Ка́рел Ґотт (; 14 липня 1939, Плзень, Протекторат Богемії і Моравії — , Прага) — чеський співак (тенор) і актор, один із найпопулярніших виконавців неангломовної поп-музики; найвідоміший у ХХ столітті чех, що прославив свою країну в світі; єдиний співак із країн колишнього соцтабору, якому вдалося завоювати успіх обабіч «залізної завіси». Співав у надзвичайно широкому спектрі жанрів: від класичних арій і музичного фольклору до джазових композицій та сучасних поп-пісень. Особливо знаменитий як виконавець великих кантилен. Здобув прізвиська «чеський соловейко» і «золотий голос Праги».

Початок кар'єри Народився в сім'ї Карла й Марії Ґоттів. 1946 року сім'я переїхала до Праги. Здобувши середню освіту, Карел Ґотт у 1954 році намагався вступити в Академію мистецтв, але безуспішно. Після цього здобував фах електромонтера трамвайних систем і працював за спеціальністю. Поступово захопився музикою. Наприкінці 1950-х років почав виступати як співак, завоював перше місце на любительському конкурсі й вирішив стати професійним вокалістом.

Навчався у Празькій консерваторії (1960—1966). Його педагогом по класу «оперний спів» був професор Костянтин Каренін (учень Федора Шаляпіна). Він розпізнав виняткові голосові дані Карела Ґотта, добре розвинув голос і поставив технічно. Викладач із розумінням поставився до захоплень молодого співака популярною музикою й допомагав у інтерпретації тогочасних шлягерів.

Професійну кар'єру К. Ґотт розпочав у 1962 році як джазовий співак в оркестрі К. Кравґартнера. З 1963 року — артист празького театру «Семафор». Тут він навчився вловлювати настрій залу, рухатися по сцені без відчуття скутості. Першим його хітом стала пісня «Очі, запорошені снігом» («Oči sněhem zaváté»; 1963)Очі, запорошені снігом, (пісня, 1963). Того ж року переміг у конкурсі «Золотий соловейко» («Zlatý slavík») — анкетному опитуванні чехословацьких слухачів на звання найпопулярнішого співака року.

У 1965 році став співзасновником театру «Аполло», виступав на телебаченні та в кіно. Його початковий репертуар, заснований головно на джазових композиціях, поступово витісняють кантилени, що вимагають хорошого контролю над диханням. Водночас у репертуарі Карела Ґотта є мелодії з чітким ритмом. З виходом англомовного альбому «Золотий голос Праги» (The Golden Voice Of Prague, 1966) його популярність вийшла за межі Чехословаччини й почала долати непроникну «залізну завісу».

Лас-Вегас Потужним поштовхом для дальшого артистичного розвитку К. Ґотта став у 1967 році 7-місячний ангажемент у Лас-Вегасі (Невада, США). Тут він щодня виступав у готелі «New Frontier» і переймав досвід у таких відомих виконавців, як Френк Сінатра, Фетс Доміно, Дюк Еллінґтон, Том Джонс, Пол Анка, співачок Даяни Росс та Шер. Тамтешні менеджери пропонували чеському співакові кар'єру в США й підкорення американської сцени. Неодмінною умовою був переїзд на постійне проживання в цю країну. Як згадує Карел Ґотт, «Цей крок здавався мені неприйнятним. І навіть не тому, що люблю Чехію і прив'язаний до неї духовно. Я раз і назавжди вирішив не полишати моїх європейських слухачів, які повірили в мене». До Чехословаччини Карел Ґотт повернувся зрілим співаком, упевненим професіоналом, який стояв на голову вище за своїх колег.

Голос і техніка Карел Ґотт володів сильним і винятково гарним голосом (лірико-драматичний тенор), діапазоном у дві октави, рідкісним у сфері поп-музики. Голос може набувати як теплих, так і холодних тонів, звучати яскраво або витончено. Видатні вокальні дані доповнює досконале володіння технікою співу. Вона дає змогу вдовольняти найвищі вимоги і з однаковою легкістю виконувати твори найрізноманітніших стилів та жанрів, а також пристосовуватися до нових музичних віянь. Співак намагався уникати крайнощів і дешевих трюків, створюючи характерне виконання винятково вокальною майстерністю. Його голос повною мірою можна було оцінити не лише на концертах, а й у записах.

Жанри й репертуар

Унікальні голосові дані дозволили Карелові Ґоттові опанувати якнайбільшу кількість музичних жанрів. У його репертуарі оперні й оперетові арії, класичні канцонети, народні пісні, джазові балади, рóкові, свінґові, рок-н-рольні й мюзиклові композиції. Але основний жанром для нього завжди лишалися сучасні поп-пісні з особливою увагою до кантилени. Добираючи репертуар, більшого значення надає демонстрації видатних якостей свого голосу, ніж глибокому змісту пісенних текстів.

