Кам'яна́ доба́ — великий (найдовший в історії людства) доісторичний період часу, впродовж якого люди широко використовували камінь для виготовлення знарядь праці і була відсутня технологія обробки металу. У цей час також використовувалася деревина, кістка, дещо пізніше з'явилася технологія обробки глини, з якої виготовлявся посуд.
Схему тріади діб (камінь, мідь, залізо) запропонував і теоретично обґрунтував 1836 року данський археолог, хранитель колекцій Копенгагенського археологічного музею Х. ТомсенУмовний поділ історії людства на епохи каменю, міді і заліза вперше запропонував ще в I ст. до Р. Х. вчений і письменник Давнього Китаю Юн Кан. На жаль, ці погляди протягом багатьох сторіч залишалися маловідомими широкому суспільному загалу, в тому числі й науковому.
Загальний опис Кам'яні знаряддя виготовлялися з різних видів каменю. Так, кремінь і вапнякові сланці використовувалися для ріжучих інструментів і зброї, а з базальту і пісковику виготовлялися робочі інструменти, наприклад камені для ручних млинів. Також отримали широке використання деревина, кістка, шкаралупа, оленячий ріг, мамонтові бивні.
У цьому періоді широке використання технологій вперше значно вплинуло на людську еволюцію. Ареал проживання людини розширився від саван Східної Африки до всіх куточків світу. У кінці кам'яної доби відбулося одомашнення деяких диких тварин і почалася виплавка мідної руди для виробництва металу. Кам'яна доба належить до доісторичного періоду людського розвитку, бо в цей час людство ще не навчилося писати (що характеризує традиційний початок історичного літочислення).
Розрізнення ранньої історії людства на три періоди археологічних культур — кам'яну добу, бронзову добу й залізну добу — запропонував данський археолог Християн Юргенсен Томсен для полегшення класифікації археологічних знахідок. Найкраще запропонована Томсеном класифікація артефактів працює для археологічних знахідок Середземномор'я і Близького Сходу. В інших районах Землі такий поділ може бути несправедливим; наприклад, в Африці на південь від Сахари бронзової доби не було, а залізна доба почалася відразу після кам'яної.
У Середземномор'ї і на Близькому Сході кам'яна доба була заступлена бронзовою добою через перехідну епоху — енеоліт. Кам'яна доба переважно збігається з епохою первіснообщинного ладу й охоплює період починаючи з виокремлення людини з тваринного стану (близько 1 млн 800 тис. років тому) і завершуючи епохою поширення перших металів (приблизно 8 тис. років тому на Стародавньому Сході і близько 6—11 тис. років тому в Європі).
Кам'яна доба поділяється на такі періоди: давня кам'яна доба, або палеоліт; перехідна епоха — мезоліт; нова кам'яна доба, або неоліт.
Кам'яна доба в археології
Точні дати цього періоду є невизначеними, спірними та залежать від конкретного регіону. Однак, можна говорити про кам'яну добу загалом, як про період для всього людства, хоча в деяких культурах доти не з'явилася металургія, поки вони не зіткнулися з впливом технологічно розвиненіших цивілізацій. Однак, у цілому цей період почався близько 3 млн років тому, починаючи з перших гомінідів, що жили в Африці, які здогадалися використовувати кам'яний інструмент для вирішення побутових завдань. Більшість австралопітеків, ймовірно, не використовували кам'яні знаряддя, хоча їхня культура також вивчається в рамках цього періоду.
Оскільки до нашого часу переважно дійшли тільки кам'яні знахідки, то на їх основі ведуться археологічні дослідження всього періоду. Археологи проводять різні вимірювання кам'яних знарядь, щоб визначити їх типологію, призначення і технологічне використання. Нерідко інструменти кам'яної доби доходять до нас у напівзруйнованому стані, розділ експериментальної археології займається їх відновленням або створенням копій.
