Гренландія

Гренла́ндія (, МФА: [kaˈlaːɬit ˈnunaːt]; ) — автономна установча країна в складі Королівства Данія і найбільший острів планети, що розташований між Північно-Льодовитим та Атлантичним океанами, на схід від Канадського Арктичного архіпелагу. Близько 80 % площі Гренландії вкрито другим на планеті за розміром і єдиним поза межами Антарктиди постійним льодовиковим щитом. Географічно є частиною Північної Америки, проте понад тисячоліття Гренландія підтримує тісні політичні, культурні та економічні зв'язки з Європою (особливо з Норвегією та Данією, які в минулому були колоніальними державами, а також із сусідньою Ісландією)The Fate of Greenland's Vikings , by Dale Mackenzie Brown, Archaeological Institute of America, 28 February 2000. Гренландія — найменш густонаселена країна світу з кількістю мешканців у 55992 особи (2019)Greenland in Figures 2019. Під час референдуму 2008 року на підтримку розширення автономії висловилися 75 % мешканців, що взяли участь у голосуванні. Згідно з результатами референдуму, Гренландія набула більшої незалежності у внутрішній політиці, залишивши Данії сферу зовнішньої політики та оборониSelf-rule introduced in Greenland.

Заселення Гренландії розпочалось чотири з половиною тисячі років тому арктичними народами, що мігрували сюди з території сучасної Канади. З X ст. нормани почали заселяти безлюдну південну частину острова, а Інуїти прийшли сюди в XIII ст.. Норманські колонії зникли наприкінці XV ст.. На початку XVIII ст. контакти між скандинавами та Гренландією відновилися, і Данія встановила свій суверенітет над островом.

Гренландія стала Данською колонією в 1814 році, а після прийняття в Данії Конституції 1953 року — частиною Співдружності Королівства. В 1973 Гренландія як частина Данії ввійшла до Європейської Економічної спільноти. Проте, на референдумі 1983 року більшість населення проголосувала за вихід Гренландії з ЄЕС і через два роки, в 1985, Гренландія залишила ЄЕС. В 1979 році Данія надала Гренландії самоврядування, а у 2008 році гренландці проголосували за Закон про самоуправління, який передав велику кількість повноважень від данського королівського уряду місцевому гренландському уряду. Закон про самоуправління, який набрав чинності 21 червня 2009 року, забезпечує місцевій владі законодавчу та адміністративну відповідальність у значному колі областей, які впливають на повсякденне життя гренландських громадян, зокрема: здійснення правосуддя, включаючи створення судів загальної юрисдикції; поліції; використання мінеральних ресурсів; прикордонний контроль; робоче середовище; а також фінансового регулювання і нагляду. Згідно з Конституцією Данії та задля єдності Королівства, відповідальність не може бути передана за: Конституцію; громадянство; Верховний суд; закордонні справи; оборону та безпекову політикуhttp://www.stm.dk/_p_13090.html Окрім цього Данія зберігає за собою питання обмінного курсу та кредитно-грошової політики, а також надає щорічну субсидію у розмірі 3,4 млрд данських крон та планує її поступове зменшення за зростання доходів Гренландії від освоєння природних ресурсів.

Етимологія Назву Гренландія дали цій країні ранні скандинавські поселенці. В ісландських сагах говориться, що ісландець норвезького походження Ерік Рудий був вигнаний з Ісландії за вбивство. Разом зі своєю великою сім'єю та треллами (рабами) він відправився на човнах дослідити крижану землю, яка, як відомо, лежала на північному заході. Після того, як Ерік знайшов землю, придатну для життя на півночі, він назвав її Grœnland (від grœn («зелений») + land («земля»), в надії, що така приємна назва привабить поселенцівHow Greenland got its name. The Ancient Standard. Retrieved 2 January 2012.Об Эйрике Рыжем и глобальном потеплении // livejournal, 15 декабря 2019, 15:54 // Цитаты по книге: Исландские саги. Ирландский эпос. Составители: М. И. Стеблин-Каменский, А. А. Смирнов. М.: Художественная литература, 1973 г. 864 с. / Серия: Библиотека всемирной литературы. Серия первая: Литература до XVIII века. Том 8. Эпос Исландии и Ирландии.Grove, Jonathan. «The place of Greenland in medieval Icelandic saga narrative», in Norse Greenland: Selected Papers of the Hvalsey Conference 2008, Journal of the North Atlantic Special Volume 2 (2009), 30-51, at p. 30. Ще одна версія стверджує, що нову землю назвали Гренландією через те, що відкритий південний низинний берег острова був вкритий пишною зеленою травою та мохом.

