Вергуни́, або хрусти́, — українські кондитерські вироби з бездріжджового тіста, куди входять борошно, масло, яйця, цукор і як обов'язкова добавка спирт (ром, коньяк, горілка) або, в крайньому разі, оцет (іноді разом з алкоголем). Як замінник масла, а частіше як додатковий компонент у вергуни додають трохи молочних продуктів — молока, сметани або вершків.

Похідною від цих виробів є випічка київська троянда.

Приготування Тісто для вергунів роблять круте, зазвичай у такому порядку: яйця розтирають з цукром, після цього додають масло (та/або інші молочні продукти), спиртні або ароматичні компоненти, і в цю масу поступово всипають борошно, замішуючи досить круте тісто.

Тісто розкачують у пласт завтовшки до 2–3 мм і нарізають смужками шириною 2,5 см і довжиною 10–12 см. Ці смужки складають навпіл, переплітають у косицю, а кінці зліплюють.

Після цього вергуни поміщають в киплячий смалець чи олію на 1–2 хвилини, поки у них не з'явиться золотисте забарвлення.

Обсмажені вергуни посипають цукровою пудрою. Їдять як гарячими, так і холодними.

Назви у інших кухнях

Різновиди

Польща, Німеччина Фаворки (), хруст, хрустик () Przedruk: Związkowe Przedsiębiorstwo Wydawniczo-Handlowe «WIGOR», Warszawa 1990., раніше також крепле (хоча це слово переважно означає пончик) — польське, німецьке (нім. радеркюхен, лібесшляйфен) традиційне, хрустке печиво з солодким смаком, у формі складного бантика, смажене у Фритюрі та посипане цукровою пудрою. Найчастіше їдять під час маскараду та на Жирний четвер або на М'ясопуст, тобто у вівторок перед Попільною середою. Їх готують зі збитого тіста і смажать як пончики.

Приготування Тісто для фаворків має містити пшеничне борошно, багато яєчних жовтків або яєць, трохи жиру (вершкового масла або маргарину та сметани) і цукру, трохи алкоголю (спирту) або 6 % оцту, який діє як розпушувач і запобігає надмірному вбиранню жиру.

Замішане тісто розкачують качалкою, згинають і знову відбивають, ці дії повторюють багато разів до появи бульбашок повітря. Пізніше охолоджене тісто тонко розкачують і нарізають довгими прямокутниками з прорізом посередині. Один з коротших країв прямокутника протягується через розріз, створюючи характерну форму «бантика». Фаворки смажать у киплячому жирі (олії, яловичому жирі Przedruk: Związkowe Przedsiębiorstwo Wydawniczo-Handlowe «WIGOR», Warszawa 1990., харчовому жирі, свинячому смальці або очищеному вершковому маслі) до золотистої скоринки. Правильно приготовлені фаворки повинні бути ніжними й хрусткими.

Литва Žagarėliai є еквівалентом вергунів у Литві. Žagarėliai (дослівно «маленькі палички») — ніжне печиво з тіста, смажене у фритюрі в жирі. Для смаження такого печива у фритюрі найкраще використовувати смалець або олію.

Skruzdėlynas перекладається як «мурашник» і являє собою шари смажених смужок тіста, вкритих медом і посипаних маком. Це типовий десерт, який подають під час литовських сімейних свят.

Див. також

Кокосовий корінь (печиво) Кленят Пончик (донат) Ачаппам Розетта (печиво) Кокіс Батанґ Бурук

Примітки

Література

Виргуны // Пища и питье крестьян-малороссов, с некоторыми относящимися сюда обычаями, поверьями и приметами / В. Щ. [Варвара Щелоковська] / Этнографическое обозрение, № 1-2, Кн. XL-XLI / Янчук Н. А. (ред.). — М.: Т-во Скороп. А. А. Левинсон, 1899. — С. 289.

Посилання