Щурові, або норицеві, або полівкові (Arvicolidae) — родина мишовидих гризунів (Rodentia Muroidea), що включає близько 100 сучасних видів дрібних тварин. Нерідко розглядають як підродину родини хом'якових (Cricetidae), але завжди у складі надродини мишуваті (Muroidea).
Таксономія та філогенія
Типовий рід Типовий рід родини — щур (Arvicola Lacepede), представлений у фауні України двома сучасними видами: щуром водяним (Arvicola amphibius) і щуром гірським (Arvicola scherman). про поширений синонім див.: полівкові
Ранг групи Найчастіше нориць (=полівкові, УРЕ 1981, c. 468) розглядають як окрему родину (Arvicolidae), близьку до родин хом'якових (Cricetidae), піщанкових (Gerbillidae) і мишачих (Muridae). У менш дробних класифікаціях нориць розглядають як підродину родини хом'якових (Cricetidae s.l.), у ще менш розгалужених класифікаціях всі названі групи розглядають у складі великої родини мишових (= мишиних, Muridae s.l.).
Філогенія
Нориць звичайно розглядають як групу, що є похідною від давніх хом'якових. Найвідокремленішою, найдавнішою і найпримітивнішою групою норицевих є сліпушки (триба Ellobiusini), наймолодшою і найрізноманітнішою за видовим складом є т. зв. «сірі нориці» (триба Arvicolini). У дослідженнях викопних фаун величезне значення мають строкатки (триба Lagurini), представлені у сучасній фауні Європи єдиним видом — строкаткою степовою (Lagurus lagurus). Прабатьками сучасних щурових розглядають рід Baranomys із підродини Baranomyinae родини Cricetidae.
Обсяг і типові представники
Здебільшого це невеликі тварини, вкрити щільним хутром, такі як полівки (Microtus) і лемінги, деякі, такі як сліпунець (Ellobius talpinus) та Hyperacrius, пристосувалися до підземного способу життя. Інші, такі як ондатра (Ondatra), неофібер (Neofiber) і щур (Arvicola), більші та пристосовані до водного життя.
Погляди на видовий обсяг родини постійно змінюються, то у бік подрібнення видів, то у бік об'єднання їх. Загальною тенденцією є подрібнення класифікації.
Найвідомішими у складі фауни України видами є щур водяний (Arvicola amphibius), ондатра (Ondatra zibethicus) (адвентивний вид), «полівка звичайна» (Microtus arvalis). Останній вид має кілька видів-двійників і представлений у фауні України і суміжних країн трьома близькими видами.
Триби та роди
Класифікація щурових є дуже добре деталізованою у зв'язку з великим видовим різноманіттям, значною роллю у полеозоологічних реконструкціях та великим господарським значенням. У дослідженнях таксономії сучасних форм група є надзвичайно цікавою через велику мінливість хромосомних чисел (2n = 18-62) та значну морфологічну мінливість. Важливим фактором успішних і детальних ревізій групи є також велика мінливість ознак зубної системи (зокрема, морфології жуйної поверхні кутніх зубів, особливо M1 та M3).
При класифікуванні родів завжди звертають увагу на дві системи морфологічних ознак: на краніальні особливості (пропорції черепа, розвиток твердого піднебіння, слухові барабани) на морфологію кутніх зубів (наявність коренів, цементу, складність жуйної поверхні M1 та M3)M1 та M3 — стандартні позначення першого нижнього та третього (останнього) верхнього кутніх зубів, морфологія жуйної поверхні яких відіграє визначну роль у діагностиці і систематичних та філогенетичних дослідженнях цієї груп мишоподібних.
