Опротестування векселя — офіційно засвідчена (нотаріусом чи судовим виконавцем) вимога здійснення встановлених законодавством про вексельний обіг дій за векселем і свідчення про їх невиконання. Протест засвідчує відхилення від законодавчо встановленого порядку обігу векселя і про настання певних правових наслідків.
Згідно із законодавством багатьох країн, до опротестованого векселя застосовується прискорена процедура судочинства та стягнення. Оформляється складанням акту про протест векселя. Причинами протесту можуть виступати: відмова платника від оплати векселя (протест в неоплаті); відмова платника від акцепту векселя (протест в неакцепті); відмова акцептанта проставити дату акцепту (протест в недатуванні акцепту); відмова депозитарія векселя від видачі його власнику (протест у неврученні). Найбільш розповсюдженими є протест в неоплаті та неакцепті векселя.
Женевська система вексельного права передбачає наявність певних строків здійснення протесту: для протесту в неакцепті — до строку, визначеного для пред'явлення до акцепту, але не пізніше полудня наступного дня; для протесту в неплатежі — в один із двох робочих днів після дати платежу за векселем. Протест в неакцепті звільняє від пред'явлення векселя для платежу і від протесту у неплатежі. Векселедержатель, якому відмовлено в платежі чи акцепті протягом встановленого періоду подає вексель нотаріусу за місцем знаходження платника (або третьої особи, якій доручено здійснити оплату векселя). В той же день нотаріус пред'яєвляє вимогу платежу (акцепту) боржнику. Якщо до 12 години наступного дня платник виплачує суму боргу (акцептує вексель), то нотаріус повертає йому вексель без вчинення протесту. Якщо ж у вказаний термін платіж (акцепт) не поступить, нотаріус протестує вексель шляхом внесення запису в текст векселя помітки про неплатіж (неакцепт), спеціальний реєстр та складанням акту про протест, в якому має міститись наступна інформація: дані про особу, проти якої висувається протест (протестата); вказівка на безуспішну пропозицію оплатити (акцептувати) вексель; місце і дата подання протесту; підпис посадової особи, що здійснює протест; печатка установи, яка здійснює протест. Акт разом з векселем вручається векселедержателю, який оплачує витрати на здійснення протесту, що включають державне мито, спеціальний збір за здійснення нотаріальних дій, канцелярські, поштові, транспортні витрати тощо. У випадку коли боржник не виявить бажання зустрічатись з нотаріусом, не допустить його до себе в кабінет чи квартиру, або коли місцезнаходження платника невідоме, а також проти неіснуючих, фіктивних фірм здійснюється символічний протест. Уникнути витрат на протест векселя можна і шляхом вчинення на ньому надпису «оборот без витрат», « без протесту», або рівнозначному.
В англо-американській системі вексельного права, протест здійснюється лише для векселів, виставлених чи таких, що будуть оплачені за кордоном (іноземних векселів). Для внутрішніх векселів протест заміняє процедура нотифікації.
Джерела
Енциклопедія банківської справи України / Редкол.: В. С. Стельмах (голова) та ін. — К.: Молодь, Ін Юре,2001. — 680 с. Івасів І. Б. Операції банків з векеселями. / А. М. Мороз, М. І. Савлук, М. Ф. Пуховкіна та ін.; За заг. ред. А. М. Мороза // Банківські операції: Підручник 3-тє вид. — Київ, КНЕУ, 2008. — с. 286—340. Посилання Протест векселя //