Прилу́цький полк — адміністративно-територіальна і військова одиниця Гетьманщини. Створений 1648 року. Полковий центр — місто Прилуки (нині Чернігівської області). 1649 року до нього приєднано Ічнянський полк.

Склад полку 1649—1654 Полковник Тимофій Носач

+ № Назва Центр Сотник Писар Козаків 1 Перша варвинська сотняВарва Микита Антоненко 100 2 Друга варвинська сотняВарва Федько Андрійович 100 3 Галицька сотняГалиця Васько Колос 101 4 Голінська сотняГолінка Юрко Демченко 99 5 Городенська сотняГородня Остап Єремієнко 100 6 Гужівська сотня Гужівка Матвій Романенко 100 7 Дівицька сотня Велика Дівиця Огій Данилович 100 8 Іваницька сотня Іваниця Стефан Гриценко 100 9 Перша ічнянська сотня Ічня Іван Янович 100 10 Друга ічнянська сотня Ічня Федір Грищенко 100 11 Корибутівська сотня Корибутів Лесько Федоренко 100 12 Краснянська сотня Красний Колядин Давид Деркач 100 13 Кропивенська сотня Кропивне Михайло Торлало 100 14 Монастирська сотня Монастирище Дацько Мальченко 98 15 Переволочанська сотня Переволочна Іван Маськович 100 16 Перша прилуцька сотня Прилуки Сава Кременчуцький Васько 101 17 Друга прилуцька сотня Прилуки Омелян Проценко 100 18 Третя прилуцька сотня Прилуки Павло Терех 110 19 Шкуратова сотня Прилуки Іван Шкуратевич 99 20 Срібнянська сотня Срібне Павло Хведоренко 99 21 Липовчанська сотня Липове 60

1654—1672

+ № Назва Центр 1 Перша варвинська сотняВарва 2 Галицька сотняГалиця 3 Голінська сотняГолінка 4 Іваницька сотня Іваниця 5 Перша ічнянська сотня Ічня 6 Друга ічнянська сотня Ічня 7 Корибутівська сотня Корибутів 8 Краснянська сотня Красний Колядин 9 Монастирська сотня Монастирище 10 Переволочанська сотня Переволочна 11 Перша прилуцька сотня Прилуки 12 Друга прилуцька сотня Прилуки 13 Шкуратова сотня Прилуки 14 Срібнянська сотня Срібне

1672—1751

+ № Назва Центр 1 Перша варвинська сотняВарва 2 Іваницька сотня Іваниця 3 Перша ічнянська сотня Ічня 4 Красноколядинська сотня Красний Колядин 5 Монастирська сотня Монастирище 6 Перша прилуцька сотня Прилуки 7 Срібнянська сотня Срібне 8 Журавська сотня Журавка

1751—1757

+ № Назва Центр 1 Перша варвинська сотняВарва 2 Іваницька сотня Іваниця 3 Перша ічнянська сотня Ічня 4 Голінська сотня Голінка 5 Красноколядинська сотня Красний Колядин 6 Монастирська сотня Монастирище 7 Перша прилуцька сотня Прилуки 8 Срібнянська сотня Срібне 9 Журавська сотня Журавка

1757—1761

+ № Назва Центр 1 Перша варвинська сотняВарва 2 Іваницька сотня Іваниця 3 Перша ічнянська сотня Ічня 4 Голінська сотня Голінка 5 Красноколядинська сотня Красний Колядин 6 Монастирська сотня Монастирище 7 Переволочанська сотня Переволочна 8 Перша прилуцька сотня Прилуки 9 Срібнянська сотня Срібне 10 Журавська сотня Журавка

1761—1782

+ № Назва Центр Населення (1780)Середньостатистичний розрахунок населення на одну хату у 1780 році становив 9,85 осіб Площа 1 Перша варвинська сотняВарва 22,0002217 хат391 км² 2 Друга варвинська сотняВарва 16,5001677 хат347 км² 3 Іваницька сотня Іваниця 17,0001704 хати289 км² 4 Перша ічнянська сотня Ічня 30,0003044 хат488 км² 5 Голінська сотня Голінка 27,5002796 хат663 км² 6 Красноколядинська сотня Красний Колядин 25,0002611 хат648 км² 7 Монастирська сотня Монастирище 15,0001545 хат580 км² 8 Переволочанська сотня Переволочна 20,5002108 хат384 км² 9 Перша прилуцька сотня Прилуки 51,0005178 хат1,395 км² 10 Срібнянська сотня Срібне 25,0002536 хат432 км² 11 Журавська сотня Журавка 9,000922 хати162 км²

Всього на 1780 рік в полку було 25,921 хата, близько 255,000 осіб.

