Гібі́ск (частіше Гібіскус) (лат. Hibiscus) — рід рослин родини мальвових. Дикі й окультурені рослини. Переважно чагарники та дерева. Трапляються також багаторічні та однорічні трави.
Поширення Поширені у Старому та Новому світі, у субтропіках та тропіках. Культивується у різко-континентальному кліматі.
На території Євразії поширені кілька видів: — у південно-східному районі Закавказзя: , — поширений на Далекому Сході Росії, півдні України й далі до Західної Європи. В останні роки гібіскус деревоподібний поширився на заході України та в південній частині. Особливо гібіскус поширений, в якості декоративної культури, в Чехії та Польщі. У помірному поясі на відкритому повітрі він приживається лише в місцевостях зі слабкими зимами, наприклад на південному березі Криму. У південній Німеччині вони не дуже добре переносять місцевий клімат. Також не особливо добре, але достатньо для визрівання насіння, ці рослини ростуть на південному сході Казахстану. Гібіск конопляний, або кенаф (Hibiscus cannabinus). Гібіск дереводиний (сирійська троянда) — деревоподібний гібіскус із сімейства Мальви належить до садових різновидів. Це листопадний кущ, що росте в природному середовищі до 6 м у висоту. В Україні рослина росте до 1,5 м. Сирійську троянду, або деревоподібний гібіскус, можна зустріти в Китаї, у західній частині Азії, в Кореї. Поширений в якості декоративної рослини в Чехії, Польщі, західній, південні та центральній частині України. Гібіскус вирощують у відкритому ґрунті в місцевості, де не буває суворих зим.
Найпоширеніший вид — з великими квітами, шириною до 12 см, рожевими, з пурпуровими або карміновими плямами в основі віночка.
Опис Гібіски можуть бути кущами, напівкущами, деревами або травами. Листки більш-менш надрізні або цілі, черешчаті. Квітки пазушні, зазвичай поодинокі та іноді скупчені в кінцеву китицю, 5-мірні, двостатеві; у більшості видів великі, витончені, з яскраво забарвленими віночками, які різного кольору, часто з темним центром; чашечка дзвоноподібна, рідше неглибоко чашоподібна або трубчаста, 5-лопатева або 5-зубчаста, стійка. Плід у вигляді коробочки від циліндричної до кулястої форми, що розпадається на 5 стулок із ниркоподібними насінинами, покритими пушком або залозистими волокнами.
Застосування З квіток Hibiscus sabdariffa виготовляють напій каркаде. Більшість гібісків давно культивують у садах та оранжереях як декоративні рослини для живих огорож та заради витонченості їх квітів. Є привабливою кімнатною рослиною. Потребує тепло, багато світла та простору. При правильному обрізанні та поливанні може квітнути цілий рік. Найпоширеніша в кімнатній та оранжерейній культурі вид — так звана китайська рожа (Hibiscus rosa-sinensis). Це чагарник з квітами різних кольорів (часто — червоні), як прості, так і махрові. Батьківщиною його вважають Малайський архіпелаг. У тропіках культивують усюди у садах.
В останні 15 — 20 років виведена величезна кількість сортів гібіску китайської рожі (Hibiscus rosa-sinensis) різноманітної форми та поєднання кольорів. При запиленні використовували гібіски кількох інших видів. Hibiscus moscheutos — трав'янистий багаторічний вид, дуже поширений у субтропічному (і більше південному) кліматі. В останні роки все ширше використовують у садах більш північних районів. Крім перерахованих вище, відомо ще кілька десятків видів та сортів, які використовують не лише як декоративні рослини. Наприклад, , дає добрий прядильний матеріал, для чого його й розводить у багатьох тропічних країнах.
Види Рід включає понад 150 видівThe Plant List: Hibiscus .
Список видівСписок не повний, створений на основі даних GRIN Species Records of Hibiscus :
Деякі види, що раніше зараховували до гібіску, нині відносять до інших родів, наприклад, вид бамія їстівна до 1794 описували як Hibiscus esculentus.
Примітки
Посилання