Рейгано́міка () — політика американського уряду Рональда Рейгана (звідси — назва) в 1981–1989 роках для подолання економічної кризи 1980–1982 років та її наслідків.
Основні пункти рейганоміки:
Зниження темпів зростання державних витрат. Зменшення рівня оподаткування. Зменшення впливу держави на економічний розвиток.
Подолання економічної кризи здійснювалося запровадженням системи реформ і заходів таких як:
відмова від кейнсіанських принципів державного регулювання економіки, які перестали себе виправдовувати, та повернення до економічних концепцій неоконсерватизму та неолібералізму (монетаризму); жорсткі антиінфляційні заходи, зокрема: скорочення видатків державного бюджету і федеральних соціальних програм із заміною програмами штатів та муніципалітетів; стимулювання інвестицій значним зниженням податків на корпорації (з 70 до 50 відсотків, а потім — до 34 відсотків) та фізичних осіб з високими та середніми доходами (з 50 % до 28 і 15 %) та звільнення від оподаткування 6 млн. громадян з низькими доходами; дерегуляція підприємницької діяльності; лібералізація процентних ставок за банківськими депозитами, що призвело до підвищення ставок і припливу іноземних капіталів до банків США; зняття обмежень на проведення прямого інвестування промисловості комерційними банками, які були запроваджені ще урядом «Нового курсу» президента Франкліна Рузвельта.
Наслідками «рейганоміки» були:
приток закордонних грошових коштів до американських банків; підвищення завантаженості промислових потужностей з 70 до 85 відсотків; скорочення безробіття з 11 до 5,5 відсотків; зростання питомої частки США у промисловому виробництві капіталістичних країн з 32 до 35 відсотків та їх товарообігу з 18 відсотків до 21 відсотків і санації національної економіки в цілому.
Джерела Що таке рейганоміка і тетчеризм?
Див. також Вашингтонський консенсус Доктрина Рейгана Економіка просочування Змішана економіка Тетчеризм Абеноміка Чиказькі хлопці TINA