Палеоліт
Період найдавнішої історії людства, що охоплює епоху з моменту виділення людей з тваринного стану і появи первіснообщинного ладу до остаточного відступу льодовиків. Термін був придуманий археологом Джоном Ліббоком у 1865-у. У палеоліті людина почала використовувати кам'яні знаряддя у своєму повсякденному житті. Кам'яна доба охоплює більшу частину історії людства (близько 99 % часу) на Землі та починається 2,5"Stone Age, " Microsoft® Encarta® Online Encyclopedia 2007 © 1997—2007 Microsoft Corporation. All Rights Reserved. Contributed by Kathy Schick, B.A., M.A., Ph.D. and Nicholas Toth, B.A., M.A., Ph.D., або 2,6 млн років тому. Кам'яна доба характеризується появою кам'яних інструментів, сільського господарства і завершенням плейстоцену близько 10 тис. років до н. е."Stone Age, " Microsoft® Encarta® Online Encyclopedia 2007 © 1997—2007 Microsoft Corporation. All Rights Reserved. Contributed by Kathy Schick, B.A., M.A., Ph.D. and Nicholas Toth, B.A., M.A., Ph.D. Епоха палеоліту закінчується з настанням мезоліту, який, своєю чергою, завершився неолітичною революцією.
За часів палеоліту люди жили разом у невеликих громадах, таких як племена і займалися збиранням рослин і полюванням на диких тварин Page 6-12 . Палеоліт характеризується використанням переважно кам'яних знарядь, хоча також застосовувалася деревина і кістяні інструменти. Природні матеріали адаптувалися людиною для використання їх як інструментів, так були в ходу шкіра і рослинні волокна, але, враховуючи їх недовговічність, вони не змогли зберегтися до наших днів. Людство протягом палеоліту поступово еволюціонувало від ранніх представників роду Homo, таких, як Homo habilis, які використовували прості кам'яні знаряддя до анатомічно сучасної людини (Homo sapiens)"Human Evolution, " Microsoft® Encarta® Online Encyclopedia 2007 © 1997—2007 Microsoft Corporation. All Rights Reserved. Contributed by Richard B. Potts, B.A., Ph.D.. У кінці Палеоліту, під час так званого середнього і пізнього палеоліту люди почали створювати перші твори мистецтва та стали займатися релігійними і духовними обрядами, такими як поховання мертвих і релігійні ритуалиWorld's Oldest Ritual Discovered — Worshipped The Python 70,000 Years Ago The Research Council of Norway (2006, November 30). World's Oldest Ritual Discovered — Worshipped The Python 70,000 Years Ago. ScienceDaily. Retrieved March 2, 2008, from http://www.sciencedaily.com/releases/2006/11/061130081347.htm . Клімат за часів палеоліту включав льодовикові і міжльодовикові періоди, в яких клімат періодично змінювався від теплих до холодних температур.
Див також: Антропогенез
Ранній палеоліт
Період, що почався з кінця епохи пліоцену, в якому почалося перше використання кам'яних знарядь предками сучасної людини Homo habilis. Це були порівняно прості інструменти, знані як колуни. Homo habilis освоїли кам'яні знаряддя в епоху олдувайської культури, які використовували як рубила і кам'яні сердечники. Ця культура отримала свою назву на честь місця, де були знайдені перші кам'яні інструменти — ущелини Олдувай в Танзанії. Живучи в цю епоху, люди існували переважно за рахунок м'яса померлих тварин і збирання дикорослих рослин, оскільки полювання в цей час не було ще поширене. Близько 1,5 млн років тому з'явився розвиненіший людський вид — Homo erectus. Представники цього виду навчилися використовувати вогонь і створювали складніші рубаючі інструменти з каменю, а також розширили ареал свого проживання за рахунок освоєння Азії, що підтверджується знахідками на плато Жойкудан в Китаї. Близько 1 млн років тому людина освоїла Європу і почала використовувати кам'яні сокири.
