Микола Іванович Мушинка (, псевдоніми: Микола Вірук, Микола Гнатюківський, Микола Пастушенко, Петро Ігорчук та інші. 20 лютого 1936, село Курів, Бардіївського округу Чехословацька республіка, Пряшівщина — 13 вересня 2024, Пряшів) — словацький фольклорист та українознавець, мистецтвознавець, літературознавець, бібліограф українського (лемківського) походження. Кандидат філологічних наук (з 1967 р.), доктор філологічних наук (1992 р.). Член Міжнародної комісії по дослідженню національної культури Карпат та Балкан, дійсний член НТШ (з 1989 р.), Президент НТШ у Словаччині, голова Асоціації українців у Словаччині (від 1990), іноземний член Національної Академії наук України (від 1997Хаварівський Б. Мушинка Микола Іванович // ).
Досліджував лемківський фольклор в Югославії, Румунії, Польщі, Україні, західній Чехії та МоравіїМикола Мушинка — Почесний доктор Острозької академії // Національний університет Острозька академія. Дослідник українсько-словацьких літературних зв'язків.
Життєпис Закінчив Руську гімназію у Пряшеві. Вищу освіту одержав у Карловому університеті в Празі, де під керівництвом І. Панькевича та Є. Врабцової почав вивчати фольклор південних лемків. Від 1960 р. працював у кабінеті україністики Кошицького університету (Пряшів). Вчився в аспірантурі у Празькому та Київському ім. Т. Г. Шевченка (1964—1966) університетах. У 1967 р. здобув ступінь кандидата наук. Висланий з СРСР через контакти з дисидентами.
Під час роботи в Пряшівському університеті (1960—1972 роки) опублікував понад 200 наукових робіт, науково-популярних статей, рецензійВархол Надія. Фольклористичні здобутки академіка Миколи Мушинки (з нагоди 75-річчя вченого) // Народна творчість та етнологія. — 2011. — № 1. — С. 7-17. (розвідки про В. Гнатюка, Ф. Колессу, Ф. Главачека та інших)Доктора Миколу Мушинку обрано академіком Міжнародної академії богословських наук та удостоєно ордена Августина Волошина до 80-річчя з дня народження // Карпатський університет імені Августина Волошина. Допомагав створювати експозицію етнографічно-меморіального музею Володимира Гнатюка, спорудити пам'ятник на запущеній могилі Володимира Гнатюка у Львові.Клим'юк, М. Академік Гнатюк завжди з нами / Михайло Клим'юк // Вільне життя плюс. — 2013. — № 80 (4 жовт.). — С. 5 — (Добра слава).
За протест проти введення військ Варшавського договору в Чехословаччину зазнав переслідувань (1968), був відлучений від наукового і літературного життя.
За спілкування з дисидентами звільнений у 1971 р. та змушений був працювати пастухом, кочегаром (1972—1990)Мушинка Микола Іванович // Українська діаспора: літературні постаті, твори, біобібліографічні відомості / Упорядк. В. А. Просалової. — Донецьк: Східний видавничий дім, 2012. — C. 330—331. — 516 с.. Не був запрошений на проведення наукової конференції, присвяченої 100-річчю з дня народження В. М. Гнатюка на Тернопільщині. Продовжує публікації своїх досліджень за кордоном. У 1990 р. був реабілітований та повернувся в Пряшівський університет.
У 1991 (1990) р. його поновлено на посаді завідувача Науково-дослідним відділом кафедри україністики Пряшівського університету. У 1992 р. захистив докторську дисертацію в Києві в Інституті мистецтвознавства, фольклору та етнографії ім. М. Рильського. У Пряшеві заснував Асоціацію україністів Словаччини та Наукове товариство ім. Т. Шевченка у Словаччині. Збирає і досліджує фольклор українського населення Східної Словаччини. У 1991 р. обраний професором УВУ в Мюнхені, почесний професор Кам'янець-Подільського державного університету, почесний доктор наук Ужгородського національного університету.
