Весло́ — знаряддя у вигляді лопаті на кінці довгої жердини, за допомогою якої переміщають човен, гребне судно (це називається веслуванням чи гребнею).

Назва Слово «весло» пов'язане за походженням з «везти» і виводиться з < . Вважається спорідненим з («вітрило»).

Відомі й інші позначення цього знаряддя: «гребка», «опачи́на», «бабайка» (велике, прикріплене до човна). Довге весло, закріплене на кормі і призначене для управління замість стерна, називалося «прави́ло», «кормило» (іноді просто кермове весло).

Історія Весло використовується з періоду раннього неоліту. Дерев'яні весла, разом з човноподібною керамікою, датовані 5000–4500 рр. до н. е., виявлені в Китаї на розкопках культури Хемуду в Юяо, провінція ЧжецзянDeng, Gang. (1997). Chinese Maritime Activities and Socioeconomic Development, c. 2100 B.C.-1900 A.D. Westport: Greenwood Press. , p. 22.. У 1999 році в Японії, в префектурі Ісікава, із землі було видобуте весло довжиною 63,4 см, що датується 4000 р. до н. е.The Japan Times. (February 10, 1999). Oldest oar unearthed from Ishikawa ruins. Retrieved on 2008-08-13.

Будова

Весло кочетового типу складається з таких елементів: Ручка (вузький край держака) — те місце, за яке весляр тримається руками. Держак, держално, держало — потовщена частина весла від кочета до ручки, шестигранної, чотиригранної чи круглої форми. Виконує роль противаги, полегшуючи процес веслування. Повинен бути трохи легшим, ніж решта весла; це перевантаження називається водовагомість. Якщо водовагомість завелика, тобто забортна частина весла дуже важка, то в держак наливають свинець. Кінець держака може бути споряджений відпорним гаком. На розпашних веслах для академічного веслування і вельботів, на веслах для прогулянкових човнів, яликів, а також безкочетових веслах держаки відсутні. Для врівноважування кочетових весел без держака у веретені ближче до ручки можуть просвердлювати 3-4 гнізда, куди заливається свинецьВесло — самый простой движитель. Веретено — частина весла від лопаті до держака, завжди кругла, у вигляді жердини; те місце, де веретено переходить у держак, обшивається по великій частині шкірою для того, щоб дерево не перетиралося об кочет. Лопать — широкий край весла, завжди більш-менш плоский, на кінці оббитий смужкою міді або бляхи (оковкою); опускається при веслуванні (при правильному — 3/4 лопаті) у воду і служить точкою опори для весла. Лопаті можуть мати різну форму. Видовжені з плоскою робочою поверхнею і ребром жорсткості на тильному боці найбільш поширені. Увігнуті ложкоподібні краще захоплюють воду й уможливлюють веслувати швидше, але менш міцні. Лопаті спортивних весел може бути таких типів: «Тесак» () — найбільш поширений і універсальний. «Ложка» (macon, spoon, tulip, shovel) «Стандартний» (square, standard)

Дерев'яні весла робляться переважно з ялини та ясену. Так само застосовуються металеві та пластмасові.

Класифікація

За родом веслування Кочетові Кочетові весла закріпляються рухомо на спеціальному гнізді, шарнірі, який називається кочетом. Лаву для весляра зовуть банкою.

Для катерного веслування — з держаком чи без нього. Веслярі сидять по двоє на банці і кожний гребе одним веслом. Розпашні — з довгим веретеном без держака, застосовуються для розпашного веслуванняАкадемічне веслування // . Розпашні весла можуть мати до 6 метрів довжини. Веслярі сидять по одному на банці і кожний гребе одним веслом. Для парного веслування — обома веслами гребе один весляр. Такий тип веслування використовується на яликах, прогулянкових і гумових рибальських човнах.

На старовинних гребних суднах на кожному веслі сиділо по кілька веслярів. На грецьких і римських суднах (біремах, триремах, квадриремах, квінквіремах), веслярі сиділи в два-три ряди, один вищий від одного: весла верхнього ряду мали величезну довжину, тому на кожне весло призначалося до 6 веслярів. Безкочетові

На відміну від кочетових весел, дія яких передається човну через кочет, у безкочетових дія передається через точки опори весляра (банку, ножні упори). Дволопатеві — коли на лавці сидить один весляр і гребе одним веслом. Такі весла використовують на байдарках, каяках. Такі весла можуть бути і нерозбірними, і розбірними — з двох частин, сполучених з'єднувальною трубкою. Може мати як плоскі, так і ложкоподібні лопаті. На веретено надівають гумові чи мотузяні кілечка, які затримують стікання води до рук весляра. Однолопатеві — вживаються на каноеВесловий спорт, у рафтингу. У верхній частині весла коротка перекладка, яку весляр охоплює другою рукою.

За типом судна Весла отримують назву від роду шлюпки, для якої зроблені, наприклад: Баркасні — для баркасів Катерні — для гребних катерів Вельботні — для вельботів Шісткові — для шестимісних човнів

До весел належать гребки, короткі весла (здебільшого з круглими лопатями), які вживаються у вузьких каналах.

На кожній шлюпці весла отримують назву від місця та сторони, на якій гребуть цим веслом: Загрібне весло з правого (перше від корми на правій стороні), Загрібне весло з лівого (третє від корми на лівій стороні шлюпки).

Командні слова при веслуванні При веслуванні вживаються різні командні слова: Берег і весла — бути обережнішим з веслом (при проходженні біля берега, скель чи плавучих предметів). Весла — команда для початку чи відновлення веслування. Весла на держак — держати весла вертикально лопатями уверх (для віддання честі в урочистих випадках). Весла на укол — відштовхуватися ручками весел від ґрунту при знятті шлюпки з мілини. Весла під рангоут (на шлюпках з розпашними веслами Весла під планшир) — трошки втягнути весла держаками досередини, розташувавши їх горизонтально, подається для короткочасного відпочинку веслярів. Весла по борту — втягнути весла держаками досередини (при проходженні вузькостей). Гак (Крюк) — підготовча перед «Шабаш!» команда покласти весла і взяти відпорні гаки. Заносити весла — піднімати весла над поверхнею води і відводити їх вперед, збираючись зробити гребок. Легше гребти — гребти слабкіше. Навались — гребти сильніше. Сушити весла — припинити веслування. Таба́нити — веслувати в протилежний бік для руху кормою наперед, гальмування або повороту човна. Проводити весло — вести при кожному гребку частину лопаті (не більше 3/4) під водою у напрямку від носа до корму. Шабаш — команда прибрати весла.

Веслові судна Унірема — античне судно з одним рядом весел Бірема — античне судно з двома рядами весел Трієра (трирема) — античне судно з трьома рядами весел Квадрирема — античне судно з трьома рядами весел, з двома веслярами на весло Квінквірема — античне судно з трьома рядами весел Гексера (сексера, сексирема) — античне судно з трьома рядами весел, з трьома веслярами на весло Галера Ял Гічка

Див. також

Кермове весло

Примітки

Джерела

Посилання Весло у Тлумачному словнику української мови онлайн