Константин Плісовський

Константин Плісовський (, , *8 червня 1890 — †квітень 1940) — польський воєначальник, бригадний генерал (з 2007 посмертно — дивізійний генерал).

Життєпис Константин Плісовський народився 8 червня 1890 року, в с. Новоселець Балтського повіту Подільської губернії в шляхетній родині герба Одровонж . Батько — Кароль, матір — Марія Голуб.

У 1908 році закінчив Одеський кадетський корпусОдеський Великого Князя Константина Константиновича кадетський корпус, а у 1910 — Миколаївське кавалерійське училище. Служив у 12-у гусарському Охтирському генерала Дениса Давидова, Її Імператорського Високості Великої Княгині Ольги Олександрівни полку в званні штабс-ротмістра. Був учасником Першої світової війни.

6 серпня 1912 р. надано звання корнета (ВП 1.04.1916); звання майора.

Після відновлення незалежності Польщі в 1918 році вступив в польську армію. Під час Радянсько-польської війни командував 6-ю кавалерійською бригадою, 8-ю кавалерійською бригадою і 1-ю кавалерійською дивізією.

23 серпня 1919 р. отримав звання полковника.

Брав участь у битві під Комаровом проти Першої Кінної армії Будьонного. Після Громадянської війни, був професором тактики у Вищій військовій школі у Варшаві.

4 січня 1929 р. присвоєно звання бригадного генерала (4 січня 1929).

Під час Оборонної війни 1939 року очолював оборону Берестейської фортеці. Після відходу з фортеці разом з підлеглими йому підрозділами приєднався до польських військ, командував Новогрудською кавалерійською бригадою, яка намагалася прорватися до Угорщини.Баєчки псевдо-фахівців з історії. 28 вересня його схопила влада СРСР і відправила до табору військовополонених у Старобільську. У списку страчених він під номером 2585 . Похований на польському військовому кладовищі у Харкові Charków. Księga Cmentarna Polskiego Cmentarza Wojennego. Warszawa, 2003 — s. 420..

Смерть 28 вересня Костантина Плісовського було взято в полон радянськими військами. Розстріляний в будівлі харківського управління НКВС у квітні 1940 року.Трагедія в П'ятихатках: правда про катинських злочинах під Харковом

Нагороди Орден Святого Станіслава 3-го ст. з мечами та бантом (ВП 5.12.1914) Орден Святої Анни 4-го ст. з написом «за хоробрість» (ВП 5.12.1914) Орден Святого Володимира 4-го ст. з мечами та бантом (ВП 5.12.1914) Centralne Archiwum Wojskowe. Kol. Gen. 450. «Konstanty Plisowski». — k.26. Орден Святої Анни 3-го ст. з мечами та бантом (ВП 9.04.1915) Орден Святого Станіслава 2-й ст. з мечами (ВП 2.05.1915) Орден Святої Анни 2-й ст. з мечами (ВП 30.06.1915) Centralne Archiwum Wojskowe. Kol. Gen. 450. «Konstanty Plisowski». k.26-26zw. Орден святого Георгія 4 ст. Пам'ятна медаль учаснику війни 1918-1921 років Орден Білого Орла Хрест Хоробрих (був нагороджений цим чотири рази) Хрест золотий Virtuti Militari (№ 148 — за вересневу кампанію) Хрест срібний Virtuti Militari (1921) Dekret Wodza Naczelnego L. 3101 z 30 czerwca 1921 r. Dziennik Personalny z 1921 r. Nr 27, poz. 1087 (23 грудня 1933) . Медаль «Десятиліття здобутої незалежності» Медаль Перемоги

Круа-де-Герр Орден Почесного легіону (1921) Rozkaz Ministra Spraw Wojskowych L. 1717 z 28 maja 1921 r. (Dziennik Personalny z 1921 r. Nr 29, poz. 1208)

Наказом міністра оборони Польщі від 20 березня 1996 року 6-й бронекавалерійській бригаді присвоєно ім'я генерала Костантина Плісовского. У 2007 році президент Польщі Лех Качинський присвоїв Плісовському звання дивізійного генерала (посмертно).

Примітки

Джерела Mieczysław Wrzosek, «Plisowski» (Odrowąż-Plisowski) Konstanty // Polski Słownik Biograficzny, t. XXVI, Warszawa-Kraków-Wrocław-Gdańsk, 1981 — s. 741—742.

Посилання Радянсько-нацистська доля // Кореспондент Баєчки псевдо-фахівців з історії // ТСН