Не раз перебував на Тернопільщині: 1979 року: перебував на запрошення Черемшинського Остапа відвідати Обласний комунальний етнографічно-меморіальний музей В. Гнатюка у Велесневі; привіз деякі документи для експозиції музею (протягом 10-денного перебування відвідали Тернопіль, Бучач, Почаївський монастир, Крем'янець; познайомився з Ігорем Ґеретою, тодішнім директором Тернопільського ОКМ Венедиктом Лавренюком). 1991 р.— на святкуванні 120-річчя від дня народження В. Гнатюка листопад 1995 р. травень 1997 р.— брав участь у міжнародній конференції «Спадщина О. Кандиби-Ольжича у контексті національного відродження України» (відбулася у ТДПУ, нині ТНПУ). Передав матеріали в Тернопільський державний архів, Тернопільський ОКМ.
Поряд з активною науково-дослідницькою діяльністю Мушинка проводив велику педагогічну й громадсько-культурно-освітню роботу як у Словаччині, так і за кордоном, насамперед в Україні, де користується великим авторитетом серед наукової громадськості.
Помер 12 вересня 2024 рокуhttps://www.aktuality.sk/clanok/fPrsysP/zomrel-profesor-mikulas-musinka/.
Сім'я Син М. Мушинки — Олександр (Олесь), україномовний словацький історик та літературознавець.
Творчість Автор близько 200 наукових розвідок, більше 1000 статей, 350 рецензій, 50 книг. Співавтор Бібліографічного покажчика праць Володимира Гнатюка М. Мороза, 1992.
Результатом невтомної довголітньої науково-пошукової діяльності академіка Мушинки є понад 1 тис. наукових, документальних й науково-популярних робіт, у тому числі кілька десятків монографічних праць з народознавства, літературознавства, мистецтвознавства, історії та сучасного життя українців у всьому світі, які друкувалися в різних країнах — США, Канаді, Франції, Німеччині, Югославії, Чехії, Австралії і, звичайно, в Словаччині та Україні. Йому належить особливо значна роль у пошуках, збиранні й публікації архівних джерел та втрачених рукописів з україністики. Зокрема, завдяки його наукової сумлінності й наполегливості для науковців доступними стали архіви Музею визвольної боротьби України, друга частина відомої праці С. Наріжного «Українська еміграція» та інші оригінальні джерела з українознавстваВіднянський С. В. Мушинка Микола // .
Праці З українського фольклору східної Словаччини (1963); Українська усна словесність (1973); Фольклор русинів Войводини (1976, 1987).
Автор понад 70 праць про В. М. ГнатюкаМиколі Мушинці — 80! // Закарпатська академія мистецтв — офіційний сайт, зокрема: Володимир Гнатюк: Життя та його діяльність в галузі фольклористики, літературознавства та мовознавства, (1987) та інших. Володимир Гнатюк. Бібліографія друкованих праць, (1337 позицій), Едмонтон, 1987.
Окремі видання З глибини віків. Антологія усної народної творчості українців Східної Словаччини (1967) Володимир Гнатюк — дослідник фольклору Закарпаття (Париж, 1975) Фольклор Пряшівщини в працях українських та російських вчених і сучасний стан його дослідження (1968) Спільні і відмінні риси у фольклорі русинів Пряшівщини та Войводини (1971) Фольклорні видання українців Пряшівщини. Український календар на 1979 р., Варшава Володимир Гнатюк: Життя та його діяльність в галузі фольклористики, літературознавства та мовознавства. — Париж — Нью-Йорк — Сідней: НТШ, Український архів, 1987. — Т. 207.— 332 с. (І видання) Володимир Гнатюк: Життя та його діяльність в галузі фольклористики, літературознавства та мовознавства. Тернопіль: Навчальна книга «Богдан», 2013. (ІІ видання, передмова Анатолія Жуковського). І — Париж — Нью-Йорк — Сідней: НТШ, Український архів, 1987 Володимир Січинський і русини-українці східної Словаччини. — Пряшів, 1995. — 120 с. Колеса крутяться… Книга І: Спогади. — Пряшів: Фундація Карпати, 1998. — 200 с.; Кн. ІІ. — 124 с. Листування Івана Зілинського з Іваном Панькевичем (1913—1951). — Нью-Йорк — Пряшів, 2008. — 198 с. Лицар волі. Життя і політично-громадська діяльність Степана Клочурака. — Ужгород: Поличка «Карпатського краю», 1995. — 283 с. Науковець з душею поета. До 60-річчя від дня народження Ореста Зілинського. — Бавнд-Брук, 1983. — 58 с.
