Національне управління з аеронавтики і дослідження космічного простору () — агентство уряду США, засноване 1958 року для досліджень у галузі аеронавтики й космічних польотів. Штаб-квартира НАСА розташована у Вашингтоні; основний стартовий комплекс — на мисі Канаверал у Космічному центрі Кеннеді на Флориді. Перша космічна програма НАСА почалася в 1958 році з запуску космічного апарата «Експлорер», який збирав інформацію для подальших пілотованих польотів, найвідомішим із яких став політ на Місяць «Аполлона-11» 16—24 липня 1969 року.
Історія створення НАСА було створене шляхом реорганізації американського Національного консультативного комітету з аеронавтики ( або NACA), який з 1946 року займався дослідженнями в царині ракетобудування й розробив перший у світі надзвуковий літак Bell X-1. З початку 1950-х років це агентство перейшло до розробки штучних супутників Землі та проєктів, реалізація яких уможливила б їх успішне виведення на земну орбіту. Головним конкурентом США в освоєнні космічного простору тоді став СРСР, космічна програма якого розвивалася стрімкими темпами. При початках космічної ери питання дослідження космосу виходили з суто наукової площини й відігравали величезну роль у взаємовідносинах двох світових наддержав та балансу сили між ними.
Тоді було ухвалене рішення реорганізувати НАСА, створивши на базі нього управління з новими повноваженнями, у компетенцію якого входило б координування всіх американських мирних програм з освоєння космічного простору.
Таким чином, 29 липня 1958 року було створено Національне управління з аеронавтики і дослідження космічного простору або НАСА.
Американський астронавт НАСА Дон Петтіт, перебуваючи на борту Міжнародної космічної станції, зробив знімок Землі з висоти 400 км.
Як зазначається, світлину створили, коли орбітальна лабораторія проходила над територією Мексики та США.
На фото можна розгледіти вогні міст під МКС, а лівіше на знімку на горизонті — полярне сяйво. У тій частині планети енергетичні частинки від Сонця, що досягло піку активності, взаємодіють із верхніми шарами атмосфери.
Джерело.
Найбільші космічні проєкти та програми «Меркурій» «Джеміні» «Аполлон» «Скайлеб» Експериментальний політ «Союз — Аполлон» «Спейс Шаттл» «Сузір'я» Міжнародна космічна станція Commercial Resupply Services Commercial Crew Development
«Меркурій» «Меркурій»Екіпаж1 людинаМаса1355 кгДовжина4,04 мМаксимальний діаметр1,89 мЖитловий об'єм1,7 м³Тривалість польоту1 добаРакети-носії«Редстоун»«Атлас»
«Меркурій» () — перша пілотована космічна програма США. Через малу вантажопідйомність ракет-носіїв та «Атлас» можливості пілотованої капсули «Меркурій» були вкрай обмежені й поступались за технічними параметрами космічним кораблям «Восток». Тим не менш, у ході програми були ретельно відпрацьовані методи орієнтації корабля й отриманий значний технічний та медико-біологічний досвід, що використовувався в програмах «Джеміні» та «Аполлон». Окрім того, астронавти приземлялись (точніше, приводнювалися) в кабіні спускного апарата, а не катапультувались при посадці, як у кораблях «Восток». Кораблі «Меркурій» були значно менші та легші, ніж «Восток», гальмівний двигун був твердопаливним, космонавт брав у пілотуванні кораблем значно більшу участь, ніж на «Востоках» — останні були більше автоматизовані. Сумарний час пілотованих польотів за програмою склав більш як дві доби.
«Джеміні» «Джеміні»Екіпаж2 людиниМаса3851 кгДовжина5,67 мМаксимальний діаметр3,05 мЖитловий об'єм2,55 м³Тривалість польоту14 днівРакета-носійТитан
«Джеміні» () — космічна програма США. Космічні кораблі серії «Джеміні» продовжили серію кораблів «Меркурій», але значно переважали їх за можливостями (2 людини в екіпажі, більший час автономного польоту, можливість зміни параметрів орбіти та ін.). У ході програми були відпрацьовані методи зближення і стикування, вперше в історії здійснено стикування космічних апаратів. Було проведено кілька виходів у відкритий космос, встановлені рекорди тривалості космічного польоту. Сумарний час польотів по програмі склав понад 41 добу. Сумарний час виходів у відкритий космос склав 10 годин. Досвід, отриманий у ході програми Джеміні, був використаний при підготовці і здійсненні програми Аполлон.
«Аполлон»
Програма Аполлон — програма пілотованих космічних польотів НАСА, прийнята в 1961 році з метою здійснення першої пілотованої висадки на Місяць і завершена в 1975 році. Президент Джон Ф. Кеннеді сформулював це завдання в своїй промові 12 вересня 1961 року, і вона була вирішена 20 липня 1969 року в ході місії «Аполлон-11» висадкою Ніла Армстронга і Базза Олдріна. Також за програмою «Аполлон» були здійснені ще 5 успішних висадок астронавтів на Місяць, остання в 1972 році. Ці шість польотів за програмою Аполлон на сьогодні єдині за всю історію людства, коли люди висаджувалися на іншому астрономічному об'єкті. Програма Аполлон і висадка на Місяць часто згадуються як найбільші досягнення в історії людства.
«Скайлеб»
Скайлеб (, від — небесна лабораторія) — американська орбітальна станція, призначена для технологічних, астрофізичних, біолого-медичних досліджень, а також для спостереження Землі. Запущена 14 травня 1973 року, прийняла три експедиції з травня 1973 по лютий 1974 року, зійшла з орбіти і зруйнувалася 11 липня 1979 року.