Характеристика полку Найбільші міста + № Назва Статус Населення (1730) Населення (1780) 1 Прилуки місто7,500Розрахунок на 1283 дворів. 1730 рік.5,500Розрахунок на 915 хат. 1781 рік.Місто постраждало від пожежі 1781 року, в 1743 році в Прилуках було 1382 хати. 2 Срібне містечко3,500Розрахунок на 582 двори. 1737 рік.3,800Розрахунок на 636 хат. 1780 рік. 2 Ічня містечко3,200Розрахунок на 525 дворів та 24 бездворові хати. 1740 рік.6,700Розрахунок на 1121 хату. 1783—1786 роки. 4 Монастирище містечко1,800Розрахунок на 303 двори. 1729 рік.2,600Розрахунок на 428 хат. 1780 рік. 5 Іваниця містечко1,700Розрахунок на 252 двори та 32 бездворові хати. 1740 рік.2,700Розрахунок на 458 хат. 1783 рік. 6 Ряшки село1,500Розрахунок на 245 дворів. 1737 рік.3,200Розрахунок на 545 хат. 1780 рік. 7 Переволочна містечко1,400Розрахунок на 229 дворів. 1737 рік.1,500Розрахунок на 244 хати. 1780 рік. 8 Варва містечко1,300Розрахунок на 225 дворів. 1737 рік.2,400Розрахунок на 444 хати. 1780 рік. 9 Журавка містечко1,200Розрахунок на 198 дворів. 1740 рік.2,300Розрахунок на 391 хату. 1780 рік. 10 Красний Колядин містечко1,100Розрахунок на 182 дворів. 1737 рік.1,600Розрахунок на 259 хат. 1780 рік. 11 Голінка село900Розрахунок на 154 дворів. 1737 рік.3,500Розрахунок на 579 хат. 1780 рік. 12 Гужівка село900Розрахунок на 147 дворів. 1737 рік.1,500Розрахунок на 245 хат. 1780 рік. 13 Липове село700Розрахунок на 113 дворів. 1737 рік.1,700Розрахунок на 289 хат. 1780 рік. 14 Кропивне село600Розрахунок на 103 дворів. 1737 рік.1,100Розрахунок на 178 хат. 1780 рік. 15 Галиця село600Розрахунок на 95 дворів. 1737 рік.1,100Розрахунок на 189 хат. 1780 рік.

Населені пункти + Рік Міст Містечок Сіл Селищ Слобідок Хуторів Всього 1737 189224812145 1780 181042312402550 Двори та хати

+ Рік Дворів козаків Дворів підсусідків Дворів посполитих Дворів інших Всього 1729 4048—10541—14589 дворів 1740 4130 (5675 хат)—4889 (5759 хат)23468822 дворів (11434 хати) 1764 3694 (7181 хата)202 (1243 хати)5736 (8150 хат)—9632 дворів (16574 хати) 1780 4461 (9086 хат + 52 бездворові хати)1877 (2963 хати)8392 (11763 + 1150 бездворових хат)— 14730 дворів (25015 хат)

Освіта На 1750 рік в полку діяло 69 початкових парафіяльних шкіл.

Економіка На Прилуччині головною галуззю сільськогосподарського виробництва було хліборобство, вирощували також льон, коноплі, тютюн тощо. Основною робочою худобою в селянських господарствах були воли, у меншій мірі — коні. Поряд з хліборобством важливе місце посідало тваринництво. Розводилася велика рогата худоба, коні, вівці. Порівняно слабо розвивалося птахівництво. Одним з основних видів промислів в Прилуцькому Полку було млинарство. Значного поширення набувало винокуріння, розповсюдженість якого пояснювалася тим, що переробка хліба на горілку давала прибуток у 2-З і навіть 4 рази більший, ніж його продаж.

У цей час інтенсивно зростало феодальне землеволодіння старшинське та монастирське. Старшинське володіння продовжувало існувати в двох основних формах: приватне («зуполне») й рангове. Співвідношення між ними змінювалися — все більше рангових маєтностей переходило до старшинської верхівки у приватне володіння. Традиційною галуззю промисловості полку залишалося селітроваріння.

Ряшківська суконна мануфактура

Серед мануфактурних підприємств України найбільшою була Ряшківська суконна мануфактура, заснована в 1719 році, що з прибудовою 1736 року вівчарного заводу виробляла капелюхи і килими. У 1754 році тут працювали 343 майстри й службовці, у 1779-1784 роках їх стало 720. Вихід продукції 1778 року становив: сукна — 35560 метрів50 тис. аршин і каразеї — 10668 метрів15 тис. аршин.

В 1797 році тут працювало 1326 осіб у тому числі 999 майстрових та їх учнів. Ряшківська суконна мануфактура складалася з 13 дерев'яних майстерень-світлиць, 5 «магазейних» дерев'яних споруд, красильні, ворсувальні, 3 ворсувальних млинів, комори, підвалу та інших дрібних будівель. Верстатів для виробництва сукна було 50. Сировину, потрібну для виробництва сукна, купувалися не тільки в Росії та Україні, а й за кордоном.

