Марія Володимирівна Сабат-Свірська (, Помонята, тепер Рогатинського району Івано-Франківської області — , Рівне) — українська оперна і камерна співачка, ліричне сопрано. Конфідент радянських органів державної безпеки у 1940-х роках
Життєпис Народилась у селі Помонята. Вчилася у Музичному інституті ім. Лисенка у Львові та у Львівській консерваторії (у С. Козловської). 1926—1949 роках — у Польщі в Торунській опері і Варшавській опереті.
Похована в м. Рівному.
Батьки — Володимир Сабат (священик) та Євгенія Сабат (донька священика Йосипа Білинкевича з Рукомиша на Тернопіллі). Після Помонят родина 10 років жила в Нижньому Синьовидному Стрийського району. Тут отець Володимир вів велику просвітницьку роботу. Його дружина Євгенія лікувала селян гомеопатичними засобами, помагала породіллям. Лікар Раппопорт, що мав практику у Верхньому Синьовидному, часто доручав їй доглядати своїх хворих, консультувався з нею. Також Євгенія організовувала музичні вечори, ставила вистави, друкувалася у львівських виданнях.
Після встановлення радянської влади у Західній Україні у 1939 р. працювала у музичній редакції львівського обласного радіо. З серпня 1940 р. завербована радянськими органами державної безпеки під псевдо «Пісня». Брала участь в оперативній розробці митрополитів Греко-католицької церкви (ГКЦ) – Андрія Шептицького, Йосипа Сліпого (за справою «Ходячие» 1939–1946 років), а також пресвітера Гавриїла Костельника, подала значний обсяг агентурної інформації. Згідно із першим планом ліквідації ГКЦ (затверджений главою НКВС СРСР Л.Берія у січні 1941 р.), мала брати участь у компрометації верхівки ГКЦ. Продовжила негласне співробітництво з органами НКДБ-МДБ після 1944 р. у справах «саморозпуску» ГКЦ.
Перший чоловік, інженер Іван Свірський випадково загинув у перші дні війни. Другий чоловік, Михайло Мельник, у 1945 р. засуджений до 10 років таборів. З 1950 р. слід за сином-лікарем Зоряном переїхала до Рівного, де викладала у музичному училищі. Молодша сестра, Софія Сабат-Федорцева (1900–1988), з 1927 р. працювала в Українській РСР у театрі «Березіль», народна артистка УРСР (1946).
Література Історія вокального мистецтва / О. Д. Шуляр: [монографія]: Ч.II. — Івано-Франківськ, «Плай» 2012. — С.257, 330—331
— С. 519. Вєдєнєєв Д. Особливості оперативних та репресивних заходів радянських спецслужб з ліквідації Греко-католицької церкви в Галичині (1939–1946 рр.) // Биківнянська трагедія в контексті злочинів тоталітарного режиму (до 15-річчя заснування Національного історико-меморіального заповідника «Биківнянські могили»): збірник статей. – К., 2016. – С.168–185. Вєдєнєєв Д., Лисенко О. «Самый образованный священник Западной Украины…» . Радянські спецслужби й о. Гавриїл Костельник у 1939–1948 роках // Сторінки воєнної історії України. Збірник наукових праць. – К., 2016. – Вип. 18. – С. 120 –165. Вєдєнєєв Д. «ОБЛОЖИТЬ КИЕВ НАШЕЙ АГЕНТУРОЙ…» РЕЛИГИЯ В ОККУПАЦИИ И СОВЕТСКИЕ СПЕЦСЛУЖБЫ. Ч. 1 https://pravlife.org/ru/content/oblozhit-kiev-nashey-agenturoy-religiya-v-okkupacii-i-sovetskie-specsluzhby-ch-1
Посилання
Проект «Українці у світі»