Гендрік Френс Фервурд (; 8 вересня 1901 — 6 вересня 1966) — південно-африканський політик і соціолог, прем'єр-міністр Південної Африки з 1958 до його вбивства у 1966 році. Фервурд народився в Нідерландах і емігрував у віці двох років разом з батьками до Південної Африки.
Він обіймав посаду прем'єр-міністра Південної Африки з 1958 року, поки не був зарізаний у 1966 році. Він був прем'єр-міністром під час створення Південно-Африканської Республіки в 1960 році, виконавши тим самим африканерську мрію про незалежність республіки. Під час свого перебування на посаді прем'єр-міністра рухи, які виступали проти апартеїду — Африканський національний конгрес (АНК) і Панафриканський конгрес — були заборонені, а їхні лідери були ув'язнені.
Численні автомагістралі, міста і селища в Південній Африці були названі на честь Фервурда, як H. F. Verwoerd Airport в Порт-Елізабет, Гребля Фервурда у Вільній державі (Фрістейт) і місто Фервурдбург. Після краху режиму апартеїду в Південній Африці більшість з них була перейменована.
Погляди і початок політичної кар'єри
Під час свого перебування в Німеччині Фервурд опинився під сильним впливом нацистської ідеології в тодішній Німеччині. Будучи професором прикладної психології в університеті Стеленбоша, він стверджував, що різні національності і раси в Південній Африці повинні розвиватися окремо і не змішуватися. З 1935—1936 рр. організував конференції з проблем білого пролетаріату в Південній Африці. У 1937 році став головним редактором видання Національної партії, газети Transvaler. Газета стала голосом африканерського націоналізму, а під час Другої світової війни виявляла симпатії до Третього Рейху. Це відштовхнуло від африканерів англомовне населення Південної Африки.
Після перемоги на виборах Національної партії в 1948 р. Вервурд увійшов в уряд Малана як міністр з корінних народів. У цій ролі зміцнює владу вождів місцевих племен і водночас урізує права чорношкірих, які працюють у великих містах.
Фервурд і апартеїд
Гендріка Фервурда часто називають «архітектором апартеїду» за його роль у формуванні принципів політики апартеїду, коли він був міністром у справах корінних народів, а потім і прем'єр-міністром. Фервурд сам якось назвав апартеїд «політикою добросусідства».
Африканерський націоналізм вміло змобілізував лідерів у сферах церкви, політики, культури, економіки, сільського господарства і промисловості, а також держслужбовців. Була введена стратегія економічного розвитку, щоб Південна Африка стала менш залежною від Великої Британії та створити сотні тисяч робочих місць.
Фервурд зрозумів, що політична ситуація, яка розвивалася протягом минулого століття, під час британського правління в Південній Африці стала нестерпною(P 354 Encyclopaedia Britannica 1963).
За часів прем'єрства Фервурда були введені такі законодавчі акти, пов'язані з політикою апартеїду:
Акт про сприяння самоврядування бантустанів (1959) Цей закон заклав фундамент для класифікації чорних південноафриканців у вісім етнічних груп і їх розподіл по «гомлендах».
Закон про інвестиційні корпорації бантустанів (1959) Закон, який закладав фінансові стимули для розвитку промислових корпорацій і передачу капіталів з «білої» Південної Африки до «чорних» бантустанів.
Закон про розширення університетської освіту (1959) Закон, що поклав край перебуванню чорних студентів у вишах і започаткував створення окремих вищих навчальних закладів для різних рас .
Закон про резервації для «кольорових» № 3 (1961 р.)
Закон про районів для «кольорових» Закон № 31 (1961 р.)
Убивство 9 квітня 1960 р. Гендрік Фервурд відкрив експозиції у Вітватерсранді в ознаменування ювілею Південно-Африканського Союзу. Девід Пратт, південноафриканський фермер з Наталю здійснив замах на Фервурда. Одна куля пробила його щоку і його праве вухо. Девід Пратт заявив, що стріляв у «втілення апартеїду». Потім його визнали психічно хворим.
Але другий замах був успішним. 6 вересня 1966 р., Фервурд був убитий в Кейптауні, як тільки увійшов у парламент о 14:15. Вбивцею був Димитріо Тсафендас, південноафриканець греко-португальського походження. Фервурду нанесли 4 удари ножем у шию і грудиGoodman, David; Weinberg, Paul (2002). Fault lines: journeys into the new South Africa. University of California Press. p. 154..
На похорон Фервурда прийшло близько чверті мільйона людей. Похований на алеї героїв біля Юніон білдінгSouth Africa: Death to the Architect . Time. September 16, 1966..
Пам'ять Хоча нова влада намагається стерти пам'ять про діячів часів апартеїду, але білі південно-африканці продовжують вшановувати Фервурда. У місті Оранія, що у Північній Капській провінції є музей Фервурда, де зібрані за його життя пам'ятні речі. В наш час музей знаходиться в будинку, де жила його вдова протягом останніх років до своєї смерті в 2001 році. В самій Оранії стоїть йому пам'ятник, і є школа, яка носить його ім'я.
Посилання