Народилися 1844 — Шрейдер Єгор Єгорович, український живописець. 1852 — Кранцфельд Давид Йосипович — лікар-хірург, доктор медицини, дійсний член Товариства одеських лікарів і Одеського бальнеологічного товариства. 1858 — Кранцфельд Мойсей Йосипович — лікар-терапевт, фтизіатр; один із організаторів боротьби з туберкульозом на півдні України. 1863 — Скадовський Сергій Балтазарович, громадський діяч, благодійник, засновник м. Скадовська. 1864 — Коноників Михайло Михайлович, полковник Армії УНР, хотинський та бердичівський повітовий військовий комендант Української Держави та УНР.Тинченко Я. Офіцерський корпус Армії Української Народної Республіки (1917—1921): Наукове видання. — К.: Темпора, 2007. — 214 с. ISBN 966-8201-26-4 1865 — Маршинський Аполлінарій Сератонович — український громадсько-культурний діяч. Фінансист, міністр фінансів Директорії 1867 — Майкапар Самуїл Мойсейович, піаніст та композитор. 1867 — Шейнфінкель Віра Костянтинівна, бібліограф, революційний діяч, директор бібліотеки, Герой Праці. 1868 — Лишневський Олександр Львович, російський і український, радянський архітектор, відомий зведенням будівель у стилі модерн та неокласицизм. 1880 — Гопнер Серафима Іллівна, радянський партійний і державний діяч. 1884 — Шовкуненко Олексій Олексійович, український маляр-аквареліст, майстер пейзажу і портрета, педагог. 1886 — Алмазов Олекса, генерал-хорунжий Армії УНР.Тинченко Я. Офіцерський корпус Армії Української Народної Республіки (1917—1921): Наукове видання. — К.: Темпора, 2007. — 15 с. ISBN 966-8201-26-4 1886 — Сталь Герман Фердинандович, генерал-хорунжий Армії УНР. 1886 — Сагайдачний Євген Якович, український маляр, декоратор і педагог. 1874 — Скадовський Іван Георгійович, священник, канонізований РПЦ. 1881 — Загородній Михайло Андрійович, старшина Дієвої армії УНР.Тинченко Я. Офіцерський корпус Армії Української Народної Республіки (1917—1921): Наукове видання. — К.: Темпора, 2007. — 167 с. ISBN 966-8201-26-4 1890 — Володимир Кедровський, державний і політичний діяч, публіцист, полковник Армії УНР. 1891 — Лавреньов Борис Андрійович, російський письменник. 1892 — Боршак Ілько, український історик. 1894 — Моше Шарет, прем'єр-міністр Ізраїлю (1953—5). Депутат Кнесету (1949—1965). 1894 — Андрієнко-Нечитайло Мішель, український маляр-авангардист, сценограф, новеліст. 1895 — Карпенко Сергій Гордійович, український актор. 1897 — Єфим Голишев, письменник та композитор. 1900 — Максим Редкин, воїн Армії УНР, учасник Другого зимового походу. 1901 — Максимович Тетяна Олександрівна, художник театру. 1903 — Солтан Александер, польський графік. 1905 — Гавриленко Володимир Никифорович, український письменник. 1907 — Кравець Йосип Наумович, український філософ. 1909 — Верещагін Леонід Федорович, фізик (СРСР), академік АН СРСР (1966; член-кореспондент 1960). 1909 — Пономаренко Євген Порфирович, український актор. 1910 — Савченко Костянтин Миколайович — український радянський астроном. 1911 — Бреус Яків Георгійович, український майор радянської армії, Герой Радянського Союзу. 1917 — Мірча Іонеску-Квінтус, румунський політик, Міністр юстиції 1920 — Грінько Микола Григорович, український радянський актор. 1923 — Арбатов Георгій Аркадійович, російський політолог, учений-американіст. 1924 — Кулик Ілля Олександрович — херсонський підпільник, Герой Радянського Союзу. 1926 — Уманський Юліан Олександрович, український радянський онколог-імунолог 1927 — Якубич Валентин Іванович, український графік. 1929 — Боянжу Марк Озясович, російський поет. 1930 — Бруз Володимир, український історик, політолог, дипломат. 1930 — Носов Михайло Павлович — Президент Української технологічної академії. 1938 — Іщенко Юрій, український композитор. 1934 — Латиніна Лариса Семенівна, дев'ятиразова олімпійська чемпіонка зі спортивної гімнастики, володар найбільшого числа олімпійських нагород за всю історію Олімпійських ігор 1941 — Кучеревський Євген Мефодійович, український футбольний тренер. 