Назва країни гренландською мовою — Калаалліт Нунаат («земля калааллітів»)Stern, p. 89. Калааліт — самоназва корінного гренландського інуїтського населення, яке мешкає на західному березі.

Історія

Ранні палеоескімоські культури В античності Гренландія була домівкою для декількох послідовних палеоескімоських культур, відомих насамперед завдяки археологічним знахідкам. Проникнення найраніших палеоескімоських культур на територію Гренландії відбулось, як вважають дослідники близько 2500 р. до н. е. Від близько 2500 р. до н. е. до близько 800 р. до н. е. південно-західну Гренландію населяли представники культури Саккак. Більшість знахідок цього періоду було знайдено навколо затоки Діско. Між 2400 і 1300 рр. до н. е. в північній Гренландії існувала культура Індепенденс І, яка була частиною Арктичної традиції дрібних знарядь (). Почали з'являтися перші стоянки, такі як Дельтатеррасен.

Близько 800 р. до. н.е. культура Саккак зникає і виникає рання Дорсетська культура в західній Гренландії та культура Індепенденс ІІ — в північній. Культура Дорсет була першою культурою яка поширилась на всі прибережні райони Гренландії, як на західному, так і східному узбережжі та проіснувала до поширення культури Туле в 1500 р. н.е. Населення культури Дорсет жило в основному з полювання на китів. Люди культури Туле є предками сучасного інуїтського населення Гренландії. Вони почали мігрувати з Аляски близько 1000 року, а досягнули Гренландії близько 1300 року. Культура Туле вперше на території Гренландії почала застосовувати такі новації як собачі запряги (нарти) та гарпуни нового типу.

Скандинавське заселення Вперше виявив острів ісландський моряк Гуннбйорн близько 875 року, але він не сходив на берег. Острів відкрив близько 982 року Ерік Рудий, який заснував колонії на західному березі незабаром після того, як туди переселилися ескімоси з арктичної частини Північної Америки. Християнство було запроваджене вікінгами близько 1000 року.

Після 989 року на західному узбережжі Гренландії оселились ісландці та норвежці у двох поселеннях у фйордах на крайній південно-західній точці острова. Вони співіснували на острові із представниками пізньої дорсетської культури, які займали території північної та західної частин острова, а потім — з культурою Туле, що прийшла з півночі. Скандинавські гренландці були підкорені норвезьким правлінням у XIII ст. Згодом королівство Норвегія вступило в персональну унію з Данією в 1380 році, і після 1397 року Гренландія стала частиною кальмарської унії (яка об'єднала три скандинавські королівства: Данію, Норвегію і Швецію з залежними територіями — Фінляндією, Ісландією і Гренландією під егідою Данії).