За пів століття своєї кар'єри Карел Ґотт зробив понад 2150 записів. Близько половини його репертуару — чеською мовою, близько третини — німецькою, 11 % — англійською, 6 % — іншими мовами (іспанською, італійською, їдиш, латинською, польською, російською, сербсько-хорватською, словацькою, українською, французькою, циганською).

Найбільше виконував пісні на музику композиторів Карела Свободи, Л. Штайдла, Ю. Зможека (Чехія), Р. Зігеля, Й. Гайдера, Г.-Е. Тьонера (Німеччина), написані на слова поетів З. Боровця, Й. Штайдла, Е. Кречмара, Б. Майнунгера та інших. Автором музики до 78 своїх пісень є сам Карел Готт. Істотна частина його репертуару — переспіви чеською і (рідше) німецькою мовою класичних поп-пісень, переважно американських і англійських виконавців. Деякі його пісні від самого початку існують у чеській і німецькій версіях.

Творчість

1960-ті

Після повернення з Лас-Вегасу Карел Ґотт на багато років стає найпопулярнішим співаком Чехословаччини. 1969 р. він записує альбом «Різдво в Золотій Празі» (Vánoce ve zlaté Praze), який високо оцінили і публіка, і музичні критики. Лише в Чехословаччині було продано близько 600 тисяч його примірників. Платівку вважають найкращим чеським різдвяним альбомом усіх часів.

Голос Карела Ґотта зацікавлює керівництво компанії «Полідор». 1967 року він укладає із цією фірмою контракт і записує свій перший диск німецькою мовою — «Золотий голос Праги» (Die goldene Stimme aus Prag). Його успіх був настільки великий, що Карел Ґотт практично за одну ніч став суперзіркою. Продажі платівки досягли 200 тисяч примірників. Наступного року співак отримав за неї золотий диск і став третім за популярністю співаком ФРН.

1968 року з піснею «Тисяча вікон» (Tausend Fenster) Карел Ґотт представляв Австрію на пісенному конкурсі Євробачення (Чехословаччина як країна соцтабору участі в ньому не брала). І хоч співак посів лише 13-те місце, участь у «західному» музичному конкурсі ще більше підігріла популярність співака на батьківщині. Також Ґотт представляв Чехословаччину на конкурсі Інтербачення і двічі переміг: 1965 року з піснею «Tam, kam chodí vítr spát» і 1968 року з піснею «Proč ptáci zpívají?».

Оригінальні пісні чеською: «Oči sněhem zaváté» (1963), «Dotýkat se hvězd» (1964), «Tam, kam chodí vítr spát» (1965), «Trezor» (1965), «Bum bum bum» (1966), «C'est la vie» (1966), «Dívka toulavá» (1966) «Dlouhá báj» (1967), «Láska umírá» (1967), «Nech mě spát» (1968), «Lady Carneval» (1968), «Láska bláznivá» (1969), «Eloise» (1969), «Píšťala a hůl» (1969).

Переспіви чеською: «Adresát neznámý» («From Me To You»; 1964), «Měsíční řeka» («Moon River»; 1964), «V máji» («Il mondo»; 1965), «Píseň větrných mlýnů» («Happy Birthday, Sweet Sixteen»; 1967), «Amen, pravím vám» («Woman, Woman»; 1968), «Čas růží» («Delilah»; 1968), «Kdyby nepadal déšť» («Je n'aurai pas le temps»; 1968), «Pokoj duši tvé» («Io che ho te»; 1969), «Zpátky si dám tenhle film» («Kiss Me Good Bye»; 1969).

1970-ті

К. Ґотт ще більше розширює свій вокальний регістр і репертуар — практично на всі види музичних жанрів. Його голос освоює дедалі нові можливості й приносить нові сюрпризи. З другою половини 1970-х років, коли в поп-музиці виникає новий стиль — диско, у репертуарі співака збільшується кількість хітових альбомів.

К. Ґотт перебуває в найкращій формі, багато й успішно гастролює вдома й за кордоном, посідає перші місця на музичних фестивалях, бере участь у численних телешоу, знімається в повнометражних ігрових і документальних стрічках, веде на Чехословацькому телебаченні власну музичну програму, отримує десятки найпрестижніших нагород, «золотих», «срібних» і «платинових» дисків. У 1979 році його концерт з палацу «Люцерна» в Празі транслювався по телебаченню.

Оригінальні чеською: «Dal…dal se toulam» (1978), «Dívka jako porcelán» (1970), «Dívka z obrazu» (1974), «Dopis domů» (1973), «Hej hej baby» (1970), «Já brány už otvírám» (1973), «Jdi za štěstím» (1977), «Kávu si osladím» (1972), «Kdepak, ty ptáčku, hnízdo máš?» (1973), «Kufr iluzí» (1974), «Las Vegas» (1972), «Mistrál» (1973), «Můj adresář» (1976), «Náruč růží» (1975), «Nejsem, nejsem rád» (1970), «Nevinna» (1976), «Paganini» (1975), «Smůla smůlu má» (1976), «Snů plný krám» (1978).

