Вели́кий Но́вгород (до 1999 року офіційна назва — Но́вгород) — місто в Росії на березі річки Волхов, за 6 км від озера Ільмень, адміністративний центр Новгородської області. У місті мешкає 220,2 тис. осіб. Найдослідженіший археологами центр часів Київської Русі. Хоча дані археологічних досліджень засвідчили, що міста в IX ст. ще не було, російська влада і значна частина російських дослідників вважають 859 роком першої згадки про Новгород. На думку Леонтія Войтовича, Юрія Диби, Ігоря Мицька, Андрія Плахоніна та інших всі події, зафіксовані в літописах про Новгород до 1044 року, мають стосунок до іншого міста. У скандинавських джерелах, зокрема, сагах, до XIII ст. відсутні згадки про Новгород.
Географія
Місто розташоване в межах Приільменської низовини, на річці Волхов, за 6 км від озера Ільмень. Низовина надзвичайно рівнинна і заболочена з численними озерами та річками. В озеро Ільмень впадає близько 50 річок. Волхов — єдина річка, яка витікає з Ільменю і впадає в Ладозьке озеро. В період весняної повені, коли рівень води озера Ільмень може підвищуватися на 7 м, а його площа збільшуватися втричі, річка Волхов широко розливається і затоплює прибережні низовинні території. Клімат у межах Великого Новгорода помірно-континентальний, з холодною сніжною зимою і помірно теплим літом. Весна настає приблизно в першій декаді квітня. Середня температура найтеплішого місяця липня становить +17,5 °C. Середньорічна температура повітря +4,3 °C, середня норма опадів 550 мм. У Великому Новгороді та його околицях поширені малородючі дерново-підзолисті ґрунти, для яких характерні підвищена кислотність і невеликий вміст гумусу, а також підзолисто-болотні та болотні ґрунти.
Археологія Новгород — найдослідженіший археологами центр часів Київської РусіВойтович Л. Гольмґард… — С. 38.. Дані археологічних досліджень не підтверджують популярної гіпотези про заснування міста у IX ст.«стан сьогоднішніх знань про новгородський культурний шар і датування його найдавніших ділянок не підтверджує існування Новгорода в IX ст. У межах початкових ядер міських територій на Неревському, Людиному і Славенському кінцях відкладення культурного шару почалося не раніше початку X ст.» «На інших, частина яких перебуває навіть у центральних районах, життя почалося не раніше XI, XII, а часом і в XIV ст.» → Носов Е. Н. Новгородская земля: Северное Приильменье и Поволховье // Русь в IX—XI веках: археологическая панорама / Ин-т археологии РАН; отв. ред. Н. А. Макаров. — Москва; Вологда: Древности Севера, 2012. — С. 118. Носов Е. Н. Новгород и новгородская округа IX—X вв. в свете новейших археологических данных (к вопросу о возникновении Новгорода) // Новгородский исторический сборник. — 1984. — Вып. 2 (12). — С. 3—38. і суперечать письмовим джерелам, на які спиралися історики XIX—XX ст.Макаров Н. А. Археологические древности как источник знаний о ранней Руси // Русь в IX—XI веках: археологическая панорама / Ин-т археологии РАН; отв. ред. Н. А. Макаров. — Москва; Вологда: Древности Севера, 2012. — C. 76. .
