Обробка інформації́ — вся сукупність операцій (збирання, введення, записування, перетворення, зчитування, зберігання , реєстрація), що здійснюються за допомогою технічних і програмних засобів, включаючи обмін по каналах передачі даних [6, c.117].
Засоби обробки інформації
При сучасному розвиненні програмного забезпечення існує безліч різноманітних програмних засобів обробки інформації́́,́ написаних різними мовами програмування на основі вище перелічених методів. Різномаїття ПП пов’язано із специфікою кожної галузі, в якій проводиться обробка. Наприклад, при обробці графічних зображень широко використовуються методи розпізнавання образів, криптографічні методи, що базуються на перетворенні Фур’є тощо.
Чи не кожна фірма може дозволити собі замовити у розробника ПП програму, що дозволить ефективно обробляти інформацію, пов’язану саме зі сферою діяльності цієї фірми. Такий підхід є навіть бажаним, оскільки автоматизовані системи обробки базуються на визначеній базі даних, структура якої може суттєво відрізнятися у різних підприємств, не кажучи вже про різні галузі. Одним із найрозповсюдженіших засобів обробки інформації є пакет Microsoft Officé, оскільки він встановлений майже на кожному комп’ютері. Його діапазон можливостей досить широкий, проте примітивний, якщо користувач не може безпосередньо працювати у програмному середовищі, на якому розроблений офіс. Серед засобів, доступних широкому класу споживачів є організація баз даних, відповідно виконання запитів та пошуку інформації, фільтрування інформації, графічне представлення тощо [7, c. 7-8].
Сьогодні рідко який бухгалтер працює без програми 1С-бухгалтерія та 1С-підприємство, що слугує для зберігання та обробки бухгалтерської інформації. Програма автоматично генерує звіти, виходячи із введених даних про паперові документи. Для обробки графічних зображень (відсканованих) використовується Fine Reader, що є чудовим прикладом розпізнавання інформації. Для роботи із звуковими файлами використовують аудіо редактори. Наприклад Sound Forge. Для специфічного та глибокого аналізу статистичних даних використовується пакет SPSS, який розроблено спеціально для обробки даних із застосуванням статистичних методів (перевірка гіпотез, графічне зображення тощо).
В теперішній час внаслідок глобального поширення комп’ютерних систем в галузі автоматизації промислових процесів все частіше застосовуються системи збору даних і оперативного диспетчерського управління (SCADA – Supervisory Control And Data Acquisition System). SCADÁ́– це тільки один з компонентів автоматизованих систем управління, які на сучасному етапі є складним комплексом програмних і апаратних засобів. Переважна більшість автоматизованих систем управління будується на базі промислових контролерів, які є первинними засобами збору, обробки інформації, регулювання технологічними параметрами, аварійної сигналізації, захисту і блокування (нижній рівень системи). Оброблена контролерами інформація передається до комп'ютеризованих систем, які є робочим місцем оператора-технолога, де відбувається подальша обробка даних процесу і представлення оператору в інтуітивно зрозумілому вигляді (верхній рівень АСУ ТП). SCADA-системи в ієрархії програмно-апаратних засобів промислової автоматизації знаходяться на верхньому рівні. Якщо спробувати стисло охарактеризувати основні функції, то можна сказати, що SCADA-система збирає інформацію про технологічний процес, забезпечує інтерфейс з оператором, зберігає історію процесу і здійснює управління процесом в тому об’ємі, в якому це необхідно. SCADA-система – це система супервизорного керування й збору інформації (Supervisory Control And Data Acquisition). Це сукупність пристроїв керування й моніторингу, а також спосіб взаємодії з технологічним об'єктом. На сьогодні під цим терміном розуміють набір програмних й апаратних засобів, для реалізації операторських робочих місць [1, c. 86].
При створенні інформаційної системи поєднуються в один функціональний вузол велика кількість локальних підсистем, які найчастіше мають різні програмні інтерфейси. Це значно ускладнює завдання узгодження таких підсистем й зменшується швидкодія системи в цілому. Тому доцільно приєднання локальних функціональних вузлів з однакової програмною платформою. SCADA – система реалізує цей підхід, тому її застосування в цей час повсюдне й актуально. Також розробляється апаратна частина безпосередньо для програмного пакета, що дозволяє створити інформаційну систему більш дешево й з мінімальними витратами часу.