Інше Флоріан Заплетал — маловідомий чеський дослідник сакральної архітектури Закарпаття, Народознавчі зошити 1-2, 2003. — С. 252–259 Олена Теліга і її антологія «Буде буря» // Дукля. — 1992. № 2. — С. 46-53. П'ять разів «похоронена», а все-таки жива (Д. Гуменна) // Сучасність. — 1995. № 4. — С. 139–143.
Визнання Лауреат премій ім. П. Чубинського, І. Франка, Д. Нитченка, В. Ґренджі-Донського, румунської премії «Корона Карпатика».
Цитата
Примітки
Джерела Некролог-Біографія// Сайт НАНУ, 16 вересня 2024 року
Література Благовісник праці. Науковий збірник на пошану академіка Миколи Мушинки. — Пряшів: Фундація «Карпати», 1998. — 438 с. Зимомря М. Вчений, педагог, громадсько-культурний діяч: До 70-річчя від дня народження Миколи Мушинки // Народна творчість та етнографія. — 2006. — № 2. — С. 103. Микола Мушинка // Українського цвіту по всьому світу. — К.: ТОВ «Світ Успіху», 2008. — С. 168–171. Неврлий М. Всеукраїнський громадянин і науковець (До 60-ліття Миколи Мушинки) // Сучасність. — 1996. — № 6. — С. 133–134. Віднянський С. В. Мушинка Микола // Українська діаспора: літературні постаті, твори, біобібліографічні відомості / Упорядк. В. А. Просалової. — Донецьк: Східний видавничий дім, 2012. — 516 с. Мишанич О. Видатний дослідник українського фольклору (Штрихи до портрета члена-кореспондента НАН України Миколи Мушинки) // Народна творчість та етнографія. — 2002. — № 5- 6. — С. 14–19. Мушинка М. Гнатюк Володимир Михайлович // — С. 706-707. Федонюк В. «Справа гідна сил та труду» // Народна творчість та етнографія. — 2005. — № 4. — С. 123–128. Хаварівський Б. Мушинка Микола Іванович // Клим'юк, М. Академік Гнатюк завжди з нами / Михайло Клим'юк // Вільне життя плюс. — 2013. — № 80 (4 жовт.). — С. 5 — (Добра слава). Академік Микола Мушинка // Вісник НТШ. — Весна-літо 2016. — С. 69-74.
Посилання Мушинка Микола Іванович / О. В. Мишанич, І. Д. Красовський, О. М. Мушинка // Енциклопедія Сучасної України [Електронний ресурс] / Редкол. : І. М. Дзюба, А. І. Жуковський, М. Г. Железняк [та ін.] ; НАН України, НТШ. — К. : Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2020. — Режим доступу : https://esu.com.ua/article-70230. – Останнє поновлення : 13 верес. 2024.
Мушинка (Mušinka) Микола // Україна в міжнародних відносинах. Енциклопедичний словник-довідник. Випуск 5. Біографічна частина: А-М / Відп. ред. М. М. Варварцев. — К.: Ін-т історії України НАН України, 2014. — с.322-323 Історія і етнографія // Лемки. Русин-українець Микола Мушинка (Словаччина) переконаний: дві гілки стародавнього народу зберегли свою культурну спадщину разом // UA-R, 19 лютого 2006. Академік Микола Мушинка: останній пастух Карпат // 20 лютого 2021