У 1839 р. Карл Густав Мосандер — шведський лікар і хімік — повідомив про відкриття хімічного елемента Дідим, який, як показав у 1885 р. австрійський хімік Карл Ауер фон Вельсбах, виявився сумішшю двох рідкісноземельних елементів — неодиму та празеодиму.
Дідим (з грецької «близнюк», у той час для лантану) був схожий за властивостями на лантан. Протягом кількох десятиліть Дідим вважався реально існуючим елементом. Його хімічний знак Di зустрічається в перших варіантах системи хімічних елементів, створеної Д. І. Менделєєвимhttp://him.1september.ru/articlef.php?ID=200100501 Дідим у Періодичній системі елементів Д. І. Менделєєва. Досі суміш неодиму та празеодиму називається Дідим.
Застосування Дідим використовується для виготовлення спеціальних сортів скла, які ефективно послаблюють лінії спектра випромінювання атомів натрію (наприклад для окулярів склодува). У фотографії Дідим використовується для створення фільтрів, що підвищують інтенсивність червоного кольору. Також дідимом називають природну суміш оксидів рідкісноземельних елементів празеодиму й неодиму, яка часто позначається квазіхімічним символом Di.
Примітки