Держипільський Ростислав Любомирович ( 7 жовтня 1975, Косів, Івано-Франківська область) — український театральний режисер і актор, народний артист України, генеральний директор-художній керівник Івано-Франківського національного академічного драматичного театру імені Івана Франка.

Ростислава Держипільського знають як режисера-новатора, здатного синтезувати театр, заснований на національних традиціях та новітніх засобах вираження. Вистави Р. Держипільського завжди викликають резонанс у колі професійної театральної критики.

Серед основних векторів творчої та адміністративної діяльності Ростислава Держипільського: пильна увага до репертуарної політики Франківського драмтеатру, активне оновлення афіші поточного репертуару, орієнтація на найкращі зразки як класичної, так і сучасної української та європейської драматургії, запрошення до співпраці відомих українських режисерів, кадрова реформа у театрі (залучення до співпраці кваліфікованих спеціалістів різних профілів). Саме за період керівництва Ростислава Держипільського Франківський обласний музично-драматичний театр ім. Івана Франка отримав статус «академічного» (2008 рік) та Національного (2019 рік).

З приходом Ростислава Держипільського Франківський драмтеатр відновлює активне фестивальне та гастрольне життя. Уперше за всю історію театру колектив здійснює гастролі за океаном. З виставою «Солодка Даруся» було відвідано 5 міст США (Нью-Йорк, Нью-Джерсі, Філадельфія, Клівленд, Чикаго) та 3 міста Канади (Оттава, Монреаль, Торонто). Театр активно гастролює містами Європи.

Життєпис Народився в родині вчителів. 1981—1992 — здобував середню освіту у Косівській середній школі № 1, яку закінчив із золотою медаллю.

1992—1998 — навчався у Львівському національному університеті ім. Івана Франка, закінчив історичний факультет.

1994—1998 — навчався у Львівському вищому державному музичному інституті ім. Миколи Лисенка на акторському відділенні (клас Богдана Козака), яке закінчив з кваліфікацією «актор драми і кіно».

1998—2000 — актор драми у Івано-Франківському обласному музично-драматичному театрі ім. Івана Франка. Засновник (2000) і соліст гурту «Ґалілео Ґалілей», що став лауреатом фестивалю «Брати блюзу — Різдво–2000» (м. Калуш Івано-Франківська область), Всеукраїнських фестивалів «Червона рута» та «Перлини сезону» (обидва — Київ, 2001).

З жовтня 2000 р. по вересень 2001 р. — викладач театрального мистецтва дитячої школи мистецтв школи-ліцею № 23 Прикарпатського державного університету ім. Василя Стефаника.

З вересня 2001 р. до травня 2003 року — актор драми у Київському театрі «Вільна сцена».

2003—2008 — актор драми у Івано-Франківському облмуздрамтеатрі ім. Івана Франка.

З 2003 р. — викладач акторської майстерності в Інституті мистецтв Прикарпатського національного університету ім. Василя Стефаника.

З 2008 р. — директор Івано-Франківського обласного музично-драматичного театру ім. Івана Франка. Протягом перших двох років його керування театр поставив 16 нових вистав (найвідоміші — «Театр», «Солодка Даруся», «Нація»).

З 2011 р. — художній керівник Івано-Франківського обласного музично-драматичного театру ім. Івана Франка.

З 2015 р. — директор Всеукраїнського відкритого фестивалю сценічних мистецтв «Час театру» («Time of Theatre»).

З 2016 р. — генеральний директор Міжнародного фестивалю актуального мистецтва «PORTO FRANKO».

З 2016 р. — Перший заступник Голови Національної спілки театральних діячів України, керівник напряму регіональної політики НСТДУ.

Ролі в театрі «Кайдашева сім'я» І. Нечуй-Левицького — Карпо «Маруся Чурай» Л. Костенко — мандрівний дяк «Дивна місіс Севідж» Дж. Патріка — Джеф «Кришталевий черевичок» Г. Усача — Принц «Люсі Краун» Я. Стельмаха — Тоні Краун «Галілео Галілей» Б. Брехта — Ґалілео Ґалілей «Втеча від реальності» «Ігри імператорів» — Калігула «Княгиня Ольга»

Ролі в кіно 2002 — Довбуш (короткометражна стрічка «Казка про Довбуша», режисер Володимир Цивінський; спеціальний приз кінофестивалю «Відкрита ніч», Київ, 2003); 2016 — Лука «Довбуш» Гринішак («Жива», режисер Тарас Химич); 2023 — опришок Правиця, вихователь Івана Довбуша («Довбуш», режисер Олесь Санін).

