Анафілакти́чний шок (; ) — один із видів шоку, комплекс стрімких тяжких патологічних зрушень в організмі внаслідок розвитку генералізованої алергійної реакції негайного типу (анафілаксія) з наступним вивільненням різноманітних медіаторів, які швидко спричинюють різке збільшення ємності судинного русла, при цьому об'єм циркулюючої плазми (ОЦП) не забезпечує адекватну гемодинаміку; підвищення проникності кровоносних судин, порушення діяльності центральної нервової системи (ЦНС), обструкцію дихальних шляхів, спазм гладеньких м'язів.
Наявні джерела, які не виокремлюють анафілактичний шок та «анафілаксію»МКХ-10, МКХ-11, MedlinePlus, Medscape, розглядаючи їх в одному розділі. Цей вид шоку відносять до дистрибутивних.
У людини таке загрозливе явище трапляється нечасто (переважно при переливанні крові, при введенні місцевих анестетиків, деяких антибіотиків, лікувальних сироваток та вакцин)Simons FE (October 2009). «Anaphylaxis: Recent advances in assessment and treatment». The Journal of Allergy and Clinical Immunology 124 (4): 625–36; quiz 637–8.. При надходженні в окремі тканини речовин, які можуть спричинити анафілаксію, прояви її мають характер місцевих ушкоджень (виникають ураження слизових оболонок, шкіри, суглобів, окремих органів).
Етимологія Назва походить від поєднання — зворотний, — захист та — удар.
Історичні відомості Згадка про смерть легендарного єгипетського фараона Менеса від ужалення шершня десь у ХХХІ ст. до н. е. (про точне датування його життя існують суперечності), яка викарбувана начебто на його посмертній плиті, можливо є першим описанням анафілактичного шоку в людиниJohn H. Klotz, Jacob L. Pinnas, Stephen A. Klotz, Justin O. Schmidt Anaphylactic Reactions to Arthropod Bites and Stings. American Entomologist. 2009. — Volume 55, Number 3 — Р.134-139.Текст на його поховальній плиті містить давньоєгипетською мовою свідчення про те, що він помер від укусу «Kheb», що може означати як гіпопотамів, так і шершнів, тому до кінця не прояснено, від чого фараон загинув.. Вперше анафілактичну реакцію в собак на повторне введення їм екстракту з щупалець актиній відкрили в 1902 р. П. Портьє і Ш. Ріше, тоді ж вони запропонували термін «гостра системна анафілаксія»Boden, SR; Wesley Burks, A (July 2011). «Anaphylaxis: a history with emphasis on food allergy». Immunological Reviews 242 (1): 247–57.. У 1903 році американський науковець Теобальд Сміт виявив анафілаксію у морських свинок на повторне введення імунної кінської сироваткиJ. Howard Brown Theobald Smith 1859—1934 J Bacteriol. 1935 Jul; 30(1): 1–3.. З початком використання імунних кінських сироваток з лікувальною і профілактичною метою алергійні реакції, подібні до описаного раніше експериментального феномену анафілаксії, були виявлені і в людей. Такі реакції почали позначати як анафілактичний шок. До 1940-х років лікувальні сироватки вважали основним етіологічним чинником цього виду шоку. Але у 1949 році Г. Волдботт повідомив про першу смерть від анафілактичного шоку після введення пеніцилінуWALDBOTT, G. L. Anaphylactic Death from Penicillin. Journal of the American Medical Association 1949, Feb. 19 Vol. 139 No. 8 pp. 526-7 .
Актуальність З кожним роком збільшується кількість анафілактичних реакцій, особливо на ліки, найчастіше — на пеніцилін, при лікуванні яким їх спостерігають в 0,5—1,6 % хворих. Анафілактичний шок зі смертю пацієнта буває в 1 випадку на 7,5 млн ін'єкцій пеніциліну. У середині 1980-х років частота смертельних наслідків анафілактичного шоку при використанні рентгенконтрастних препаратів зросла до 9 випадків на 1 млн урографічних досліджень. Досить часто анафілактичний шок розвивається після укусу перетинчастокрилими комахами. Як вважають, смерть від «гострої серцевої недостатності» унаслідок цього в літній період у США настає в 10 % випадківMueller, UR (August 2007). «Cardiovascular disease and anaphylaxis». Current Opinion in Allergy and Clinical Immunology 7 (4): 337–41..
