині. У квітні 2013 року в матчі з «Динамо» мало не зазнав дуже важкого перелому ноги після фолу Андрія Ярмоленка. А в сезоні 2014—2015 зіграв 35 матчів і забив аж 5 голів.

Сезон 2015—2016 Перший матч у чемпіонаті зіграв проти «Ворскли». В матчі проти «Рапіда» дістав травму й вибув на декілька матчів. Став найкращим гравцем чемпіонату в 13-му турі. Він оформив дубль у ворота «Зорі». Другий гол був ударом через себе на останніх хвилинах. Узимку дістав пропозицію від «Евертона», але відмовився. Допоміг клубу дійти до півфіналу Ліги Європи. На другий матч із «Зорею» вийшов з капітанською пов'язкою. Цей матч став для нього 100-м у чемпіонаті України за «Шахтар».

Конфлікти з Ярмоленком У останньому матчі 1-го кола чемпіонату України 2015/16 після матчу з київським «Динамо» Степаненко обмінявся футболками з Андрієм Ярмоленком. Після цього Андрій викинув його футболку на поле перед трибунами вболівальників «Динамо».

У наступній зустрічі цих двох команд 1 травня 2016 року після третього гола «гірників» у ворота київського клубу Тарас підбіг до трибуни, де сиділи фанати «Динамо», і поцілував перед ними емблему свого клубу. Під час того, як він повертався на свою половину поля, Андрій ударив його ззаду ногою. У післяматчевому інтерв'ю Тарас сказав, що його дружба з Ярмоленком завершилась, бо той не вперше некоректно діяв. 19 травня, напередодні оголошення складу збірної України на Євро-2016 у будинку ФФУ Ярмоленко визнав свою провину перед Степаненком і обидва потиснули руки одне одному. Обидва футболісти потрапили до складу збірної на міжнародному турнірі, що пройшов у Франції.

«Еюпспор» 30 січня 2025 року залишив «Шахтар». 31 січня 2025 року уклав контракт як вільний агент з турецьким клубом «Еюпспор» на 1,5 роки (до 30 червня 2026 року).

Дебютував за «Еюпспор» 4 лютого 2025 року в виїзному матчі 2 туру групового етапу Кубка Туреччини проти «Коньяспора» (1:3). Степаненко вийшов у стартовому складі й провів на полі 74 хвилині, допоки його не замінив нападник Умут Бозок.

Загалом за клуб зі Стамбулу провів 18 поєдинків у всіх офіційних турнірах без результативних дій. 18 лютого 2026 року Степаненко, за його словами, розірвав контракт з «Еюпспором» через велику заборгованість клубу перед ним.

«Колос» (Ковалівка) 1 березня 2026 року став гравцем клубу «Колос» (Ковалівка). Згідно з інформацією Transfermarkt, контракт футболіста з «Колосом» триватиме до 30 червня 2026 року.

Дебютував за «Колос» в домашньому матчі 20 туру УПЛ між «Колосом» та луганською «Зорею» (1:1). Степаненко з'явився на полі на 82-й хвилині, замінивши Олександра Демченка.

21 травня 2026 року Тарас Степаненко провів свій останній поєдинок як футболіст і завершив кар'єру футболіста у віці 36 років.

Збірна України Дебютував у складі збірної України 17 листопада 2010 року в Женеві у товариському матчі проти збірної Швейцарії (2:2). Тарас вийшов на заміну на 65-й хвилині, замінивши Тараса Михалика .

Тренерська кар'єра У травні 2026 року погодився на запрошення від Андреа Мальдери приєднаєтися до його штабу в національній збірній України.

Стиль гри Степаненко — півзахисник, який відпрацьовує на оборону. Часто у боротьбі за м'яч отримує травми. Це стається тому, що він не боїться вступати у боротьбу. Також він часто отримував картки за грубу гру.