Культури раннього палеоліту
Африка: 2,5-1 млн років тому
Олдувайська культура 2,5—1 млн років тому Ашельська культура 2,5 млн — 200 тис. років тому
Європа: 1,2 млн — 600 тис. років тому Ашельська культура 2,5 млн — 200 тис. років тому В межах України пам'ятки ашельської епохи відкриті поблизу сіл Лука-Врублівецька й Бабин на Дністрі, під Житомиром та в Закарпатті — біля сіл Королеве (Королевська стоянка), Рокосове та ін. Окремі ашельські кремінні знаряддя виявлені на Донбасі неподалік м. Амвросіївка на р. Кринка та м. Ізюм на Сіверському Дінці. Аббевільська культура 1,5 млн — 600 тис. років тому Альташейленська культура 600—350 тис. років тому Жунгашейленська культура 350—150 тис. років тому Спаташейленська культура 150—100 тис. років тому
Середній палеоліт
Період почався близько 200 тис. років тому і є найбільш вивченою епохою, протягом якої жили неандертальці (120-35 тис. років тому). Найвідоміші знахідки неандертальців відносяться до Мостеріанської культури. Зрештою, неандертальці вимерли та були замінені сучасними людьми, які вперше з'явилися в Ефіопії близько 100 тис. років тому. Попри те, що культура неандертальців вважається примітивною, є дані, що вони шанували своїх людей похилого віку і практикували ритуали поховання, які організовувалися всім плем'ям. У цей час відбулося розширення ареалу проживання людей і заселення ними неосвоєних територій, таких як Австралія і Океанія. Народи Середнього палеоліту демонструють неспростовні докази, що у них почало переважати абстрактне мислення, виражене, наприклад в організованому похованні померлих. В 1997 році на підставі аналізу ДНК першого неандертальця вчені Мюнхенського університету зробили висновок — відмінності в генах занадто великі, щоб вважати неандертальців предками кроманьйонців (тобто сучасних людей). Ці висновки були підтверджені провідними фахівцями з Цюриху, а пізніше і всієї Європи та Америки. Протягом тривалого часу (15-35 тисяч років) неандертальці та кроманьйонці співіснували і ворогували. Зокрема, на стоянках і неандертальців і кроманьйонців були виявлені обгризені кістки іншого виду. Зокрема цієї думки дотримується професор Бордосського Університету Жан-Жак Юблен.
Культури середнього палеоліту
Європа
Мікокуенська культура 125-38 тис. років до н. е. Мустьєрська культура 125-38 тис. років до н. е. Блатспіцценська група культур 50-35 тис. років до н. е. Селетська культура 50-35 тис. років до н. е.
Північна Африка
Атерійська культура 40-18 тис. років до н. е. Іберомаурусінська культура 17-8 тис. років до н. е. Капсійська культура 9-3 тис. років до н. е.
Найбільші стоянки періоду середнього палеоліту в Україні Ак-Кая (Заскельне Гора Ак-Кая) Панівці́ (село Борщівського району Тернопільської області. Розташоване на річці Збруч) Антонівка Араповичі Бабине Балка Буківна Білгород-Дністровський Василівка Вовчий Грот Горяни Деркул Качинський навіз Киїк-Коба Кодак Молодове Новоклинівка Олександрівка Орел Оселівка Радванська Гора Рихта (археологічна пам'ятка) Старосілля Холодна балка Червоний Яр Чокурча Шайтан-Коба
Пізній палеоліт
Близько 35-10 тис. років тому завершився останній льодовиковий період і сучасні люди протягом цього періоду розселилися по всій Землі. Після появи перших сучасних людей в Європі (кроманьйонців) відбувся відносно швидкий розвиток їхніх культур, найвідоміші з яких: Шательперонська, Оріньякська, Солютрейська, Граветтська і Мадленська археологічні культури.
Середній палеоліт в Україні закінчився приблизно 35 тис. років тому з приходом у Європу з Близького Сходу ранніх Homo sapiens, або кроманьйонців, котрі володіли характерною для верхнього палеоліту пластинчастою технікою обробки кременю. Однак неандертальці продовжували мешкати в печерах Криму і на початку наступної, пізньопалеолітичної, епохи. Співіснування кроманьйонців, з властивою їм оріньяцькою технікою обробки кременю, з носіями класичного одно- і двобічного Мустьє та інших неандертальських технологій, простежується в горах Криму аж до 28 тис. років тому, а на думку деяких українських дослідників, навіть пізніше — 20 тис. років тому.
Північна і Південна Америка були колонізовані людьми через Беринговий перешийок, що існував у давнину і який був пізніше затоплений підвищенням рівня світового океану і перетворився на Берингову протоку. Стародавні люди Америки, палеоіндіанці найімовірніше сформувалися в самостійну культуру близько 13,5 тис. років тому. У цілому, на планеті стали переважати спільноти мисливців-збирачів, які використовували різні типи кам'яних інструментів в залежності від регіону.