Різке збільшення в усьому світі за останні 30 років частоти анафілактичного шоку є наслідком загального росту захворюваності на алергійні хвороби в цілому, на які страждає до 10 % населення земної кулі. Це пов'язують з бурхливим розвитком хімічної промисловості, забрудненням навколишнього середовища, широким використанням гербіцидів, інсектицидів, зростанням застосування лікарських засобів як при лікуванні людей, так й у тваринництві, рослинництві.
Існує думка, що збільшення частоти алергійних захворювань у промислово розвинутих країнах багато в чому пов'язане з ліквідацією або різким зменшенням циркуляції деяких інфекційних хвороб. Вважають, що імунна відповідь на сильні антигени збудників інфекційних захворювань конкурентно гальмує розвиток алергійних реакцій організму на слабші антигени. Не виключають того, що неспецифічна сенсибілізація збільшується й унаслідок зростання кількості профілактичних щеплень.
Етіологія Анафілактичний шок може виникнути внаслідок як справжньої системної анафілаксії — опосередкованої дегрануляції лаброцитів (тканинних базофілів, гладких клітинВони ж мастоцити / тучні клітини, — різновид клітин пухкої сполучної тканини, які у великій кількості містяться в лімфатичних вузлах, селезінці та кістковому мозку, аналог базофілів крові. Мастоцити беруть участь в адаптивному імунітеті. Містять в середині, у цитоплазматичних гранулах гепарин, гістамін, серотонін та інші фізіологічно активні речовини. , ) і базофілів крові в результаті реакції антиген-антитіло, так і внаслідок анафілактоїдної реакції, тобто руйнування тих же клітин через безпосередній вплив на них речовин без участі комплексу антиген-антитіло.
Більшість таких хімічних сполук (у тому числі й лікарських препаратів) мають відносно просту молекулярну структуру, не можуть безпосередньо стимулювати вироблення антитіл (алергенів) і набувають антигенних властивостей лише після зв'язування з білками організму. Після цього вони можуть стимулювати вироблення антитіл—реагінів, а при повторному введенні в організм — спричинювати анафілактичний шок унаслідок розвитку справжньої системної анафілаксії. Однак деякі речовини можуть зумовити й пряму дегрануляцію лаброцитів і базофілів крові — анафілактоїдну реакцію, яка може виникнути при першому в житті введенні препарату та, набувши системного характеру, призводить до анафілактичного шоку. Такі речовини називають гаптенами. Системну анафілаксію й анафілактоїдну реакцію клінічно розрізнити неможливо. Повноцінними алергенами (справжніми антигенами) є зазвичай складні високомолекулярні сполуки, здатні безпосередньо індукувати синтез реагінів.
