Тра́льщик, тра́льник, тра́лер — військовий корабель спеціального призначення, головним завданням якого є пошук, виявлення та знищення морських мін, а також проведення кораблів і суден за тралами через мінні загородження. Узагальнене поняття для типу кораблів протимінної оборониВоенный энциклопедический словарь. Министерство обороны СССР. Институт военной истории. — М.: Военное издательство. 1983. .

Класифікація мінно-тральних кораблів За тоннажем, морехідними якостями й озброєнням тральщики поділяють на : тральщики-шукачі мін () — сучасні мінно-тральні кораблі, оснащені спеціальним озброєнням для пошуку і знищення мін по курсу корабля; морські тральщики — кораблі тоннажем понад 900 тонн, призначені для пошуку і знищення мін на океанському морському театрі воєнних дій; базові тральщики — кораблі тоннажем від 300 до 900 тонн, призначені для пошуку і знищення мін у прибережних районах і вузькостях; рейдові тральщики — кораблі тоннажем до 300 тонн, призначені для пошуку та знищення мін у бухтах, на рейдах і в річках; катери-тральщики — мінно-тральні катери тоннажем до 100 тонн із функціями, аналогічними базовим тральщикам.

Морські, базові та рейдові тральщики за принципом тралення із застосуванням навісних пристроїв за кормою корабля об'єднують у підтип власне тральщики (). Основним озброєнням власне тральщиків є різні типи тралів:

контактні — зазвичай це прості троси з рядом закріплених на них різаків і параванами-занурювачами на кінці; з їхньою допомогою підрізають мінрепи мін, міни спливають і їх розстрілюють; це найстаріший тип тралення, який до того ж є найнебезпечнішим; акустичні — створені для підриву мін з акустичними детонаторами, імітують шуми великого корабля; електромагнітні (соленоїдні) — імітують електромагнітне поле цілі; гідродинамічні — створюють поле підвищеного або пониженого гідродинамічного тиску, як під час проходження корабля-цілі; комбіновані — зазвичай електромагнітно-акустичні чи гідродинамічно-акустичні.

З огляду на це на тральщик покладають особливі вимоги щодо акустичної та електромагнітної малопомітності. Для цього використовуються такі заходи:

Конструктивні. Корпус тральщика виробляють з немагнітних матеріалів (деревина, пластик), обмежують розміри й осадку, встановлюють знемагнетовувальні механізми, застосовують демпфірування та звукоізоляцію механізмів, декапітувальні гребні гвинти. Профілактичні. Періодично, або перед траленням, заміряють фізичні поля кораблів (акустичне та магнітне) і за допомогою спеціальних засобів проводять їхнє зниження. Тактичні. Корабель використовують у таких режимах, які мінімізують згадані поля: малі швидкості для зниження шуму та динамічного тиску, за можливості рух по магнітних лініях Землі тощо.

Поява тральщиків-шукачів мін була зумовлена покращенням мінових детонаторів, від чого знижувалася надійність витралювання. Тому був застосований логічний розвиток бойового тралення: не користуватися тралами, а шукати та знищувати міни підривними зарядами. Основну роботу тут виконують пошукові апарати або водолази-мінери. Важливішими стають умови їхнього використання, водночас залишається потреба в зниженні фізичних полів шукача мін. Залежно від фізичних принципів пошуку пошукові апарати можуть бути гідролокаційні, телевізійні чи електромагнітні. Залежно від автономності — автономні та напівавтономні.

Як тральщики може використовуватися й авіатехніка. Так, в роки Другої світової війни низка літаків бомбардувальної авіації Великої Британії були перероблені для виконання таких цілей. В німецьких Люфтваффе задля цих цілей використовували Юнкерс Ю-52. В наш час як мінні тральщики активно використовують вертольоти. Зокрема у ВМС України та деяких інших країн це Мі-14ПЛ і Ка-27ПЛ, у ВМС США — MH-53E.

На 2000 рік у світових флотах налічувалось 60 тральщиків, 181 тральщик-шукач мін, одна ескадрилья вертольотів-тральщиківJane's Warship Recognition Guide. 2nd ed., Harper Collins, 1999.World Navies Today .

Тральщики в українському флоті

У 1918 році в Одесі було організовано українську бригаду тралення, яка в липні того ж року виконала успішне тралення Одеського рейду та Дніпровсько-Бузького лиману. До складу цього формування входило до 20 різнотипних маленьких мобілізованих портових пароплавів і катерів. Найтиповішим українським тральщиком того часу можна вважати 100-тонний пароплав «Альбатрос».

Окрім цього, пам'ятним для України є тральщик Чорноморського флоту СРСР «Сигнальщик», який першим 1992 року підняв український державний прапор.

У бойовому складі Військово-Морських Сил України після поділу Чорноморського флоту перебувало 5 тральщиків: морські тральщики проєкту 266М U-310 «Чернігів», U-311 «Черкаси», базові тральщики проєкту 1265 U-330 «Мелітополь», U-331 «Маріуполь», рейдовий тральщик проєкту 1258 U-360 «Генічеськ», переважно 1970-х років побудови.

Базові тральщики «Мелітополь», «Маріуполь» були списані у 2012 — 2013 роках, а морські тральщики «Чернігів», «Черкаси» та рейдовий тральщик «Генічеськ» захоплені ВМФ Росії в березні 2014 року. В травні того ж року тральщик «Генічеськ» був повернений Україні.

4 серпня 2021 року Велика Британія офіційно повідомила, що передасть два виведених зі складу британського флоту тральщики-шукачі мін типу «Сендаун» ВМС України.

14 березня 2023 року міністр оборони Нідерландів Кайса Оллонґрен оголосила, що військова допомога Україні міститиме два кораблі-мисливці за мінами класу Alkmaar. Передачу планується здійснити орієнтовно до 2025 рокуМіністр оборони Нідерландів анонсувала передачу Україні двох кораблів класу Alkmaar.

Див. також Мінний загороджувач Військовий траулер

Примітки

Посилання