Син — чоловіче потомство; хлопчик, чоловік стосовно до батьків. Жіночий відповідник — дочка.
Бог звертається до Авраама і наказує принести в жертву його сина:
Етимологія Українське «син» () походить від , яке, в свою чергу, є похідним від . Первісне значення праіндоєвропейського слова відновлюють як «народжений» (пор. дав.-інд. sū́tē (sāuti), sūyatē (sūyati), savati — «народжує», «приводить на світ», sū́tiṣ — «народження», sū́tuṣ — «вагітність», авест. hunāmi — «народжую», — «народження», «плід»). Зі слов'янським «син» («сын», «syn») споріднені , дав.-прусськ. souns, готськ. sunus, дав.-в.-нім. sunu, , , , тохар. А se, тохар. В soyä, дав.-інд. sūnúṣ.
У давньоруській мові слово сынъ відмінювалося за типом іменників з основою на -ŭ (сынове, сынови, сыновѣхъ), надалі змінило тип відмінювання за зразком іменника братъ.
Соціальні питання
У багатьох доіндустріальних суспільствах і в деяких сучасних країнах з аграрною економікою сини, а не дочки, мали і досі мають велике значення, тому що чоловіки мають там вищий соціальний статус, чоловіки були фізично сильнішими і могли виконувати завдання сільського господарства ефективніше.
У Китаї, з метою усунення швидкого зростання населення, діє «Політика однієї дитини». Офіційні звіти народження показали зростання народжуваності чоловіків. Це було обумовлено низкою факторів, у тому числі незаконною практикою селективних абортів (абортування плодів жіночої статі) і поширеною практикою приховування звітності щодо народжуваності дівчат.
У ряді країн прийнята практика прімогенітури — сини успадковують перед дочками.
Пісні У виконанні Алли Кудлай «Для матері син — найрідніша людина».
Див. також
Дочка
Примітки
Посилання
Термінологія родинних зв'язків . Ступені спорідненості і ступеня властивості