Досягнення «Шахтар» (Донецьк): Чемпіон України (10): 2010-11, 2011-12, 2012-13, 2013-14, 2016-17, 2017-18, 2018-19, 2019-20, 2022-23, 2023-24 Володар кубка України (9): 2010–11, 2011–12, 2012–13, 2015-16, 2016-17, 2017-18, 2018-19, 2023-24, 2024-25 Володар Суперкубка України (7): 2010, 2012, 2013, 2014, 2015, 2017, 2021

Статистика виступів

Клубна

Станом на 29 січня 2025 року {| class="wikitable" style="text-align:center;" |- !rowspan="2"|Команда ! rowspan="2" |Сезон ! colspan="3" |Чемпіонат ! colspan="3" |Кубок країни ! colspan="3" |Континентальні кубки ! colspan="3" |Інші змагання ! colspan="2" |Усього |- !Ліга !Ігор !Голів !Ліга !Ігор !Голів !Ліга !Ігор !Голів !Ліга !Ігор !Голів !Ігор !Голів |- |2006—2007 |align=left| «Металург-2» (Запоріжжя) |Друга ліга||16||1|| — || — || — || — || — || — || — || — || — ||16||1 |- |2006—2007 | rowspan="4" align=left| «Металург» (Запоріжжя) |Вища ліга||12||0||КУ||0||0|| — || — || — || — || — || — ||12||0 |- |2007—2008 |Вища ліга||23||1||КУ||1||0|| — || — || — || — || — || — ||24||1 |- |2008—2009 |Прем'єр-ліга||29||0||КУ||1||0|| — || — || — || — || — || — ||30||0 |- |2009—2010 |Прем'єр-ліга||17||0||КУ||0||0|| — || — || — || — || — || — ||17||0 |- ! colspan="3" |Всього за «Металург» (Запоріжжя)!!81!!1!! !!2!!0!! !!—!!—!! !!—!!—!!83!!1 |- |2010—2011 | rowspan="15" align=left| «Шахтар» (Донецьк) |Прем'єр-ліга||15||0||КУ||2||0||ЛЧ||2||1||СКУ||1||0||20||1 |- |2011—2012 |Прем'єр-ліга||9||0||КУ||3||0||ЛЧ||0||0||СКУ||0||0||12||0 |- |2012—2013 |Прем'єр-ліга||18||0||КУ||3||0||ЛЧ||3||0||СКУ||1||0||25||0 |- |2013—2014 |Прем'єр-ліга||18||2||КУ||4||0||ЛЧ/ЛЄ||3+1||0||СКУ||1||0||27||2 |- |2014—2015 |Прем'єр-ліга||22||4||КУ||5||0||ЛЧ||7||1||СКУ||1||0||35||5 |- |2015—2016 |Прем'єр-ліга||18||2||КУ||5||0||ЛЧ/ЛЄ||9+7||0+1||СКУ||1||0||40||3 |- |2016—2017 |Прем'єр-ліга||27||1||КУ||3||1||ЛЧ/ЛЄ||2+8||0+2||СКУ||1||0||41||3 |- |2017—2018 |Прем'єр-ліга||26||0||КУ||3||0||ЛЧ||8||0||СКУ||1||0||38||0 |- |2018—2019 |Прем'єр-ліга||26||4||КУ||2||0||ЛЧ/ЛЄ||6+1||0||СКУ||1||0||36||4 |- |2019—2020 |Прем'єр-ліга||24||1||КУ||1||1||ЛЧ/ЛЄ||6+5||0+1||СКУ||1||0||37||3 |- |2020—2021 |Прем'єр-ліга||18||2||КУ||0||0||ЛЧ/ЛЄ||4+1||0||СКУ||1||0||24||2 |- |2021—2022 |Прем'єр-ліга||13||2||КУ||0||0||ЛЧ||8||0||СКУ||1||0||22||2 |- |2022—2023 |Прем'єр-ліга || 26 || 3 || — || — || — || ЛЧ/ЛЄ || 6+4 || 0 || — || — || — || 36 || 3 |- |2023—2024 |Прем'єр-ліга || 20 || 0 || КУ || 3 || 0 || ЛЧ/ЛЄ || 6+2 || 0 || — || — || — || 31 || 0 |- |2024—2025 |Прем'єр-ліга || 9 || 1 || КУ || 1 || 0 || ЛЧ || 6 || 0 || — || — || — || 16 || 1 |- ! colspan="3" |Всього за «Шахтар» (Донецьк)!!289!!22!! !!35!!2!! !!105!!6!! !!11!!0!!440!!30|- ! colspan="3" |Всього за кар'єру!!386!!24!! — !!37!!2!! — !!105!!6!! — !!11!!0!!539!!32'''

Матчі за збірну Станом на 14 жовтня 2024 року''

Примітки

Посилання

Профіль на офіційному сайті «Шахтаря»