Поселення, такі як Браттаглід (маєток і резиденція Еріка Рудого), процвітали протягом століть, але почали зникати у XV ст. Це пов'язують зі змінами в кліматі, а саме з початком малого льодовикового періоду. Крім деяких рунічних написів, немає сучасних записів до цих подій або інших писемних пам'яток. Ісландські саги що розповідають про життя в Гренландії були складені в тринадцятому й більш пізніх століттях, а тому не є основними джерелами з історії Гренландії раніших періодівGrove, 2009. Через це сучасне розуміння життя в ті часи залежить від інших даних. Наприклад, крижані керни, що взяті з льодового щита містять лід, який формувався протягом багатьох років. Їх властивості можуть бути використані для відтворення інформації про зміни клімату за допомогою ізотопного аналізу. Таким чином можна вивчити зміни атмосферних умовBritish Antarctic Survey, The ice man cometh — ice cores reveal past climates . Велике значення має також дослідження скам'янілостей. Ці дані дають змогу стверджувати, що між 800 і 1300 роками регіони південної Гренландії довкола фйордів переживали період доволі м'якого клімату. Температури були на декілька градусів вищими ніж зазвичай у Північній Атлантиці,Arnold C. Cold did in the Norse. Earth Magazine June 2010, pg 9. росли дерева та трав'янисті рослини. Ячмінь вирощувався приблизно до 70 паралелі, також вирощувались свійські тварини. Проте Гренландія переживала драматичні зміни клімату. Так, ісландський рукопис Ланднамабок містить дані про голод у Гренландії, спричинений суттєвими змінами клімату. Згідно з рукописом «старих і немічних було вбито та кинуто за скелі»Arnold 2010.

Ці ісландські поселення зникли протягом 14 і 15 століть, ймовірно, у результаті голоду та збільшення конфліктів з корінним населенням«Why societies collapse». ABC Science.. Зникнення поселень збігається зі зниженням зимових і літніх температур — вивчення сезонних температурних коливань Північної Атлантики показало значне зниження максимальних літніх температур починаючи з кінця XIII ст. — початку XIV ст.William P. Patterson, Kristin A. Dietrich, Chris Holmden, and John T. Andrews (2010) Two millennia of North Atlantic seasonality and implications for Norse colonies. www.pnas.org/cgi/doi/10.1073/pnas.0902522107. Також дослідження показали, що найнижчі зимові температури за останні 2000 років мали місце на зламі XIV та XV століть. Східні поселення, найімовірніше, були занедбані від початку до середини XV ст., протягом цього холодного періоду. Стан людських кісток цього періоду показує, що норвезьке населення недоїдало, ймовірно, через ерозію ґрунту в результаті знищення скандинавами природної рослинності в ході ведення сільського господарства, вирізання дерну, заготівлі деревини, пандемії чуми, зниження температур в ході Малого льодовикового періоду та збройних сутичок з інуїтами.

1500—1814 В 1500 році король Португалії Мануель I вислав Гашпара Кортиріала до Гренландії для пошуків Північно-західного проходу в Азію, який, згідно з Тордесільяським договором, належав до сфери впливу Португалії. У 1501 Гашпар Кортиріал повернувся зі своїм братом Мігелем Кортиріалом. Море замерзло, і, повернувши на південь, вони прибули до Лабрадору та Ньюфаундленду. Після повернення братів до Португалії картографічні дані додали до нової мапи світу, яка була представлена Ерколе I д'Есте, герцогу Феррари в 1502 році Альбертом Кантіною. Планісфера, розроблена Кантіною в Лісабоні, дуже точно зображає південне узбережжя ГренландіїNebenzahl, Kenneth. Rand McNally Atlas of Columbus and The Great Discoveries (Rand McNally & Company; Genoa, Italy; 1990); The Cantino Planisphere, Lisbon, 1502, pp. 34-37..

В 1605—1607 роках король Данії Кристіан IV спорядив , щоб знайти старі покинуті норвезькі селища та встановити над Гренландією данський суверенітет. Експедиції були в основному безрезультативними, почасти через лідерів, яким не вистачало досвіду подорожей за суворих арктичних умов, а почасти тому, що керівництву експедиції були дані інструкції знайти поселення на східному узбережжі Гренландії (північніше мису Фарвел), яке було практично недоступним через кригу, що дрейфує на південь. Керівником цих експедицій був англійський дослідник Джеймс Голл.

Гренландія з 1775 року була данською колонією.

XX—XXI століття

1953 року острів оголошено частиною території Данського Королівства. У квітні 1941 року посланець Данії у Вашингтоні підписав з американським урядом так звану «Угоду про оборону Гренландії», після чого США почали розміщувати на території острова військові бази. Зокрема за часів Холодної війни Гренландія відігравала велику роль у забезпеченні протиракетної оборони західного світу, але найбільше США та Канади.