Гре́цька опера́ція НКВС (, ) — масові репресії проти грецької етнічної меншини в республіках СРСР, які тривали від 15 грудня 1937 року до березня 1938 року (окремі арешти тривали до осені 1938 року). У ході репресій за фальшивими обвинуваченнями у шпигунстві або контрреволюційній діяльності заарештовано понад 20 тисяч греків, переважно чоловіків у віці від 20 до 50 років. З них у середньому по Союзу 93% були розстріляніИван Джуха.Чем провинились греки? . Особливо кривавими виявились локальні «грецькі» операції в Донецькій області та Краснодарському краї. Пізніше обвинувачені за 58-ю статтею (в РРФСР і Грузії — 58 стаття, в Азербайджані — 72 стаття, в Україні — 54 стаття), а потім розстріляні або заслані до таборів, реабілітовані. 15 грудня шанується греками у світі, як День пам'яті жертв «Грецької операції» НКВСДень памяти жертв «Греческой операции» НКВД //Фотографія у статті невірно підписана: не існувало табора «Борлаг»..

Передумови та причини

Становище радянської влади в країні, що не встигла отримати підтримки населення після революції та громадянської війни, було хитким. Намагання вибудувати чітку вертикаль влади наштовхувались на опір, у чому влада вбачала власницькі, майнові або націоналістичні мотиви. Ці обставини Сталін вважав найнебезпечнішими. Так, 1930-ті роки позначились не тільки піком розкуркулення, але й «національних чисток».

Проте якщо держави, проти представників яких проводились попередні чистки, мали із СРСР спільні кордони, Грецію від Держави Рад відокремлювало пів-Європи. На думку істориків, греки розділили долю інших меншин через національне піднесення періоду політики коренізації 1920-х років, переважно сільський заможний клас. Не останню роль відіграло й відновлення монархії у Греції 1935 року, а також те, що через рік в результаті перевороту до влади прийшов фашист Іоанніс Метаксас.

7 серпня 1932 року вступив у дію Закон «Про охорону соціалістичної власності» (відомий також як «указ сім восьмих» і «закон про п'ять колосків»). Коли ж на посаді наркома внутрішніх справ СРСР Генріха Ягоду замінив Микола Єжов репресійна машина почала стрімко набирати обертів. 2 липня 1937 року рішення Політбюро ЦК ВКП(б) П51/94 «Про антирадянські елементи» наказувало у строк 5 днів скласти списки усіх осіб, причетних до антирадянських акцій, які підлягали б розстрілу або висилці. У відповідь Єжов 30 липня 1937 року видав наказ за № 00447 «Про операцію з репресування колишніх куркулів, кримінальників та інших антирадянських елементів»Реалізація директиви НКВС № 00447 в Донбасі (1937—1938 рр.) // Нові сторінки історії Донбасу. Статті. Книга 7.- Донецьк, 1999.- С.65-78.. Планова кількість осіб до репресування — 259 450 осіб, з них до першої категорії, тобто розстрілу, планово віднесено 72 950 осіб, решта — до другої категорії, яка передбачала висилку у табори терміном від 8 до 10 років. При цьому наказ дозволяв вмотивоване клопотання про збільшення цих цифр.

Події

Початок репресіям поклала Директива № 50215 від 11 грудня 1937 року за підписом народного комісару внутрішніх справ СРСР М. І. Єжова. Вона повідомляла, що органи НКВС викрили і повинні негайно ліквідувати широку мережу грецьких націоналістичних, шпигунсько-диверсійних, повстанських, шкідницьких організацій, кінцевою метою яких є ліквідація радянської влади в місцях компактного проживання греків на території Радянського Союзу та встановлення буржуазної держави фашистського типуДиректива № 50215 розсекречена за особистим запитом Івана Джухи та президента Асоціації грецьких громадських об'єднань РФ Івана Саввіді Центральним архівом ФСБ 12 квітня 2006 рокуВ. М. Нікольський. Як починалась грецька операція? //У статті Нікольського 2008 року зазначено, що «Публікація є першою, яка включає текст наказу НКВС СРСР №50215», але це не так. Вперше текст Директиви опубліковано Іваном Джухою в книзі «Грецька операція» 2006 року.:

Текст директиви майже збігається із текстом попередніх директив НКВС, які розпоряджались щодо інших національних чисток: латиської операції (від 30 листопада 1937 року), фінської, естонської, румунської тощо. Вона чітко вказувала число греків, яких необхідно заарештувати, скільки з них розстріляти і відправити до таборів на 10 років. На підготовку списків із прізвищами для виписки ордерів на арешт відводились три доби. Наступного дня після підписання Директиви 12 грудня 1937 року відбулись вибори, в результаті яких депутатами Верховної Ради СРСР ставали серед інших і греки: Герой Радянського Союзу Іван Папанін, Герой Соціалістичної Праці Паша Ангеліна, Герой Радянського Союзу Володимир Коккінакі (пізніше стали двічі Героями) та інші.

