Протистоло́гія (від  — «найперший» та λογος — «наука») — розділ біології, що вивчає одноклітинні організми — протисти.

Вивчення найпростіших розпочалося у XVII ст. Їх вперше спостерігав у зроблений власноруч мікроскоп А. Левенгук. У 1786 р. данський зоолог О. Ф. Мюллер опублікував опис понад 370 видів мікроорганізмівMüller O.F. (1786) Animalcula infusoria; fluvia tilia et marina. Kopenhagen and Leipzig.. У XVII ст. та на початку XIX ст. будова найпростіших була не зовсім зрозумілою. Х. Еренберг вважав, що вони є мікроскопічними, але складно побудованими організмами, які володіють органамиEhrenberg C.G. (1838) Die Infusionsthierchen als vollkommene Organismen. Berlin und Leipzig . Одноклітинна природа найпростіших була описана К. ЗібольдомVon Siebold C.E.T., Stannius H. (1845) Lehrbuch der Vergleichenden Anatomie der Wirbellosen Tiere. Berlin, Veit.. Ці уявлення були розвинуті О. БючліButschli O. (1876) Studien über die ersten Entwicklungsvorgänge der Eizelle, die Zelltheilung und die Conjugation der Infusorien. Frankfurt..

Протистологія сформувалася як самостійна дисципліна наприкінці XIX ст. У 1866 р. Ернст Геккель ввів термін «протисти», а також поряд з багатоклітинними тваринами та рослинами виділив третє царство Protista, включивши до нього бактерії, найпростіші, одноклітинні водорості та нижчі грибиHaeckel E (1866) Generelle Morphologie der Organismen. Allgemeine Grundzüge der organischen Formen-Wissenschaft, mechanisch begründet durch die von Charles Darwin reformierte Deszendenz-Theorie. Georg Reimer, Berlin.Moore R.C. (1954) Kingdom of organisms named protista. Journal of Paleontology 28(5): 588–598.. Деякі сучасні автори відносять до протистів (виділяючи їх також у окреме царство) тільки еукаріотні організми − найпростіші, деякі водорості та гриби, інші ще більше розширюють межі цього царства, включаючи до нього усі водорості, які мають ядра та усі нижчі гриби.

Значний розвиток протистологія отримала у зв'язку з розвитком мікроскопічної техніки (перш за все, з удосконаленням світлового мікроскопа та створенням фазово-контрастних приставок, а згодом — з розвитком електронної мікроскопії) та методів молекулярної біології та геноміки.

По відношенню до предмету досліджень протистологія частково або повністю перекривається з традиційнішими дисциплінами: альгологією (присвячену дослідженням водоростей), мікологією (у частині «нижчих» грибів) та протозоологією (вивчає одноклітинних тварин).

Термін протистологія інколи використовують як синонім протозоології.

Товариства Міжнародне товариство протистологів — International Society of Protistologists Groupement des Protistologues de Langue Francaise (Франція)

Журнали Archiv für Protistenkunde (Jena, з 1902) European Journal of Protistology (з 1964) Journal of Eukaryotic Microbiology (з 1954) Protistology (Росія, з 1992)

Див. також Протозоологія

Джерела

Примітки

Література Бейер Т. В. (ред.) Протисты: Руководство по зоологии. — СПб.: Наука. — 2000 . — 679 с. Догель В. А. Общая протистология. − М., 1951 Протисты: Руководство по зоологии. — СПб.: «Наука», 2000. — Ч. 1. — 679 с.; 2007. — Ч. 2. — 1144 с.