Як відомо, місто виникло серед боліт на вологому ґрунті, який сприяє феноменальному ступеню збереження своїх старожитностей і завдяки особливостям забудови має надзвичайно чітку стратиграфію культурного шаруЯнин В. Л., Алешковский М. Х. Происхождение Новгорода (к постановке проблемы) // История СССР. — № 2. — М.—Л. — 1971. — С. 32—61. Колчин Б. А., Янин В. Л., Ямщиков С. В. Древний Новгород. Прикладное искусство и археология. — М. : Искусство, 1985. . Археологічні дослідження з кінця XIX ст. (систематичні з 1932 року), проведені на понад 50-ти ділянках і площі понад 30000 м², розташованих як у центрі, так і на периферії Новгорода (в межах його валів), виявили тільки на двох із них (Неревському і Троїцькому розкопах) шари, що датуються серединою X ст.Культурные взаимодействия славян, финнов и скандинавов в Приильменье в конце I тыс. н. е. Итоговый отчет о работе по программе фундаментальных исследований (2009—2011 гг.). Науч. руководитель, док. ист. наук, чл.-корр. РАН Е. Н. Носов. — С. 6—7. . Це засвідчило існування в межах майбутнього Новгорода в Х ст. декількох окремих невеликих поселень, розділених пустопорожніми просторами. На іншій території, частина якої розташована навіть у центральних районах, життя почалося в XI, XII, а часом і в XIV ст.Носов Е. Н. Новгородская земля: Северное Приильменье и Поволховье // Русь в IX—XI веках: археологическая панорама / Ин-т археологии РАН; отв. ред. Н. А. Макаров. — Москва; Вологда: Древности Севера, 2012. — C. 118—119. «…на території власне Новгорода шари Х ст. представлені лише на декількох розкопах, причому відносяться вони переважно до другої половини-кінця Х ст.» Носов Е. Н. Тридцать лет раскопок Городища: итоги и перспективы // У истоков русской государственности. Историко-археологический сборник . — Санкт-Петербург, 2007. — С. 28. . Припускають, що найдавніші поселення, на основі яких формувався го́род, називалися Славно або Холм-город, Людин і НаревськийЯнин В. Л. Очерки комплексного источниковедения, Средневековый Новгород. Учебн.пособ. — М. : Высш. шк, 1977. — С. 216—220. Янин В. Л. О начале Новгорода // У истоков русской государственности. Историко-археологический сборник . — Санкт-Петербург, 2007. — С. 210—211. . Об'єднання цієї рихлої доміської структури в «город» відбулося поступово на рубежі Х—XI ст. навколо загальноміського храму і єпископського двору в міру княжої централізації та християнізації з Києва, що вказує на те, що Русь не починалася з так званого «Великого Новгорода». Будівництво Дитинця (кремля) і кам'яного Софійського собору в середині XI ст. завершило цей процес.
Найдавнішу з новгородських будівель, досліджену археологами, датують 953 роком. Найдавніші з досліджених дерев'яних мостових на території сучасного Новгорода, які прокладали для зручності пересування по заболоченій території, також датують X століттям (за методикою дендрохронології)Б. А. Колчин. Дендрохронология Новгорода. «Материалы и исследования по археологии СССР», т. 117. М., 1963.Дендрохронология Восточной Европы. Колчин Б. А., Черных Н. Б. — М. : Наука, 1977. Статья по дендрохронологии Новгорода в «Вестнике РАН» : найранішнє мощення в Наревському поселені датоване 953 роком, у поселені Славно (Холм-городі) — 974 роком. У 989 році зведена перша дерев'яна церква Софії. Датування будівництва дубового Новгородського дитинцю за комплексом археологічних матеріалів може бути визначено першими десятиліттями XII ст.
Для дослідження історії середньовічного Новгорода корисні дані про Рюрикове городищеНазву «Рюрикове» городище отримало лише в XIX—XX ст. у краєзнавчій літературі. Янин В. Л., Алешковский М.X. Происхождение Новгорода (к постановке проблемы) // История СССР, № 2, М.-Л., 1971. — С. 32-61. (в межах міста з 1999 року) за 2 км на південь від історичної частини Новгорода, де вдалося достовірно встановити наявність поселення з другої половини IX століття. Взамін концепції про Ладогу, як попередницю Новгорода, на початку XXI ст. російськими вченими висунута гіпотеза про взаємозв'язок Городища і Новгорода як «міста старого» і «міста нового»Носов Е. Н., Горюнова В. М., Плохов А. В. Городище под Новгородом и поселения северного Приильменья (Новые материалы и исследования). — Санкт-Петербург, 2005. — С. 28.Носов Е. Н. Тридцать лет раскопок Городища: итоги и перспективы // У истоков русской государственности. Историко-археологический сборник . — Санкт-Петербург, 2007. — С. 24. .