15 грудня 1937 року хвиля арештів пройшла Грузією, Кримом, Донецькою та Одеською областями України, Краснодарським краєм та Азербайджаном. Операція виявилась найбільш кривавою серед інших «національних» на теренах СРСР. В першу ж ніч у Харкові серед понад 30 греків заарештували Костянтина Челпана — головного конструктора двигуна танка Т-34, якого нещодавно нагородили орденом Леніна. За десять днів операції в республіках Радянському Союзу заарештували близько 8 000 греків.

31 січня 1938 року вийшла постанова Політбюро ЦК ВКП(б) № П57/49 із дозволом на подовження строків репресій, позасудовий порядок розгляду справ та пропозицією проведення нових етнічних чисток:

Оперуючи приблизними цифрами, Іван Джуха називає 7 600 — 9 400 жертв «грецької» операції 1937—1938 років в Україні (таб. 1).

Таблиця 1. Кількість жертв «грецької» операції в Україні за регіонами +Область (місто)Кількість жертв, осібДонецька область5700 — 6500Одеська область500 — 800Запорізька область400 — 600Харків200 — 300Київ100 — 200Інші регіони 700 — 1000+

Греків судили не «трійки»У Приазов'ї діяли і «трійки», проте їх «внесок» (по Приазов'ю) становить 345 розстріляних і 45 висланих, у той час як особливої наради — відповідно 3125 і 109 осіб., а особлива нарада, до складу якої входив особисто Микола Єжов та генеральний прокурор СРСР Андрій Вишинський. Із тюрм в регіонах до Москви надходили списки з іменами заарештованих (як і в ході попередніх національних операцій). Тільки проти кожного десятого прізвища зазначалось «10 років таборів», решта — «Розстріляти». Чиновники швидко розглядали списки і цілими альбомами подавали на підпис Єжову та Вишинському. Тому такий спосіб винесення вироку називають «альбомним».

Найбільшим «островом» табірного архіпелагу пізніше стала Колима — щонайменше півтори тисячі греків потрапили до таборів Колими, близько 100 осіб — до Норильського табору, понад 130 — до таборів республіки Комі, понад 200 осіб — у казахстанські, 60-80 чоловіків — в Архангельські табориНа території Архангельської області таборів було кілька, у самому ж Архангельську не було жодного). З таборів повернулася лише половина висланих. У «Довідці про склад ув'язнених, що містяться у ВТТ НКВСВТТ НКВС — виправний трудовий табір НКВС на 1 січня 1939 року» згадуються 2 030 греків. Крім того у таборах відбували покарання ще 451 грек — громадяни Греції (грецько-піддані становили 11% серед іноземців — в'язнів ГУЛАГу)ГУЛАГ: 1918 — 1960. М. Материк. 2002. С. 417.. Тобто загалом у таборах станом на 1938 рік перебувало близько 2 500 греків, з них 600—800 осіб загинуло в період 1938—1941 років.

Крім того велась активна діяльність з розкриття контрреволюції. Міфічні контрреволюційні організації викрили у Ростові-на-Дону, Маріуполі та чи не кожному грецькому селі Приазов'я, Баку, Краснодарі, Ашхабаді, підмосковних Люберцях та навіть заполярній Ігарці. Серед інших заходів «грецької» операції: закриття усіх в СРСР національних грецьких шкіл, видавництв, газет. Розформовано Грецький національний район на Кубані (серед репресованих 92—94% розстріляно), на його місці сформовано Кримський район.