Довжина 24,6 м, максимальний діаметр 6,6 м, маса — 77 т, внутрішній об'єм 352,4 м³. Висота орбіти 434—437 км (перигей — апогей), нахил 50°. Загалом на станції побували три експедиції. Основним завданням експедицій було вивчення адаптації людини до умов невагомості і проведення наукових експериментів.
Перша експедиція (Чарлз Конрад, Пол Вайц, Джозеф Кервін) протривала 28 діб (24.05.1973 — 22.06.1973) і мала не стільки науковий, скільки ремонтний характер. У ході декількох виходів у космос астронавти розкрили заклинену сонячну батарею і відновили терморегуляцію станції за допомогою встановленої теплозахисної «парасольки».
Друга експедиція в складі Алана Біна, Джека Лусми і Овена Герріотта вирушила на станцію 28.07.1973 і провела на орбіті вже 59 днів.
Третя і остання експедиція (Джералд Карр, Едвард Гібсон, Вільям Поуг) стартувала 16 листопада 1973 року і поставила абсолютний рекорд тривалості перебування людини в космосі — 84 дні.
«Союз — Аполлон»
Докладніше: Союз — Аполлон
Експериментальний політ «Аполлон» — «Союз» (ЕПАС, або більш поширена назва програма «Союз» — «Аполлон»; ) — програма спільного експериментального польоту радянського космічного корабля «Союз-19» і американського космічного корабля «Аполлон».
Програма була затверджена 24 травня 1972 року Угодою між СРСР і США про співпрацю в дослідженні і використанні космічного простору в мирних цілях. Основними цілями програми були: випробування елементів сумісної системи зближення на орбіті; випробування активно-пасивних стикувальних агрегатів; перевірка техніки та обладнання для забезпечення переходу космонавтів з корабля в корабель; накопичення досвіду у проведенні спільних польотів космічних кораблів СРСР і США.
Спейс Шаттл
Космічна транспортна система (), більш відома як «Спейс Шаттл» (від — космічний човник) — американський багаторазовий транспортний космічний корабель. Шаттл запускався в космос за допомогою власних ракетних двигунів і твердопаливних прискорювачів, здійснював маневри на орбіті як космічний корабель і повертався на Землю як літак. Малося на увазі, що шаттли снуватимуть, як човники, між навколоземною орбітою і Землею, доправляючи корисні вантажі в обох напрямках. При розробці передбачалося, що кожен із шатлів повинен був до 100 разів стартувати в космос. На практиці ж всього було здійснено 135 стартів. До березня 2011 року найбільше польотів — 39 — здійснив шаттл «Діскавері». У ході програми зазнали катастроф 2 кораблі й загинули 14 астронавтів.
Міжнародна космічна станція (1993 рік — наші дні)
Для розвитку приватних автоматизованих космічних кораблів (КК) НАСА започаткувало програму Commercial Resupply Services. Контракти щодо неї виграли дві компанії: (колишня Orbital Sciences) зі своїм КК Sygnus та SpaceX із КК Dragon. Наразі вони регулярно здійснюють постачання вантажів до і з МКС.
Завдяки програмі Commercial Crew Development компаніями SpaceX та Boeing були розроблені, а зараз випробовуються пілотовані КК CST-100 Starliner та Dragon 2. На серпень та грудень 2018 року заплановані їхні непілотовані (SpaceX DM-1) та пілотовані (SpaceX DM-2) місії до МКС.
У травні 2018 року НАСА відправляє на борт Міжнародної космічної станції наукову установку, у надрах якої буде створена область простору, у 10 мільярдів разів більш холодна, ніж космічний вакуум. Ця установка, (CAL), є частиною вантажу ракети Cygnus компанії , і вона дасть вченим змогу вивчати квантові властивості ультрахолодних атомів в умовах невагомості«NASA Is About to Create The Coldest Temperature in The Universe, Using Lasers in Space» Science Alert, May 21, 2018.
Дослідження Марса
У лютому 2018 року Національне космічне агентство США опублікувало панорамну зйомку Марса, зроблену за допомогою марсохода «К'юріосіті».
Дослідження Місяця та інших планет
Космічні телескопи
Інші проєкти
21 жовтня 2023 року Університет Берклі у Каліфорнії та відділення НАСА під назвою Дослідницький центр Еймса оголосили, що у Кремнієвій долині буде побудований космічний центр за 2 мільярди доларів, над створенням якого вчені працюють вже понад 20 роківNASA Ames, UC Berkeley to build $2 billion space center in Silicon Valley. // By John Loeffler published October 21, 2023NASA збудує у Кремнієвій долині космічний центр. 23.10.2023, 18:53.
Наукові та науково-дослідні програми
Місія з дослідження невідомих аномальних явищ (UAP) 14 вересня 2023 року НАСА повідомило про призначення нового директора з дослідження невідомих аномальних явищ (UAP), які більш відомі громадськості, як НЛО. Згідно з повідомленням Reuters, Голова агентства також повідомив, що група експертів закликає детальніше з'ясувати факти цього явища та активізувати свої зусилля для збору інформації про UAP і відігравати більшу роль у допомозі Пентагону їх виявитиNASA names chief of UFO research; panel sees no alien evidence. // By Joey Roulette. September 14, 2023, 10:41 PM GMT+3У NASA призначили керівника дослідження НЛО. 15.09.2023, 21:54. Того ж дня, група вчених опублікувала звіт «Незалежне дослідження невстановлених аномальних явищ», що складається з 36 сторінок і містить низку рекомендацій щодо того, як НАСА може краще сприяти науковим дослідженням ситуацій під час зустрічей з НЛО. За словами представників НАСА, одним із завдань дослідження було найкраще забезпечення безпеки літаків у повітріUnidentified Anomalous Phenomena Independent Study Report. September 14, 2023.
Місія PREFIRE