Клі́мат Украї́ни — середній багаторічний режим погоди на території всієї держави. Один із природних ресурсів України. Клімат різноманітний і має суттєві відмінності в залежності від місцевості. Згідно з класифікацією кліматів Кеппена на території країни існують щонайменше 7 типів клімату, котрі традиційно об'єднують у чотири кліматичні зони: континентального клімату (D), помірного клімату (C), сухого клімату (B) та полярного клімату (E).
Кордони між різними кліматичними регіонами нечіткі й плавно перетікають з одного типу в інший, що зумовлено великою територією країни й переважно рівнинним рельєфом. Через глобальне потепління та його наслідки, клімат України постійно змінюється. Зона континентального клімату покриває більшу частину території України. Вона щороку суттєво зменшується в розмірах, поступаючись своїм місцем помірній та сухій зонам клімату, які поширені лише на півдні країни. Зона полярного клімату трапляється виключно на найвищих вершинах Українських Карпат. Постійні зміни клімату в країні можуть спричинити довготривалі переміни в навколишньому середовищі та спричинити серйозні економічні й соціальні проблеми для населення держави.
Основні дані
Класифікація
У статті клімат України визначається виключно за класифікацією Кеппена — Гейгера, найпоширенішою на сьогодні кліматичною класифікацією у світі. Вона ґрунтується на концепції, відповідно до якої найкращою діагностичною ознакою типу клімату є рослини, які ростуть на певній території в природних умовах.
Варто зазначити, що українськими фахівцями ще з радянських часів найчастіше використовується (зокрема, у шкільних підручникахБулава Л. М. Фізична географія України. 8 клас: Підручник. — Харків.: Ранок, 2008. 224 с. ISBN 9789661598026) інша класифікація — за Алісовим, що була розроблена радянським вченим у 1940-х роках та застосовує зовсім інші методики для визначення клімату. Класифікація Алісова не розповсюджена у світовій науці й використовується переважно лише в пострадянських країнах.
Ці дві класифікації, попри певну схожість, не є тотожними та мають суттєві відмінності між собою. Згідно з класифікацією Алісова територія України має лише два типи клімату: помірно континентальний майже на всій території та середземноморський клімат на Південному узбережжі Криму. За Кеппеном клімат України є набагато різноманітнішим, а термінів «помірно континентальний» та «різко континентальний» взагалі не існує.
Методика визначення
За класифікацією кліматів Кеппена у світі налічується 30 типів клімату, котрі традиційно об'єднуються в п'ять кліматичних зон. Територію України покривають лише 7 типів і чотири кліматичні зони. Кожний з тридцяти типів клімату має коротке позначення, складене з трьох (чи двох) латинських літер: наприклад, Вологий континентальний клімат зі спекотними літом може позначатися лише як Dfa.
У статті задля визначення типу клімату використовуються загальноприйняті в західній кліматології критерії. Вони є майже ідентичними оригінальним критеріям Кеппена, проте мають три зміни, найістотнішою з них є визначення ізотерми між помірною та континентальною зоною як 0 °C.
Основними даними, що застосовуються для визначення клімату місцевості є метеорологічні дані. Вони збираються метеорологічними станціями впродовж багатьох років та містять в собі середню температуру та кількість опадів для кожного місяця. Для точнішого проведення кордонів між кліматичними зонами також можуть використовуватися супутникові дані, що це дозволяє отримати мапи із великою роздільною здатністю.
Загальна характеристика
Україна — держава, що розташована на сході Європи. Достатня віддаль території країни як від Арктики, так і від тропіків зумовлює наявність в ній чотирьох чітко окреслених сезонів: зими, весни, літа та осені.
На характер клімату України впливають багато чинників, однак трьома з них, що мають найбільше значення є: Відносна віддаленість країни від океанів. Переважно рівнинний характер її території. Наявність гірських систем, що сприяють формуванню в прилеглих місцевостях різних мікрокліматів.
