МетідаВУЕ (, ) — внутрішній супутник Юпітера, відомий ще як «Юпітер XVI».

Відкриття Відкритий у 1979 року космічним зондом «Вояджер-1», американськими астрономом Стефан Синнотом (). У 1983 році отримав офіційну назву Метіда — першої дружини Зевса у давньогрецькій міфології. Космічний зонд «Галілео» між 1996 та 2003 додатково спостерігав і фотографував поверхню Метіди.

Орбіта Супутник проходить повний оберт навколо Юпітера на відстані приблизно 128 000 км (1,79 радіуса Юпітера). Сидеричний період обертання 0,29478 земних діб. Орбіта має ексцентриситет ~0.0002. Нахил ретроградної орбіти до локальної площини Лапласа 0,06°.

Орбіта Метіди проходить по зовнішньому краю основного кільця Юпітера і може складатися з того ж матеріалу, що і кільце. Метіда обертається синхронно з орбітальним періодам як орбіта Адрастеї: один бік постійно дивиться на планету. Метида також лежить в межах Роша для «рідких» супутників, але не для твердих, тому їй не загрожує гравітаційне руйнування.

Метіду, супутник Юпітера, не слід плутати з астероїдом Метида.

Фізичні характеристики Метіда має розмір приблизно 60 x 40 x 24 кілометрів, альбедо 0,04. Оціночна густина 0,86 г/см³ — складається води і льоду пористість 10–15 %. Маса супутника становить 3,6×1016 кг порядка 1,9×10−9 маси Юпітера. Поверхня супутника червоного кольору, виявлено декілька кратерів.

Взаємодія з кільцями Юпітера

Орбіта Метіди пролягає на відстані близько ~1000 км від зовнішнього краю головного кільця Юпітера. Орбіта супутника знаходиться в так званій «щілині Метіди» — майже вільній від пилу 500-кілометровій щілині в кільціBurns, Simonelli & Showalter — Jupiter’s Ring–Moon System (2003). Метіда є одним із важливих джерел пилу для головного кільця та кільця-гало. Подібно до інших внутрішніх супутників Юпітера, речовина, що вивільняється під час зіткнень супутника з метеоритами, легко залишає його поверхню, оскільки він розташований дуже близько до свого межового радіуса Роша, якщо припущення про низьку густину правильне.

Примітки

Burns, J.A.; Simonelli, D.P.; Showalter, M.R. (2003). Jupiter’s Ring–Moon System. University of Maryland.

Посилання Метіда Metis Profile by NASA's Solar System Exploration