група коренезубих і безцементних
Триба Ellobiusini Gill, 1872 сліпушок — Ellobius Fischer, 1814 †Ungaromys Kormos, 1932
Триба Ondatrini Gray, 1825 ондатра — Ondatra Link, 1795 (іноді виділяють у підродину Ondatrinae у складі родини Arvicolidae) †Ogmodontomys Hibbard 1941 (іноді виділяють у підродину Ondatrinae у складі родини Arvicolidae)
Триба Clethrionomyini Hooper & Hart, 1962 Alticola Blanford, 1881. Arborimus Taylor, 1915. нориця — Myodes Pallas, 1811 Dinaromys Kretzoi, 1955 Eothenomys Miller, 1896 Hyperacrius Miller, 1896 Phaulomys Thomas, 1905 Phenacomys Merriam, 1889 †Dolomys Nehring, 1898 †Pliomys Méhely, 1914 †Guildayomys Zakrewski, 1984 (іноді виділяють у підродину Pliophenacomyinae у складі родини Arvicolidae) †Pliolemmus Hibbard, 1937 (іноді виділяють у підродину Pliophenacomyinae у складі родини Arvicolidae) †Pliophenacomys Hibbard, 1937 (іноді виділяють у підродину Pliophenacomyinae у складі родини Arvicolidae) †Propliophenacomys Martin, 1975 (іноді виділяють у підродину Pliophenacomyinae у складі родини Arvicolidae)
Триба Prometheomyini Kretzoi, 1955 Prometheomys Satunin, 1901 †Stachomys Kowalski, 1960
Триба Myodini Alticola Caryomys Eothenomys Hyperacrius
група некоренезубих і безцементних
Триба Dicrostonychini Kretzoi, 1955 Dicrostonyx Gloger, 1841 (іноді виділяють у підродину Discrostonychinae у складі родини Arvicolidae) †Predicrostonyx Guthrie & Matthews, 19711 (іноді виділяють у підродину Discrostonychinae у складі родини Arvicolidae)
Триба Lagurini Eolagurus строкатка — Lagurus
група некоренезубих і цементних
Триба Lemmini Gray, 1825 лемінг — Lemmus Link, 1795 (іноді виділяють у підродину Lemminae у складі родини Arvicolidae) †Plioctomys Suchov, 1976 (іноді виділяють у підродину Lemminae у складі родини Arvicolidae) †Mictomys (іноді виділяють у підродину Lemminae у складі родини Arvicolidae) Synaptomys Baird, 1858 (іноді виділяють у підродину Lemminae у складі родини Arvicolidae) Myopus Miller, 1910
Триба Neofibrini Hooper & Hart, 1962 Neofiber True, 1884. †Proneofiber Hibbard & Dalquest, 1973
Триба Arvicolini Gray, 1821 Arvicola Lacepede, 1799 — щур Alexandromys Ognev, 1914 — шапарка Chionomys Miller, 1908. Lasiopodomys Lataste, 1887 Lemmiscus Thomas, 1912 Microtus Schrank, 1798 — полівка Proedromys Thomas, 1911 Volemys Zagorodnyuk, 1990 — волеміс †Atopomys Patton, 1965 (іноді виділяють у підродину Nebraskomyinae у складі родини Arvicolidae) †Cromeromys Zazhigin, 1980 — кромероміс †Hibbardomys Zakrzewski, 1984 †Huananomys Zheng, 1992 †Jordanomys Haas, 1966 †Kalymnomys von Koenigswald, Fejfar & Tchernov, 1992 †Kilarcola Kotlia, 1985 †Mimomys Forsyth Major, 1902 — мімоміс †Nebraskomys Hibbard, 1957 (іноді виділяють у підродину Nebraskomyinae у складі родини Arvicolidae) †Nemausia Chaline & Laborier, 1981 †Promimomys Kretzoi, 1955 — промімоміс (іноді виділяють у власну підродину Promimomyinae у складі родини Arvicolidae) †Prosomys Shotwell, 1956 †Tyrrhenicola Forsyth Major, 1905 †Villanyia Kretzoi, 1956 — віланія †Pitymimomys Tesakov, 1998 †Borsodia Janossy et van der Meulen, 1975 †Allophaiomys Kormos, 1932 †Prolagurus Kormos,1938
Невизначений статус †Aratomys Zazhigin in Gromov, 1972 †Loupomys von Koenigswald & Martin, 1984 †Visternomys Radulesco & Samson, 1986
Поширення Норицеві мають голарктичне розповсюдження та являють собою одну з головних груп мишовидих гризунів (Myomorpha) як Старого Світу, так і Нового Світу. Добре пристосовані до мешкання під снігом узимку, не впадаючи у сплячку. Характеризуються значними коливаннями у численності популяцій.
Значення Представники родини є ключовою групою у вивченні пліоценових і плейстоценових фаун Голарктики (у т. ч. й на території України) і є об'єктом біостратиграфічних, палеофауністичних і палеоекологічних досліджень і реконструкцій. Тільки в Україні і на матеріалах з України та суміжних країн підготовлено не менше 10 дисертацій щодо викопних норицевих (Л. Рековець, О. Тесаков та ін.)
У сучасній фауні щурові є об'єктом особливої уваги станцій захисту рослин і, як активні учасники низки зоонозів (лептоспіроз, туляремія тощо), — об'єктами уваги відділів особливо-небезпечних інфекції в обласних санепідемстанціях.
Див. також полівкові хом'якові види-двійники зооноз
виноски
Література в інтернеті Загороднюк І. Польовий визначник дрібних ссавців України. — Київ, 2002. — 60 с. (Праці Теріологічної школи, випуск 5). ISBN 966-02-2642-X. Щурові (Arvicolinae) // Wilson D. E., Reeder D. M. (eds). The Checklist of Mammal Names // Mammal Species of the World. — Baltimore: Johns Hopkins University Press, 2005 . Подсемейство ПОЛЕВОЧЬИ, Arvicolinae Gray, 1821: Определитель (интерактивная версия)