Адажіо соль мінор для струнних інструментів та органу, відоме як Адажіо Альбіноні — твір Ремо Джадзотто, вперше опублікований у 1958 році.
За твердженням Джадзотто, п'єса є реконструкцією, що заснована на фрагменті нот з музики Томазо Альбіноні знайденому на руїнах Саксонської земельної бібліотеки в Дрездені знищеної при нальотах союзної авіації в кінці Другої світової війни. Ремо Джадзотто опублікував у 1945 році першу наукову біографію Альбіноні, який у 1720-ті роки працював у Німеччині. Знайдений фрагмент, згідно з передмовою Джадзотто до першого видання «Адажіо», містив басову партію і два фрагменти партії першої скрипки загальною тривалістю шість тактів. Перша публікація п'єси цілком мала назву — «Ремо Джадзотто. Адажіо соль мінор для струнних і органу на основі двох фрагментів теми і цифрованого баса Томазо Альбіноні» ().
На думку музикознавців, стилістично п'єса відрізняється як від безсумнівних творів Альбіноні, так і від барокових творів взагалі. У 1998 році відомий музикознавець і музичний педагог, професор Люнебургского університету Вульф Дітер Лугерт у співавторстві з Фолькером Шютцом опублікував у журналі «Praxis des Musikunterrichts» огляд проблеми авторства «Адажіо», що містить фрагменти листів з Саксонської земельної бібліотеки, в яких стверджується, що такий музичний фрагмент із спадщини Альбіноні у зборах бібліотеки відсутній і ніколи в них виявлений не був, так що твір в цілому є безумовною підробкою ДжадзоттоWulf Dieter Lugert und Volker Schütz. Adagio à la Albinoni. // Praxis des Musikunterrichts, No.53 (Februar 1998). — S. 13-22.. Погляд на «Адажіо Альбіноні» як більш-менш оригінальний твір Джадзотто відображена, зокрема, в популярній енциклопедії ГатчинсонаСтатья «Tomaso Albinoni» // Hutchinson Encyclopedia., в довідці компанії звукозапису «Naxos»Remo Giazotto: Biography // Naxos.com, інформаційному матеріалі відомого журналу барокової музики «Goldberg Magazine»Frédéric Delaméa. Tomaso Albinoni: the forgotten venetian // Goldberg Magazine. Вип. 43. — Грудень-січень 2006. та інших джерелах.
«Адажіо» — один з найчастіше виконуваних музичних творів другої половини XX століття, неодноразово використовувався в кіно. Завдяки використанню гітаристом Інгві Малмстіном в Icarus Dream Suite Op. 4 (1984) твір відіграв значну роль у формуванні сучасного неокласичного металу.
Пісні — переспіви Адажіо «Адажіо» (Наталія Валєвська) «Anytime, Anywhere» (Сара Брайтман) «Cold is Being» (Renaissance) «Adagio» (Лара Фабіан, Il Divo, Amici Forever) «Mientras Mi Alma Sienta» (Camilo Sesto, Myriam Hernandez) «Amore Perduto» (Хосе Каррерас) «A Feast Of Friends» (The Doors) «Adagio» (Деміс Руссос) «Adagio for strings» (Dj Tiesto) «Ave Maria» (Іван Ребров) «Adagio» (Udo Jürgens) (на 4-х мовах) «Il diritto di amare» (Wilma Goich, Caterina Caselli, Massimo Ranieri) «J'entends cette musique» (France Gall) «Volte pra mim» (Giane) «Die kinderen van den zee» (Liesbeth List) «Adagio / Nütze deine Zeit» (Карел Готт) «La musica divina» (Robert Jeantal) «Mi parlavi adagio» (Mina) «Icarus Dream Suite» ((Yngwie J. Malmsteen's Rising Force)) «Aamuun on aikaa tunti vain» (Marion (группа)) «Graveyrd Angel» (Louise Tucker) «Adiós a la tristeza» (Dyango) «Enfants d'amour et d'avenir (Vivir de sueños)» (Мірей Матьйо) «Adaggio al amor» (Ricardo Montaner) «A Window Of My Dreams» (Nash Didan) «Adagio» (Chaostar) «Adagio» (Sissel) «Adagio» (Lucie Bila) «Ausencia» (Rosa López) «Adagio» (José Luís Rodriguez) «Мгновение» (Микола Басков і Мурзилки International) «Habibi» (Мажида Эль-Руми) «Don't Go Away» (Sweetbox) «Shroud of false» (Anathema) «Магия любви» (Олег Безинських) «Every Night» (Appassionante) «The Pyre's Song» (Dark Princess) «Adagio» (Юлія Налімова) «Adagio» (Ольга Чубарева)
Примітки