Розташування України на значній відстані від океанів зумовлює обмеження впливу на клімат країни океанічних течій, що мають пом'якшувальну дію. З огляду на це у напрямку із заходу на схід клімату України притаманна континентальність, тобто істотна різниця в температурах залежно від пори року, що спричинена нагріванням поверхні землі улітку та її охолодженням узимку.
Рівнинний характер території України також істотно впливає на її клімат. Відсутність з боку півночі і сходу природних бар'єрів (великих водних поверхонь або гірських вершин) сприяє вторгненню і просуванню територією країни різних повітряних мас. Цим фактом пояснюється, наприклад, активність взимку Сибірського антициклону, що приносить в цю пору року на територію країни морозну малохмарну погоду.
У тих місцях, де присутні гірські системи (Карпати і Кримські гори), спостерігається сусідство декількох типів клімату на порівняно невеликій території. У цих місцевостях з підвищенням висоти над рівнем моря помірні температури поступово змінюються на нижчі. Унаслідок цього окремі з гір можуть мати три різних типи клімату: біля підніжжя, в середині та на вершині.
Континентальний клімат (D)
Континентальний клімат — найпоширеніша кліматична зона на території країни. В Україні представлений трьома типами клімату: Dfa, Dfb і Dfc. Загальна характеристика цієї кліматичної зони для України: Наявність принаймні одного місяця на рік, середня температура якого нижче або дорівнює 0 °C. Наявність принаймні одного місяця на рік, середня температура якого вище 10 °C. Рівномірний розподіл опадів протягом всього року, тобто відсутність сухих або вологих сезонів.
Вологий континентальний клімат із теплим літом (Dfb)
Щоб клімат місцевості відповідав цьому типові, середня температура її найтеплішого місяця року повинна бути нижче +22 °C. Зими за такого типу клімату є помірно холодними: середні температури січня для Західної України — -3…-5 °C, для Північної — -4…-6 °C. Січень і лютий зазвичай є місяцями з найнижчими температурами протягом року — деколи вони знижуються до -20…-25 °C, а в окремі роки короткостроково до -30 °C. Літо в місцевостях із таким кліматом тепле, не спекотне: середня температура найтеплішого літнього місяця на заході країни — +18…+20 °C, на півночі та на сході — +20…+21 °C). Деколи, однак, можливі короткострокові підвищення температур аж до +35 °C.
Є найрозповсюдженішим типом клімату у Північній, Західній, Східній та на більшій частині Центральної України. Однак починаючи із другої половини XX сторіччя зона поширення цього клімату істотно скорочується, поступаючись своїм місцем теплішим і сухішим типам клімату.
Вологий континентальний клімат зі спекотним літом (Dfa) Найістотнішою відмінністю цього типу клімату від попереднього є наявність спекотного літа (середня температура щонайменше одного літнього місяця має бути не нижче +22 °C). Зазвичай середні температури найспекотнішого літнього місяця для Східної, Центральної та Південної України — +22…+23 °C, проте останніми роками нерідкі випадки аномально високих температур влітку (аж до +42 °C).
Зими в місцевостях з таким типом клімату можуть мати значні відмінності між собою. На Сході України внаслідок більш вираженої континентальності зими є значно холоднішими за решту території України. Середніми температурами січня для східних областей є -3…-4 °C, а мінімуми в цих місцевостях у деякі роки можуть сягати і -40 °C. З іншого боку, на півдні України через безпосередню близькість моря зими не є такими холодними і в деяких випадках є подібними до субтропічних (середні температури січня для південних областей — 0…-2 °C, середні мінімуми — -2…-5 °C.
Цей тип клімату є широко розповсюдженим в східних та південних областях України. Варто зазначити, що Луганськ, місто, в якому були зафіксовані абсолютний мінімум і абсолютний максимум температури для всієї території України, розташований в поясі цього клімату.