Переспіви чеською: «Babylon» («Rivers Of Babylon»; 1978), «Bez za svou laskou» («Let Your Love Flow»; 1977), «Dívkám» («Girls, Girls, Girls»; 1976), «Hudba není zlá» («Magnificent Sanctuary Band»; 1973), «Je jaká je» («Sereno e»; 1975), «Jsou svatky» («Mandy»; 1976), «Jen se hádej» («It's a Heartache»; 1978), «Korunou si hodím» («Down On The Corner»; 1970), «Léta prázdnin» («Le moribond»; 1975), «Ma belle ami» («Ma bella ami»; 1970), «Má první láska se dnes vdává» («You Are Such A Good Looking Woman»; 1970), «Nic než láska tvá» («Sugar Baby Love»; 1974), «Oči barvy holubí» («Sealed With The Kiss»; 1972), «Se mnou vítr rád si brouká» («One Way Wind»; 1978), «Srdce jako kámen» («Crossfire»; 1977), «Stokrát chválím čas» («Sometimes When We Touch»; 1978), «Už víckrát jsem viděl já tu tvář» («The First Time Ever I Saw Your Face»; 1973), «V září» («Stop Me If You've Heard It All Before»; 1977), «Za lásku pálím svíci» («You've Lost That Lovin’ Feelin’»; 1973), «Žádám víc» («Can't Help Falling In Love With You»; 1974).

Оригінальні німецькою: «Babička» (1979), «Das Madchen aus Athen» (1978), «Das sind die schönsten Jahre» (1973), «Dein Lied» (1978), «Du lebst nur einmal» (1978), «Rosa, Rosa» (1975), «Wie der Teufel es will» (1976).

Російською: «Ах ты, душечка» (1977), «Верни мне музыку» (1977), «Встречай весну» (1976), «Голубчик» (1973), «Город огромный» (1977), «Земля моя добрая» (1977), «Отчий дом» (1978), «Соловьи» (1975), «Я встретил вас» (1972).

Італійською: «La Danza» («Tarantella»; 1977).

1980-ті

У цей період популярність К. Ґотта сягає піку. Він виступає в ущерть заповнених залах, стадіонах, спортивних комплексах. Його голосом насолоджуються в усіх куточках Європи. Співак іде в ногу з часом, освоюючи нові музичні напрями й стилі. На чеській сцені у нього вперше з'являються серйозні конкуренти в особі молодих виконавців. Утім, їхня конкуренція лише ненадовго перериває панування К. Ґотта в чеській поп-музиці: наприкінці 1980-х рокі вони здають свої позиції. 1989 року, саме напередодні «Оксамитової революції», співак відзначає своє 50-річчя, потроху стаючи метром, який уже не прагне будь-що посісти перші місця в хіт-парадах, а натомість вимогливіше добирає репертуар.

Оригінальні чеською: «…a to mám rád» (1983), «Beatles» (1980), «Čau lásko» (1986), «Chyť své dny» (1987), «Dám ti svůj trůn» (1980), «Daň z lásky své» (1980), «Hlas v telefonu» (1985), «Holka v domě» (1982), «Jak málo víš» (1980), «Kam se schoulíš» (1980), «Kam se to ztrácí» (1988), «Kantiléna» (1987), «Kdo ví, kde je ta pláž» (1980), «Loď snů» (1988), «Na vlídném slově žádný neprodělá» (1989), «Nestarej se kamaráde» (1981), «Neznámý pár» (1987), «Odnauč se říkat ne» (1985), «Pábitelé» (1984), «Portrét neznámé» (1985), «Posel dobrých zpráv» (1987), «Poupátko» (1980), «Půlnoc v motelu Stop» (1986), «Ráno jedu dál» (1981), «Svět má ty chvíle rád» (1989), «To musím zvládnout sám» (1984), «Včelka Mája» (1985), «Žít» (1988), «Zvonky štěstí» (1984).

Переспіви чеською: «Bílá» («Memory»; 1981), «Když milenky pláčou» («Annie's Song»; 1982), «Lásko má» («Unchained Melody»; 1984), «Muzika» («Musica»; 1986), «Oheň v sobě máš» («Una notte speciale»; 1982), «Píšu pět» («Walk Right Back»; 1980), «Taky se mnou trable jdou» («Don't Tell Me Your Troubles»; 1982), «To byl vám den» («I Just Called To Say I Love You»; 1985), «Z dávných dnů» («Only You»; 1984), «Zůzi» («Oh, Julie»; 1982).