1942 — Сорока Борис Федорович, радянський футболіст. 1947 — Кравченко Володимир Миколайович, херсонський художник. 1954 — Люко Дашвар, українська письменниця, сценарист, журналіст. 1955 — Кабаченко Віктор Петрович, український кінооператор. 1957 — Пострєхін Сергій Альбертович, український каноїст, олімпійський чемпіон. 1958 — Гармаш Сергій Леонідович, російський актор театру та кіно. 1960 — Делієв Георгій Вікторович, український актор. 1965 — Чуприна Борис Володимирович, український режисер, драматург, сценограф. 1966 — Станішев Сергій, болгарський політик. Прем'єр-міністр Болгарії (серпень 2005 — липень 2009). 1967 — Авраменко Олег Євгенович, український письменник-фантаст. 1968 — Максимов Юрій Вільйович, український футбольний тренер, головний тренер футбольного клубу «Кривбас» (Кривий Ріг). 1971 — Колихаєв Ігор, український політик, підприємець. 1972 — Головко Олександр Борисович, український футбольний тренер. 1972 — Меленчук Олександр Михайлович, капітан Збройних сил України, 11-та окрема бригада армійської авіації, учасник російсько-української війни. 1973 — Авраменко Валентин Євгенович, український письменник-фантаст. 1973 — Калініна Наталія Георгіївна — українська радянська спортивна гімнастка. Заслужений майстер спорту. 1975 — Лисенко Тетяна Феліксівна, українська гімнастка, дворазова олімпійська чемпіонка. 1975 — Угрін Федір Дмитрович — матрос Збройних сил України, учасник російсько-української війни. 1978 — Проворова Тетяна Анатоліївна — заслужена артистка України, провідна майстриня сцени, артистка драми. Лошкарьов Денис Олександрович (1979—2018) — молодший лейтенант Збройних сил України, учасник російсько-української війни. 1980 — Гуминська Леся Олександрівна, українська спортсменка-паверліфтер. Майстер спорту міжнародного класу, заслужений майстер спорту України. 1980 — Старцев Максим Олександрович, український футболіст, воротар сімферопольської «Таврії». 1982 — Куликов Веніамін Сергійович — солдат Збройних сил України, учасник російсько-української війни. 1985 — Снопова Юлія Олексіївна; українська гандболістка; напівсередній гравець. Майстер спорту України; гравчиня жіночої збірної України з гандболу. 1987 — Новікова Анна; українська веслувальниця. Бронзова призерка чемпіонатів Європи; майстер спорту України міжнародного класу. Максименко Марина Віталіївна (* 1988) — українська сумоїстка. Майстер спорту України; майстер спорту України міжнародного класу з боротьби сумо; заслужений майстер спорту України. 1988 — Моісєєнко Сергій Олександрович (1988—2021) — молодший сержант Збройних сил України, учасник російсько-української війни. 1988 — Ткачишин Михайло Володимирович — сержант Збройних сил України, учасник російсько-української війни. 1989 — Іванов Максим Миколайович, український спортсмен. 1990 — Макс Барських — український співак та композитор. 1991 — Януш Панченко — український етнограф ромського походження, громадський діяч. 1999 — Мехряков Андрій Павлович (1999—2023) — солдат збройних сил України, учасник російсько-української війни. 2005 — Ярослав Рогальський — український співак, актор і музикант, півфіналіст п'ятого сезону телепроєкту «Голос. Діти», переможець «Чорноморських ігор» 2017 року.
Навчалися 1885—1889 — Біднов Василь Олексійович, український громадський і культурний діяч, історик української церкви, член Української Центральної Ради. 1893 — Цюрупа Олександр Дмитрович, більшовик, радянський державний діяч. 1901—1908 — Єгоров Олександр Іванович, сотник, військовий льотчик Повітряного флоту УНР. 2014 — Черкашин Олександр Миколайович, білоруський військовик, учасник війни на сході України (Добровольчий український корпус), псевдо «Тарас». «Народний Герой України» (посмертно). 2018—2019 — Януш Панченко, український етнограф ромського походження, громадський діяч.
