Гладчук Олексій Олександрович ( 10 березня 1937, с. Олександрівка, Мар'їнський район, Донецька область — 24 жовтня 2010, м. Донецьк) — педагог-організатор шкільної освіти на Донбасі (1980—1990 роки), громадський діяч — очолював педагогічне товариство на Донеччині, ініціював і розвинув його зв'язки з німецькими колегами (Бохум, Магдебург). Ректор Інституту соціальної освіти (м. Донецьк).
Біографія
Народився 10 березня 1937 року в шахтарській сім'ї у селі Олександрівка Мар'їнського району Донецької області.
Закінчив Мар'їнське педагогічне училище (1956), Донецький державний університет (1966).
Учитель, завідувач початкової школи м. Донецьк. Директор школи, інспектор, завідувач Петровського районного відділу освіти (1978—1983). Директор Донецького педагогічного інституту післядипломної освіти (1983), начальник головного управління освіти і науки Донецької області (1978). Ректор (2000), перший проректор (з 2004 року) Донецького інституту соціальної освіти.
О. О. Гладчук зробив вагомий внесок у розвиток освіти Донецької області. Керівник експерименту з розвитку розумових здібностей дітей з 6-тилітнього віку. Зусиллями педагога ліцей при Донецькому національному університеті став закладом нового типу, що забезпечує варіативність розвитку особистості в різноманітності її нахилів і вподобань.
Доцент. Заслужений працівник освіти України (1992). Нагороджений орденами, медалями і почесними грамотами.
Автор понад 110 науково-методичних праць.
Джерела Золото у кожного в душі. — Донецьк: Східний видавничий дім. — 2010. 296 с.