Голонасі́нні (Gymnospermae) — група насінних рослин, що характеризуються наявністю насіння і насінного зачатка, які лежать відкрито на лусочках шишок (звідки й назва групи). Етимологія: — «голе насіння». Поширені голонасінні по всьому світу (за винятком Антарктиди), причому більшість, — особливо хвойних порід, — у помірному й субарктичному регіонах. В основному голонасінні — це дерева і кущі, рідко, лози, трав'янистих рослин серед них немає. Поява насіння, яке має запас поживних речовин і захищене шкіркою, — значний ароморфоз, що зумовив широке і швидке розповсюдження голонасінних рослин суходолом. Важливим пристосуванням для життя на суходолі є змога внутрішнього запліднення (без води). Пилок голонасінних рослин переноситься повітряними течіями. Потрапляючи на розташований відкрито насіннєвий зачаток, він утворює пилкову трубку, яка досягає яйцеклітини і забезпечує злиття гамет. Після запліднення з насінних зачатків формується насіння, але не одразу, а тільки через 12—15 місяців. Насіння має зародок з корінцем, бруньками і сім'ядолями, запас поживних речовин, та вкрите насіннєвою шкіркою.
Провідні і покривні тканини порівняно досконаліші. Добре розвинений камбій сприяє росту стебла в товщину. Стовбур міцний, бо потовщується внаслідок розростання деревини, основна маса клітин якої мертва. Корінь закладається ще в зародку, з нього розвивається головний корінь: він формує стрижневу кореневу систему, що може проникати глибоко в ґрунт, добре закріплюючи в ньому рослину. Це допомагає рослинам краще протистояти вітрам.
Це переважно вічнозелені рослини. Їхні листки живуть тривалий час й опадають поодинці, а не одночасно. В одних видів листки великі, розсічені, в інших — дрібні, найчастіше мають вигляд голок чи лусок.
У життєвому циклі голонасінних велике значення має спорофіт: він є носієм органів спороношення і домівкою для гаметофітів. Останні розвиваються і живуть на спорофіті, живлячись за рахунок його поживних речовин.
За зовнішнім виглядом сучасні голонасінні дуже різноманітні. У тропіках і субтропіках обох півкуль Землі в низькорослих вічнозелених сухих лісах і чагарниках зростають саговники. Зовні вони дуже схожі на папороті або пальми.
В Україні голонасінні представлені 15 видами з 4 родин. Родину соснових представляють: ялиця біла, модрина європейська, ялина європейська, Pinus brutia, сосна кедрова, сосна гірська, сосна чорна, сосна звичайна; кипарисових — ялівець звичайний, ялівець високий, яловець смердючий, ялівець колючий, ялівець козацький; ефедрових — ефедра двоколоса; тисових — тис ягідний.
Різноманіття голонасінних найкраще спостерігати в ботанічних садах і дендрологічних парках. Принаймні хвойні дерева дуже добре представлені в колекціях по всій помірній зоні світу.
Систематика Рослини поділяються на дві великі групи, судинні рослини й несудинні рослини. Несудинні рослини не мають тканин, спеціалізованих для транспортування води та поживних речовин між різними частинами рослини. До них належать зелені водорості, мохи і пов'язані організми. Судинні рослини мають такі транспортні системи. Вони включають переважну більшість звичних наземних рослин і можуть бути розділені на три основні групи залежно від основних особливостей репродуктивної системи. Найпростішими й найстарішими з них є папороті й пов'язані організми. Наступна група — це голонасінні (трохи більше 1000 описаних видів). Останньою і, безумовно, найчисленнішою групою є покритонасінні (близько 250 000 описаних видів). Голонасінні відрізняються від квіткових рослин тим, що насіння не укладене в зав'язь, а в одну з різноманітних структур, найбільш відома з яких — шишка. Сучасні голонасінні поділяються на 4 класи: саговникоподібні, гнетоподібні, гінкгоподібні, хвойні.
Голонасінні (Gymnospermae) Клас гінкгоподібні (Ginkgoopsida) порядок Ginkgoales Родина гінкгові (Ginkgoaceae) Клас гнетоподібні (Gnetopsida) порядок ефедроцвіті (Ephedrales) Родина ефедрові (Ephedraceae) порядок Gnetales Родина гнетові (Gnetaceae) порядок Welwitschiales Родина вельвічієві (Welwitschiaceae) Клас саговникоподібні (Cycadopsida) порядок Cycadales Родина саговникові (Cycadaceae) Родина стангерієві (Stangeriaceae) Родина замієві (Zamiaceae) Клас хвойні (Pinopsida) порядок Pinales Родина араукарієві (Araucariaceae) Родина головчато-тисові (Cephalotaxaceae) (родину визнають не всі науковці, включаючи цю групу рослин до тисових) Родина кипарисові (Cupressaceae) Родина соснові (Pinaceae) Родина подокарпові (Podocarpaceae) Родина сціадопітисові (Sciadopityaceae) Родина тисові (Taxaceae)
До голонасінних також належить кілька порядків викопних рослин: Bennettitales, †Erdtmanithecales, †Pentoxylales, †Czekanowskiales
Див. також Список голонасінних Європи
Джерела Дендрофлора України. Дикорослі і культивовані дерева і кущі. Голонасінні: Довідник / М. А. Кохно, В. Ш. Гордієнко, Г. С. Захаренко та ін. — К.: Фітосоціоцентр, 2001. — 207 с. The Gymnosperm Database International Union for Conservation of Nature and Natural Resources
Посилання Руденко В. П., Сербін А. Г. Голонасінні //Фармацевтична енциклопедія