Працювали, служили, відвідували 1793—1794 — Суворов Олександр Васильович, російський полководець. 1868—1868 — Іван Карпенко-Карий, український письменник, драматург, актор, ерудит, брат Миколи Садовського та Панаса Саксаганського. 1871—1873 — Ґе Григорій Миколайович, український і російський письменник, культурний діяч, драматург.Ге Григорій Миколайович // Шевченко і Херсонщина. Історія, люди, долі… /М. М. Каляка. — Херсон: Вета-Поліпринт, 1997. — C. 11. 1884—1884 — Фруг Семен Григорович, єврейський поет, гуморист.Голобородько, Я. Ю. Письменники і Херсон / Ярослав Голобородько. — Херсон: Персей, 2003. — С.23. 1885—1887 — Грінченко Борис Дмитрович, український письменник, педагог, лексикограф, літературознавець, етнограф, історик, публіцист, громадсько-культурний діяч.Грінченко Борис. бібліогр. покажч. / ХОУНБ ім. Олеся Гончара; уклад. Г. П. Мокрицька; ред. Л. І. Зелена. Херсон, 2002. — С. 53—61., 1885—1887 — Дніпрова Чайка, українська письменниця та поетеса. 1885—1890 — Домбровський Владислав Олександрович, видатний архітектор, автор проектів деяких значних костелів в Україні 1892—1910 — Кручоних Олексій Єлисейович, український поет, теоретик кубофутуризму, літературний критик, художник.Курай для пожежі −23. Херсонська «Просвіта» 1896—1896 — Грін Олександр Степанович, російський письменник.Творчество, связанное с Херсоном після 1900—1927 — Коношенко Андрій Михайлович, український фольклорист-музикознавець. 1902—1908 — Мейерхольд Всеволод Емільйович, російський і радянський театральний режисер, актор, педагог, народний артист Республіки (1923). Один із реформаторів театру. 1903—1903 — Коцюбинський Михайло Михайлович, український письменник, громадський діяч, голова Просвіти в Чернігові, один з організаторів Братства Тарасівців. 1903—1919 — Чернявський Микола Федорович, поет, педагог і земський діяч. 1905—1908 — Дніпрова Чайка, українська письменниця та поетеса. 1912—1912 — Маяковський Володимир Володимирович, російський поет. 1912—1912 — Хлєбников Велимир, російський поет, прозаїк, футурист.Хлебников Велимир // Энциклопедия фантастики / под ред. В. Гакова. — Минск: ИКО «Галаксиас», 1995. — С. 624—625. 1915—1918 — Малеча Нестор Михайлович, етнограф, мовознавець, педагог, громадський діяч. 1917—1937 — Челюк Іван Микитович, український громадський та політичний діяч, засновник українського кооперативного руху на Херсонщині. 1917—1930-ті до страти — Шульгин Сергій Іванович, український громадський діяч, лікар, викладач української мови. 1918—1922 — Шульга Іван Миколайович, український живописець, графік, педагог, майстер тематичної картини, портрета і пейзажу. Уродженець Херсонщини. Заслужений діяч мистецтв УРСР (з 1946). 1919—1919 — Багрицький Едуард Георгійович, радянський письменник, у складі військ ЧА окупував Херсон, учасник боїв з Армією УНР та загонами Н. Махна. 1932—1938 — Божко Сава Захарович, український письменник і журналіст. 1935—1935 — Мате Залка, угорський письменник. 1947—1949 — Аведикова Єлизавета Андріївна, українська акторка, Заслужена актриса УРСР. 1962 — Вірлич Август Ернестович, український політв'язень, відповідальний секретар Херсонської обласної комісії «Реабілітовані історією». 1960—1999 — Білокур Іван Григорович, український скульптор. 1979—1979 — Яковлєв Юрій Васильович, російський актор. 1995—1996 — Жолобов Віталій Михайлович, український космонавт та політик, полковник-інженер запасу, президент науково-дослідного судна «Космонавт Юрій Гагарін».
Померли 1778 — Шубін Сафрон Борисович, контр-адмірал, перший командир зведення Херсонської фортеці. 1783 — Клокачьов Федот Олексійович, віце-адмірал, командувач ЧФ Росії. 1790 — Джон Говард, англійський юрист, філантроп, дослідник масових інфекційних захворювань у Європі. 1822 — Іошуа Цейтлін, вчений рабин, довірена особа князя Потемкіна, видатна особа Єврейської Просвіти (Гаскала). 1890 — Чикаленко Петро Іванович — рідний дядько видатного українського мецената Євгена Чикаленка. 1900 — Бєгак Іуда, єврейський вчений, розробник єврейської граматики, дослідник арамейських текстів. 1912 — Василевський Феофан Олександрович, український письменник і публіцист, чоловік Дніпрової Чайки.Українці в світі