Режисерські роботи Драма «Солодка Даруся» за М. Матіос (2008 р.) Нагороди та відзнаки: «Краща вистава», «Краща режисура», «Краща чоловіча роль першого плану», «Краща жіноча роль першого плану», «Краще візуальне рішення» (фестиваль «Прем'єри сезону», м. Івано-Франківськ, 2009 р.); «Представлення музичного образу» (фестиваль «Коломийські представлення», Коломия, 2009 р.);«Приз глядацьких симпатій» (фестиваль  «Молоко», Одеса, 2015 р.) Музична казка «Золоте курча» (2008 р.) Драма «Шлюха» за п'єсою В. Винниченка «Натусь» (2009 р.) Драма-реквієм «Нація» за М. Матіос (2010 р.) Нагороди та відзнаки: «Краща вистава», «Краща режисура», «Краща жіноча роль другого плану» (Олеся Пасічняк за роль Юстини) (фестиваль «Прем'єри сезону», м. Івано-Франківськ, 2011 р.); «Краща вистава фестивалю» та «Естетично-переконливе втілення актуальної історико-національної тематики» (міжнародний фестиваль «Мельпомена Таврії 12+1, м. Херсон, 2011»)    Музична казка «Звичайна горошина» за В. Данилевичем, А. Костинським (2010 р.) Трагедія «Ромео і Джульєтта» за В. Шекспіром (2011 р.) Трагедія сучасності «Заробітчанки, або Мамо, повернись…» за Н. Семенкович (2011 р.) Драма «…майже ніколи не навпаки» за М. Матіос (2012 р.) Нагороди та відзнаки: Премія у галузі театрального мистецтва ім. В.Смоляка у номінації «Сценічна робота» за сценографію  (2013 р.) Казка «По щучому велінню» за М. Кропивницьким (2013 р.) Драма «Три сестри» за А. Чеховим (2013 р.)  Казка «Котигорошко» за А. Шияном (2014 р.) Романтична оперета «Шаріка, або Кохання січового стрільця», композитор Я. Барнич (2014 р.) Феєрія-бурлеск «Енеїда» за І. Котляревським (2014 р.) Нагороди та відзнаки: «Краще пластичне вирішення вистави» («Золоті оплески Буковини», Чернівці, 2015 р.)  Артпроєкт «Оскар і Рожева Пані» (2015 р.) Нагороди та відзнаки: театральна премія «Дзеркало сцени» (2016 р.), «Київська пектораль» (2016 р.), Переможець національного конкурсу «Благодійна Україна» у номінації «Благодійна акція і проект України» (2016 р.)     Казка «Усі миші люблять сир» (2016 р.) НеоОПЕРА-ЖАХ «HAMLET» за В. Шекспіром у перекладі Ю. Андруховича (2017 р.) Притча «ВОНА-ЗЕМЛЯ» за новелами Василя Стефаника (2017 р.) Он-лайн провокація «Інтимна зона» за мотивами п'єси Володимира Винниченка «Закон» (2017 р.)

Відзнаки 2007 — Заслужений артист України 2009 — Лауреат Премії національної спілки театральних діячів України імені Володимира Блавацького (США-Україна) 2009 — Медаль «За заслуги перед Прикарпаттям» Івано-Франківської обласної державної адміністрації і Івано-Франківської обласної ради 2013 — Лауреат премії імені Віталія Смоляка в галузі театрального мистецтва 2015 — Почесна грамота Кабінету Міністрів України 2015 — Народний артист України 2018 — Премія імені Панаса Саксаганського 2019 — Лауреат Шевченківської премії у номінації «Театральне мистецтво» — за вистави «Енеїда» І.Котляревського, «Вона — Земля» В.Стефаника, «HAMLET» В.Шекспіра, «Оскар і Рожева Пані» Е.-Е.Шмітта Івано-Франківського національного академічного драматичного театру імені Івана Франка 2020 — Кавалер ордена «За заслуги» III ступеня

Примітки

Джерела Г. В. Бабинська. Держипільський Ростислав Любомирович //

Посилання Портал Who-is-who.com.ua «Усе, що роблю в театрі, йде з великої любові…» // Голос України, 24.09.2010 Олтаржевська Людмила. Ростислав Держипільський: Ніщо у світі не відбувається без болю. Керівник Івано–Франківського театру — про свої культові вистави «Солодка Даруся» та «Нація», вчителя і учнів, історію, яку варто сприймати крізь долю людини // «Україна Молода» № 18, 4.02.2011. — с. 21 Удар у сонячне сплетіння. У Канаді з успіхом відбувся тур вистави «Солодка Даруся» // Україна молода, № 60, 12.04.2011 5 патріотичних вистав Ростислава Держипільського, які має побачити кожен