Грецька операція в Приазов'ї

У Приазов'ї, завдяки високій компактності проживання етнічних греків, всі арешти НКВС завершилась в січні 1938 року, 80% з них — у перші два тижні операції, тобто до нового 1938 року. Вже 10 січня 1938 року відбулось перше засідання особливої наради (, або ), яка розглянула перший «грецький» альбом із 174 прізвищ саме приазовських греків, усім винесено вирок — «Розстріляти». Про реалізацію «грецької» операції НКВС колишній заступник УНКВС по Сталінській (нині Донецькій) області Г. Загорський-Зарицький розповідаєАрхів тимчасового зберігання документів УСБУ в Донецькій області. Архівно-слідча справа 16247-2Ф. Аркуші 51-52:

Відтак за всю операцію у грецьких поселеннях Приазов'я заарештовано щонайменше 5 000 осіб (станом на 1926 рік із 104 666 греків УРСР у Маріупольській окрузі мешкало 64 238 греків, у Сталінській — 33 501). Точна кількість жертв і досі не встановлена, оскільки не всі архівні матеріали розсекречені. За даними Івана Джухи та Федерації грецьких товариств України, відомі прізвища тільки 3 479 осіб (таб. 2), з них 96% розстріляно впродовж одного місяця. Зокрема, у селищі міського типу Сартані (Іллічівський район Маріуполя) зі 132 осіб заарештованих 131 чоловіка розстріляли (таб. 3).

Таблиця 2. Кількість жертв «грецької» операції в Приазов'ї за районамиЗа даними Федерації грецьких товариств України, представленими у Сімферополі на виставці, присвяченій 70-річчю «грецької» операції +Район (місто)Розстріляно, осібМаріупольський район899Маріуполь (окремо від району)64Великоянисольський район679Старобешівський район623Старокаранський район460Старокерменчикський район 246Волноваський район175Володарський район174Інші населені пункти150Всього 3479В'язні ГУЛАГу 158+

Таблиця 3. Кількість жертв «грецької» операції в Приазов'ї за окремими населеними пунктамиИван Джуха. Репрессии против греков в СССР в ХХ веке (к 70-летию начала террора) +Кількість жертв «грецької» операції в Приазов'ї за районами+Населений пунктЗаарештовано,осібРозстріляно,осіб% розстрілянихАнадоль767294.7Богатир15013892.0Велика Каракуба13713094.9Великий Янисоль14413593.8Бугас11510389.6Константинополь16516097.0Малий Янисоль10910899.1Мангуш25224798.0Нова Каракуба868093.0Сартана13213199.2Стара Гнатівка18818095.7Стара Карань13413097.0Стара Ласпа10810395.4Старобешеве23322395.7Старий Керменчик16816397.0Старий Крим11010495.5Стила24823896.0Улакли12010990.8Урзуф666598.5Ялта21921497.7Всього 3479 3479 —Середнє значення — — 95,53+

Опублікована під редакцією українського історика, науковця Донецького університету, професора В. Н. Нікольського «Книга пам'яті греків України» містить дані на 3 606 репресованих, а також всі 24 «альбомні» протоколи НКВС СРСР та прокурора СРСР від 10 січня 1938 року по 11 березня 1938 року. Автори зазначають, що слідчі нерідко вдавались до вигадок, підробляли підписи обвинувачених і уявних свідків, а обвинувачульний висновок складався через кілька днів, тижнів і навіть місяців після винесення смертного вироку. Розстрільні вироки виконувались у Сталіно, серед виконавців: заступник начальника УНКВС по Сталінській області капітан держбезпеки Шашков, начальник першого спецвідділу Зуйков, начальник внутрішньої тюрми УДБ УНКВС Дерновий.

В результаті національної чистки НКВС грецьку громаду Приазов'я майже цілком позбавили інтелігенції: репресовані зачинатель румейської літератури Георгій Костоправ, його соратники Василь Галла, Амфіктіон Димітріу, Харалампій Акрітас та інші Мазур П. За что, Господи?: Мариуполь, 1937 год: «Греческая операция» : сб. очерков. — Мариуполь : Азовье, 2007. — 108 с. — ISBN 966-8739-67-1. — (рос.)Мазур П. Георгий Костоправ: поэт и гражданин / Павел Мазур. — Днепропетровск : Баланс-Клуб, 2003. — 184 с. — (Жизнеописание знаменитых греков Украины). — ISBN 966-8216-50-4. — (рос.). Закриті газета «Колехтивістис» та літературно-художній альманах «Неотита». У грудні 1937 року ліквідований Маріупольський грецький театр, його режисери та актори, серед яких Г. Р. Дегларі, Д. Д. Теленчі, Ф. І. Кашкер, Г. А. Севда, репресовані. Закрито Маріупольський грецький педагогічний технікум, його викладачі також репресовані. По всьому Приазов'ю закрили національні грецькі школи.

Реакція Греції