Дигресія (екологія) ( — відхиленняВысоцкий, 1915) — погіршення стану (структури, складу, продуктивності) біоценозу через зовнішні або внутрішні причини. У зв'язку з цим можна розрізняти екзодинамічну дигресію (напр., дигресія біоценозу при тривалому затопленні, вторинному засоленні тощо), антроподинамічну (напр., пасквальну, або пасовищну, при перетравлюванні пасовищ, фенісекціальну, або сінокосну, рекреаційну тощо) і ендодинамічну (напр., погіршення складу біоценозів при біогенному засоленні поверхні ґрунту). Дигресія може йти аж до катаценозу, тобто фінальної модифікації дигресуючої спільноти. Геоботаніки англо-американської школи подібні дигресії розглядають як серії дисклімаксу.
Катаценоз Катаценоз (від — донизу + ценоз) — фінальна стадія дигресії біоценозу, надалі — лише повне його зникнення. Біоценоз при цьому має дуже простий склад і остаточне деградуюче біоценотичне середовище. Прикладом може бути катаценоз Ceratocarpus arenarius при перевипасі полинних пасовищ (надалі процес веде до повного збою пасовища).
Примітки
Посилання
Теоремы экологии Розенберг Г. С. О структуре учения о биосфере Дедю И. И. Экологический энциклопедический словарь. — Кишинев, 1989 Англо-русский биологический словарь (online версия) Англо-русский научный словарь (online версия) Екологічний словник Рекреаційна дигресія
Література Быков Б. А. Экологический словарь. — Алма-Ата: Наука, 1983. — 216 с.