Єреруйкська базиліка () — тринавовий вірменський християнський храм базилічного типу. Розташований на лівому березі річки Ахурян поблизу села Аніпемза у Ширакському марзі Вірменії.Երեքույրի տաճար , Hushardzan.am Входив в історичну область Айрарат. За 8 км на захід, за сучасним вірмено-турецьким кордоном розташована одна із 12 столиць історичної Вірменії — багратідське місто Ані. Єреруйкський храм було засновано у ранньохристиянську добу, Ⅳ–Ⅴ століття, на місці язичницького мех'яну (святилища). Збудований зі світло-жовтогарячого туфу з Ані, але до сьогодення зберігся в напівзруйнованому стані. Назва «єреруйк» походить від однієї успадкованої з язичництва практики матагу, тобто благодійного пожертвування-подаяння. Єреруйкський храм є однією з найстаріших церков Вірменії.
Опис Єреруйкський храм розташований поблизу селища Аніпемза марзу Ширак, за 5 км від давньої вірменської столиці Ані (наразі в Туреччині). Первісно храм мав шість стовпів. Монастир є однією з найцінніших споруд у Вірменії. На думку фахівців, це найбільша з відомих нам ранньосередньовічних християнських споруд. Храм являє собою величезну базиліку, побудовану на стилобаті (ступінчаста основа). Завдяки своїм характеристикам він є одним із стовпів відомої вірменської архітектури розвиненого Середньовіччя. Навколо храму був мур. Зовні знаходяться інші споруди, підземні приміщення. Неподалік, у яру, стоїть споруда невідомого призначення, а далі, на південний схід, гребля водосховища та ціле селище.
Храм є спорудою ранньохристиянської доби, що зберегла традиції античної архітектури. Відповідно до досліджень, храм датують приблизно Ⅳ–Ⅴ століттям, утім власне історики минулого не згадували про сам храм. Принаймні в будь-яких рукописних записах, що дійшли до нас, про нього немає жодних згадок. З напису, що зберігся з лівого боку одного з його входів, ми дізнаємося, що у Ⅺ столітті дружина царя Ованеса-Смбата з Багратідів вклала кошти у відновлення храму.
Будівлю збудовано на східчастому цоколі, від 5 до 7 ступенів якого підводили до стін храму з усіх боків. Входи в храм були через дві великі двері з південного боку і одну із західного. Храм зведено на великій природній скельній ділянці, а її нерівності вирівняно й усунено ступінчастим цоколем. Щаблини цього підмурку, складені з великого каменю, сьогодні майже повністю розбиті і розсипані. У залах із зруйнованими колонами збереглися лише уламки масивних круглих стовпів та стертих контрфорсів і бастіонів із різьбленням властивим для V століття і раніше. Вівтар зі східного боку завалився як зсередини, так і зовні, а ріг південно-східного випнутого крила було навмисно завалено брилами. Через знос нижніх трьох рядів каміння будівля тріснула у двох місцях від тиску великого каміння верхніх рядів. У такому ж стані перебуває південно-західний кут цього південного виступу — йому не тільки видалили великі тесані камені, а також зруйнували середнє заповнення стіни, спричинивши обширні западини, які повністю послабили носійну здатність стін.
У південного фасаду, який, у порівнянні з іншими сторонами, був чудовим твором мистецтва у своїй піднесеній простоті, по всій довжині побиті камені, як усередині, так і зовні, так високо, як тільки могли дістатись людські руки, а прекрасні фронтони над двома брамами піднесені на зношених колонах, що ледь стоять.
Історія Довгаста Єреруйкська базиліка з трьома нефами є однією з найдавніших християнських споруд Вірменії, вона збудована у VI–V століттях. 25 серпня 1995 року базиліка запропонована для включення у список Всесвітньої спадщини ЮНЕСКО.
Галерея
Примітки
Див. також Туризм у Вірменії
Посилання EREROUK at Index of Armenian Art: Armenian Architecture by the Armenian Studies Program at the California State University, Fresno The World Heritage Newsletter, No. 11, June 1996 Published by The World Heritage Center, UNESCO, Retrieved on 2009-02-19. Photos of Yererouk at the Rensselaer Digital Collections