Субарктичний клімат (Dfc)
Місцевості з таким типом клімату характеризуються наявністю холодної, тривалої зими й коротким неспекотним літом (задля цього не більш як три місяці у році мусять мати середню температуру понад +10 °C).
В Україні такий тип клімату є поширеним головним чином у Карпатах, на висоті 1200—1900 м над рівнем моря. Однак через незначну кількість метеостанцій в Україні, що розташовані на такій висоті, показання, що засвідчують такий тип клімату, наявні тільки для однієї місцевості — гори Пожижевської (висота метеостанції — 1451 м над рівнем моря). Варто враховувати, що чимало з вершин Українських Карпат досягають висоти понад 2000 м над рівнем моря — це надає підстави стверджувати про наявність такого типу клімату на понад ста вершинах, розташованих вище рівня метеостанції «Пожижевська».
Окрім Карпат наявність такого клімату цілком ймовірна в місцях розташування найвищих піків Кримських гір, де ділянки з таким кліматом є часто безлісними і мають специфічну назву — яйла́.
Помірний клімат (C) Зона помірного клімату в Україні представлена двома (або трьома) типами клімату: Cfa, Cfb (та Csa). Вона поширена на крайньому півдні України, уздовж берегів Чорного й Азовського морів, а також трохи всередині Кримського півострова. Загальна характеристика цієї кліматичної зони для України: Наявність щонайменше одного місяця на рік із середньою температурою від +10 °C включно. Середня температура найхолоднішого місяця в році має бути вищою за 0 °C. Рівномірний розподіл опадів упродовж року і, як наслідок, відсутність сухого і вологого сезонів (за винятком Ялти).
Вологий субтропічний клімат (Cfa)
Зими за цього типу клімату є м'якими й нетривалими. Сильні морози для них не є характерними та трапляються достатньо рідко (однак в окремі зими можливі короткочасні зниження температур до -22 °C). Літо є сонячним і спекотним (середня температура одного або декількох місяців в році не нижче +22 °C).
Такий клімат є найбільш яскраво вираженим на Південному узбережжі Криму завдяки наявності в цьому регіоні теплих чорноморських течій та присутністю Кримських гір, що перешкоджають руху холодних північних циклонів углиб півострова. Внаслідок цього зими Південного узбережжя Криму є м'якими та вологими (середні температури — +3…+5 °C). Саме тому цей регіон вважається унікальним для України — в ньому може вільно рости і є широко розповсюдженою типова субтропічна флора: різні представники пальм, кипарис вічнозелений, маслина європейська тощо.
Однак такий тип клімату спостерігається також і на територіях, що є відкритими для проникнення холодних повітряних мас. Наявність м'яких зим у таких місцевостях як Севастополь, Керч, Вилкове зумовлена їхнім розташуванням поруч із морями, додатна температура поверхні яких чинить пом'якшувальну дію за активності холодних циклонів. Проте варто зазначити, що ріст переважної більшості представників теплолюбної субтропічної флори за таких умов є сильно обмеженим — через це рослинність в таких місцевостях є по суті континентальною.
Морський (океанічний) клімат (Cfb)
Цей тип клімату, попри його назву, може траплятися не тільки в місцевостях, що розташовані вздовж берегів морів. Найхарактернішою притаманною йому ознакою є відносно невеликі коливання температури повітря впродовж усього року і, як наслідок, м'яка, не холодна, зима та тепле, не спекотне, літо (середня температура найтеплішого місяця влітку нижче +22 °C). За такого клімату принаймні чотири місяці на рік мусять мати середню температуру понад +10 °C.
В Україні немає метеостанцій, показання яких безумовно відносили б відповідну місцевість до такого типу клімату. Однак про його присутність в Україні можна стверджувати, спираючись на дані, що демонструють наявність в Кримських горах районів, де океанічний клімат є перехідним від вологого субтропічного клімату (Cfa) на Південному березі Криму до континентального клімату (Dfb) гірських вершин.