На даному етапі все більшого розвитку також набувають методи людино-орієнтованої комп'ютерної обробки даних. Поняття аналітико-синтетична обробка документів
Поняття “аналітико-синтетична обробка документів” має різне тлумачення і різне наповнення, що відображається на змісті навчальної дисципліни. Спираючись на сучасні термінологічні словники, стандарти, посібники, можна встановити, що в інформатиці під аналітико-синтетичною обробкою інформації розуміють переробку інформації, що міститься в документах з метою вилучення необхідних відомостей, їх оцінки, порівняння і узагальнення. В бібліографії аналітико-синтетичну обробку документів розуміють як процес бібліографування, а саме процеси, що забезпечують ідентифікацію документів, інформацію про них. В каталогізації метою аналітико-синтетичної обробки є розкриття складу і змісту документального фонду, що дає можливість ідентифікувати документи і здійснювати бібліографічний пошук. Кожна галузь визначає певні види або процеси аналітико-синтетичної обробки. В інформатиці це, як правило, анотування́, реферування́, вилучення фактів і підготовка оглядів; в бібліографії – складання бібліографічних описів (БО), анотування, індексування, складання бібліографічних оглядів та покажчиків; в каталогізації – складання БО, індексування, анотування. Наукова обробка документів як сукупність процесів аналізу і синтезу
Головне завдання такої обробки – забезпечення швидкого доступу читача (користувача) до документа, що цікавить його. Цей процес здійснюється в кілька етапів: проводиться систематичний аналіз усіх наявних в базі даних документів. Цей аналіз передбачає ретельне вивчення первинного документа з метою складання короткого представлення про нього (анотація, реферат), виділення набору ключових слів, що складають предмет документа, а також індексацію документа прийнятими в Україні системами (УДК та ББК); наступний етап - синтетичний, коли за результатами першого етапу складається бібліографічний опис первинного документа (продукується вторинний документ - інформаційне відображення первинного); на третьому етапі з вторинних документів (бібліографічні описи, картки) складають каталог (алфавітний, предметний, систематичний); четвертий етап - залучення інформаційно-пошукової системи для зв'язку читача (споживача) з цікавлять його первинним документом [8, c. 104].
Автоматизація́ процесу пошуку документів у величезних масивах сучасних інформаційних центрів і бібліотек не позбавляє споживачів інформації від неприємностей, пов'язаних з інформаційним кризою. Парадоксально, але вона ... тільки видозмінила його. Якщо до застосування автоматизованих ІПС споживач губився серед величезної маси непотрібної інформації, то ЕОМ звернула його увагу на потік, який максимально відповідає його потребам. Але, на жаль, інформації все ж занадто багато, щоб встигати переглядати її, залишаючи час хоча б для сну. Інформаційний криза не була б принципово переборна взагалі, якщо б наукова інформація не володіла найважливішим властивістю - кумулятивно. Так, зміст наукової статті може бути коротко викладено в рефераті, багато розлогі висновки зведені до лаконічних математичних формул. Досягнення науки були б набагато скромніше, якщо б кожен учений не міг скористатися тими знаннями, які накопичені суспільством до нього, якби він відкривав закони природи заново. І оскільки скористатися цими знаннями, а отже, і внести в прогрес що-небудь нове неможливо без звернення до наукових документів, то кожне покоління вчених зайнято не тільки отриманням нових наукових даних, але і спеціальною роботою з систематизації, оцінки та узагальнення наукової інформації, яка і заснована на її кумулятивності. Така робота заснована, з одного боку, на аналізі наукової інформації, з іншого - на синтезі нової інформації. Тому ця робота називається аналітико-синтетичної обробкою (АФО) інформації [8, c. 21].
Витягти з документа його основний зміст, як це робиться при укладанні рефератів, узагальнити інформацію, що міститься в десятках публікацій в одному стислому огляді - ось завдання аналітико-синтетичної обробки наукових документів, вирішення яких дозволяє не тільки зменшити фізичний обсяг документів при збереженні їх основного змісту, але і синтезувати нову інформацію. Поряд з автоматизацією процесів обробки документальної інформації велика увага приділяється і АСО: зростає кількість всіляких оглядів, каталогів, покажчиків, реферативних журналів, користування якими значно полегшує працю вчених і фахівців. Ці документи, створені в результаті аналітико-синтетичної обробки інших, називаються вторинними.
Деякі види вторинних видань можуть бути підготовлені автоматично (авторські, предметні покажчики і т.д.). Однак основною формою документа, що відображає результати аналізу і синтезу інформації, є огляд. Підготовка оглядів, у тому числі вищої їх форми - аналітичних оглядів, зрозуміло, під силу лише висококваліфікованим фахівцям. Існують і об'єднують їх зусилля організації, які виконують роботу з підготовки узагальненої науково-технічної інформації. Вони отримали назву центрів аналізу науково-технічної інформації [5, c. 194]. На початку шістдесятих років у СРСР були створені інформаційні органи, які здійснювали аналітико-синтетичну переробку джерел інформації і готували на цій базі інформаційні видання, що містять фактографічні дані. В даний час понад 30% інформаційних органів підприємств групи машинобудівних галузей мають у своєму складі підрозділи аналізу та узагальнення інформації, укомплектовані фахівцями з тематики підприємства.
Підрозділи аналізу інформації успішно розвиваються, перш за все, у складі відділів НТІ великих головних інститутів, проте у ряді організацій такі підрозділи є самостійними відділами головних НТІ, які використовують фонди та довідковий апарат ОНТП. Найбільш великі центри аналізу та узагальнення інформації діють у складі галузевих і підгалузеві інформаційних органів. Діяльність центру аналізу інформації дозволяє керівництву приймати обґрунтовані управлінські рішення на інформаційній та економічній основі, істотно підвищувати рівень розробки планів - від річного до перспективного. Зовсім виняткове значення має ця діяльність для прогнозування розвитку галузі [9, c. 173].
За кордоном також приділяється велика увага діяльності центрів аналізу та узагальнення інформації. Цікаво відзначити, що, за даними США, ефект від діяльності центрів аналізу інформації становить 4,2 долара на 1 долар витрат.