Прилуки Перші 4 цехи в Прилуках були засновані у 1633 році, коли Ярема Вишневецький видав «лист» на заснування кравецького, шевського, кушнірського й ковальського цехів, а у 1639 році — різницького цеху. В 1666 році в Прилуках 36% міщан — ремісники.

В 1730-х роках в полковому місті Прилуки було 6 цехів: кравецький, шевський, ткацький, бондарський, різницький і пекарський, в яких працювало 62 кравці, 42 шевці, 55 ткачів, 11 бондарів, 10 різників і 11 пекарів. У 1782 році тут вже налічувалося 283 кравці, 336 шевців, 242 ковалі, 137 різників і 141 пекар. Крім них було ще немало ремісників, які не мали своїх цехових організацій. До них треба віднести теслярів, гончарів, малярів, цирульників, «золотарів» тощо.

Ічня В 1783-1786 роках в Ічні знаходилась 1121 хата, 6 церков, 6 водяних млинів, 37 крамниць, 123 винокурні казани, цегляний завод, працювало 78 ремісників. Найбільше славилася ічнянська плитка (пічні кахлі). Щотижня ярмарки, базари тричі на рік.

Срібне 1731 року в Срібному було вже п'ять ремісничих цехів: ткацький, кравецький, ковальський, шаповальський 1 різницький. Ремісники продавали свої вироби на ярмарках. Головними предметами торгівлі були шапки й тютюн. Особливо славився сорт тютюну «срібнянка».

Іваниця Серед жителів Іваниці у 1783 року були ремісники: шевці, кравці, ткачі, теслярі та ковалі, які об'єднувалися в цехи; працювала селітроварня Тимофія Пащенка.

Зброя

Озброєння козаків складалося з рушниці (мушкета), списа й шаблі. Вирушаючи у похід, козак повинен був мати 5 фунтів пороху (2,5 кг), 20—10 куль (отамани — по 50) і 5 фунтів (2,5 кг) свинцю. Як видно з архівних документів, спорядження козаків Прилуцького полку було значно біднішим: на 1 рушницю в похід бралося 1-1,2 фунти (0,5-0,6 кг) пороху і від 18 до 26 куль. В артилерії Прилуцького полку налічувалося 5-6 гармат, частина з яких належала до «городової армати». У похід, зазвичай, брали 2 гармати.

Осаул артилерійський Лукьян Холод, хоружий артилерійський Данило Корженко, пушкарів - 2, гармашів - 4, коваль - 1, гармат - 2; при них артилерійських припасів: картечей - 5, пороху - 8 пудів 38 фунтів, куль - 199, шуфлів - 2, крейцерів (пижовників) - 2, падубів - 1, возів - 1, коней - 9; того ж Прилуцького полку військової музики: трубачів - 4, литаврщик - 1

Архітекутра

Однією з найбільших споруд Прилуцького полку був Качанівський плац, в селі Качанівщина, Ічнянської сотні, збудований президентом Малоросійської колегії та генерал-губернатором Малоросії графом Петром Олександровичем Рум'янцевим-Задунайським у 1770-х роках.

Історія

У 1649 році до складу Прилуцького полку входила 21 сотня: три полкові Прилуцькі, дві Варвицькі, дві Ічнянські, Шкуратова, Срібнянська, Дівицька, Голінська, Переволочанська, Городнянська, Іваницька, Монастирська, Корибутівська, Краснянська, Горлянська, Гужівська, Кропивненська і Липовчанська.

За часів Богдана Хмельницького полк очолювали: полковник Іван Шкурат (?-1648.17.06.-?). Він зложив пернач, став сотником Прилуцьким до 1651 року. Вдруге став полковником з березня по червень 1651 року. Полк брав участь у Берестейській битві, де полковник Шкурат загинув; його наступник Федір Кисіль став полковником у 1649 році, а потім повернувся у свій Чигиринський полк де зафіксований як товариш полку (1649); наступний Федір Скраєнко був полковником Прилуцьким з липня по жовтень 1649 року, а потім зложив пернач полковника і залишився полковим товаришем Прилуцького полку; полковник Тиміш Іванович Носач (?-1649.10.-1650.10-?), спочатку очолював Остерський полк в 1648—1649 роках, а потім змінив старого Скраєнка на полковництві Прилуцькому після того, як Остерський полк був злитий з Переяславським. У 1650 році він на чолі полку брав участь в молдавському поході. Його призначали Генеральним обозним Богдан Хмельницький, Іван Виговський, Юрій Хмельницький і Павло Тетеря. Задля зміцнення керівництва прикордонного Брацлавського полку Богдан Хмельницький послав Носача полковником у Брацлав. Носач керував полком у Жванецькій битві, у боях на Брацлавщині навесні 1654 року. Повернувся на посаду генерального обозного і брав участь в облозі Львова; потім полковником Прилуцьким став козак Монастирищанської сотні Семен Гарасимович (Гарасименко) (1651.29.06.–1652.04.). Його було страчено разом з Миргородським полковником Гладким та сотником Краснянським за наказом Богдана Хмельницького;