Найчастіше анафілактичний шок виникає через введення лікарських і діагностичних препаратів, при укусі певними комахами, рідко — при вживанні харчових продуктів. Практично будь-який лікарський або профілактичний препарат може сенсибілізувати організм людини і при повторному введенні спричинити анафілактичний шок. Одні ліки спричинюють шок частіше, інші — рідше, що пов'язано як з їхньою хімічною будовою, так і з особливостями їхнього метаболізму в організмі людини. Головними причинами виникнення цього виду шоку є: Лікування антибіотиками, у першу чергу β-лактамними, з яких найбільш алергогенним є пеніцилін через особливості його будови та метаболізму в організмі. Описані випадки розвитку анафілактичного шоку при першому в житті введенні пеніциліну. Цей феномен пояснюють попередньою латентною сенсибілізацією хворих до пеніциліну внаслідок його потрапляння в організм із харчовими продуктами, при вдиханні пилу, який містив молекули пеніциліну. В осіб з алергією на пеніцилін є небезпека розвитку анафілактичного шоку і на введення напівсинтетичних пеніцилінів (ампіциліну, амоксициліну, оксациліну) або цефалоспоринів, молекули яких теж містять β-лактамне кільце. Анафілактичний шок спостерігають при лікуванні інфекційних хвороб особливо часто при широкому застосуванні потенційно високоалергогенних препаратів (антибіотики, лікувальні сироватки тощо), ще й тому, що у патогенезі багатьох інфекційних хвороб велику роль має виразний алергійний компонент. Повними або справжніми алергенами є лікувальні гетерогенні сироватки, імуноглобуліни, діагностичні препарати, які нерідко використовують для лікування та діагностики інфекційних захворювань. Описано розвиток анафілактичного шоку навіть при постановці внутрішньошкірних діагностичних проб. Заміна гетерогенних сироваток людськими імуноглобулінами зменшила частоту анафілактичного шоку, але він може іноді розвинутися й за їхнього застосування, що пояснюється поганим очищенням від баластових речовин. Введення місцевих анестетиків (новокаїн, лідокаїн, тощо) без попередньої проби на чутливість може призвести до цього виду шоку особливо часто при стоматологічних маніпуляціях. Унаслідок забруднення препаратів різними алергенами анафілактичний шок може виникнути при переливанні сироваткового альбуміну, плазми, фібриногену, еритроцитарної маси. Введення вакцин — анафілактичний шок обумовлений головним чином домішками білків, які використовували для вирощування вірусів або бактерій, необхідних для приготування цих профілактичних препаратів. Інші інгредієнти, які використовують для готування вакцин (наприклад, антибіотики), також можуть бути причиною анафілактичного шоку при вакцинації. З поліпшенням технології культивування збудників, очищення вакцин, із заміною частини з них синтетичними хімічними препаратами частота анафілактичного шоку при вакцинації зменшилася. При деяких гельмінтозах може виникнути анафілактичний шок. У більшості випадків анафілактичний шок з тяжким перебігом і високою летальністю виникав у дітей до 15 років під час міграційної фази аскарид. Аналогічні випадки описані й в окремих хворих на трихінельоз, стронгілоїдоз, вухереріоз, цистицеркоз. Часто розвивається цей вид шоку при розривах ехінококових і альвеококових міхурів унаслідок одномоментного масивного надходження продуктів життєдіяльності гельмінта в кров. Анафілактичний шок на харчові продукти також спостерігають рідко, зазвичай він пов'язаний з наявністю в їжі домішок антибіотиків, ароматизаторів, хімічних барвників, гербіцидів. Найнебезпечнішими продуктами в цьому відношенні є яйця, молоко, горіхи, боби, арахіс, вироби зі здрібненого зерна (зокрема, кукурудзяні пластівці), ракоподібні й риба (особливо тріска). При гострих кишкових інфекціях описані випадки розвитку анафілактичного шоку на введення регідратаційних сумішей, які містять як лікувальний компонент лушпиння злакових зерен.
Патогенез Наявне уявлення про патогенез анафілактичний шок включає: наявність сенсибілізації та утворення антитіл до даного антигену; участь системи комплемента з утворенням під впливом протеолітичних ферментів з компонентів С3 та С5 «анафілатоксинів» — глікопротеїнів; вивільнення гістаміну; включення кінінової системи з масивним утворенням брадикініну та калідину; агрегацію формених елементів крові, тромбоутворення у найдрібніших кровоносних судинах, паравазальний набряк, порушення мозкового кровообігу.
Анафілактичний шок відносять до алергійних реакцій негайного типу. Спадкова схильність до анафілаксії не властива. На лікарські препарати вона виникає однаково часто як у здорових осіб, так у хворих на атопічні захворювання.
Виділяють імунологічну, патохімічну і патоморфологічну стадії анафілактичного шоку.