У той же час археологічні дослідження засвідчили, що Городище різко відрізнялося від раннього Новгорода соціально-економічним ладом і етнічним складом населення. На відміну від Новгорода, де в культурі городян не вловлюється вплив скандинавів, Городище було одним із скандинавських центрів дальньої торгівлі«Ні про яку „північну вуаль“ в культурі городян говорити не доводиться… і відмінності Рюрикового городища і Новгорода за числом скандинавських знахідок занадто великі». Носов Е. Н. Тридцать лет раскопок Городища: итоги и перспективы // У истоков русской государственности. Историко-археологический сборник . — Санкт-Петербург, 2007. — С. 28. , пов'язаним із транзитними військово-торговельними комунікаціями Східної Європи — Волзьким торговим шляхомСедых В. Н. Рюриково городище и Тимерево: общее и особенное сквозь данные истории и археологи // У истоков русской государственности. Историко-археологический сборник . — Санкт-Петербург, 2007. — С. 196. «…археологічні дослідження з'ясували, що Дніпровсько-Волховський шлях („шлях із Варяг в Греки“) став функціонувати як торговельна магістраль не раніше другої половини X ст.» Толочко О. П., Толочко П. П. Україна крізь віки. — К. : ВД «Альтернативи», 1998. — Т. 4 : Київська Русь. — С. 23.. При цьому, якщо в структурі археологічних комплексів інших центрів «східної торгівлі» присутні практично всі види археологічних пам'яток — в схожому Тимерівському комплексі (під Ярославлем): селище, 500 документованих курганних могильників з різними варіантами ритуалу, арабські монети IX ст., — то Городище біля Новгорода включає лише поселення з оборонно-гідротехнічним укріпленням (після зведення, наприкінці IX ст. було розмите паводками і більше не поновлювалосяНосов Е. Н. Тридцать лет раскопок Городища: итоги и перспективы // У истоков русской государственности. Историко-археологический сборник . — Санкт-Петербург, 2007. — С. 35. ), а також скарби з монет. Поховальні древності в структурі комплексу Рюрикового городища відсутні. Про належність Городища до скандинавського світу епохи вікінгів свідчать ритуали, пов'язані з масовими жертвоприношеннями коней, черепи яких «прикрашали» оборонні спорудиСпасская Н. Н., Саблин М. В., Михайлов К. А. Раннесредневековые лошади второй половины ІХ — начала Х в. на Рюриковом Городище // Российская археология, 2011. — № 4. — С. 52-63. .
Історія
Коротка хронологія 859 — перша згадка про літописний Новгород, яку російські історики пов'язують з нинішнім Великим Новгородом.Янин В. Л. Новгород // Великий Новгород. История и культура IX—XVII веков. Энциклопедический словарь. — СПб. : Нестор-История, 2007. — С. 352. История Великого Новгорода (не підтверджується археологічно) 1044 — за даними новгородського літопису зусиллями сина Ярослава Мудрого — Володимира — закладено городище (го́род)Диба Ю. Ще раз про літописний «Новгород» ІХ — Х століть (нотатки з приводу нової публікації Є. Носова)… — С. 15.; на думку Леонтія Войтовича — поява дитинця. Центр Новгородської землі. 1134 — перша згадка про місцевість «Холм» (Хълмъ) у НовгородіВойтович Л. Гольмґард… — С. 39. 1136 року Новгород став столицею Новгородської Республіки, яку 1478 року анексувало Московське князівство. 1570 року велику кількість жителів міста вбили опричники Івана «Грозного». У 1611—1617 роках Новгород окупували шведи. У 1776—1796 роках — центр Новгородського намісництва Російської імперії. Під час німецько-радянської війни місто зазнало суттєвих руйнувань.
Російське трактування історії початків міста В РФ офіційною датою виникнення Новгорода прийнято умовно вважати 859 рік, виходячи зі згадки міста в компіляції Никонівського літопису, що походить із XVI ст. При цьому в самому літописі не сказано про заснування міста саме цього року, але під літом 6367 (859 рік) міститься запис про смерть новгородського старійшини Гостомисла. Автором офіційної дати заснування міста став російський радянський історик М. М. Тихомиров, який виступив з доповіддю на науковій конференції в Новгороді напередодні 1959 року, що дало підстави відзначити того року 1100-річчя міста.