Стаття Пам'ятники Івано-Франківська призначена для ознайомлення, в тому числі й візуального зі зразками монументальної скульптури обласного центра України міста Івано-Франківська.
Про міські пам'ятники У сучасному Івано-Франківську встановлено низку пам'ятників — переважно українським національним діячам культури та історії — Іванові Франку, Степанові Бандері, Василю Стефанику тощо. У місті з багатими християнськими традиціями є також релігійні пам'ятники — статуї Пресвятої Діви Марії та Ісуса Христа.
Найстаріший пам'ятник Станіслава (Івано-Франківська), що зберігся до наших днів — Адамові Міцкевичу (1898; сучасний вигляд — від 1930 року).
У радянський період в Івано-Франківську було споруджено відразу декілька пам'ятників, зокрема «обов'язковий» Леніну, й низка «квазітехнічних» — макетів техніки, що мали уславляти успіхи науки й економіки після возз'єднання з рештою України.
У період незалежності (від 1991 року) в місті було прибрано майже всі зразки радянської монументальної пропаганди, окрім стели на честь 40-річчя визволення міста від німецьких військ у ІІ Світову, натомість у Івано-Франківську з'явився величний монумент Каменяра (1995), чиє ім'я носить місто. Таким чином, практично всі івано-франківські пам'ятники належать сьогоднішньому періоду незалежної України.
Низка монументів Івано-Франківська присвячені яскравим подіям національної історії, зокрема монумент на честь проголошення столиці ЗУНР в Станіславові (2004). Цей пам'ятник, а також погруддя видатного українського бджоляра Петра Прокоповича були встановлені завдяки меценатським пожертвам українського емігранта В. С. Войцюка (†2010).
Своєрідним меморіальним місцем, у тому числі зосередженням пам'ятників, власне надгробних, яскравих національних діячів, є колишній міський цвинтар, знаний тепер як Івано-Франківський меморіальний сквер — тут розташовані впорядковані поховання першого галицького композитора і диригента Дениса Січинського, професора лексикографа і українського мовознавця, засновника філії «Просвіти» в Станіславові (1886) Євгена Желехівського тощо.
Влітку 2010 року міська комісія з питань перейменування вулиць та встановлення пам'ятних знаків в Івано-Франківську підготувала кілька пропозицій щодо встановлення в місті 2 нових пам'ятників — Роману Шухевичу та «Руській трійці»В Івано-Франківську хочуть встановити пам'ятник Шухевичу // інф. за 10 червня 2010 року на www.zaxid.net (Новини ZAXID.NET) .
31 грудня 2013 року в Івано-Франківську встановили перший в світі пам'ятник «Руській трійці».
23 травня 2019 року в Івано-Франківську встановили пам'ятник Роману Шухевичу.
21 листопада 2021 року в Івано-Франківську встановили пам'ятник Святому Іоанну Павлу ІІ.
Сучасні пам'ятники НазваРік встановленняРозташуванняФотоКороткі відомостіІгнацію Камінському4 грудня 2015на розі вулиць Мазепи та Бельведерської Скульптура присвячена Ігнацію Камінському (1819—1902) який був бургомістром Станіславова у 1869—1889 рр. Саме йому слід подякувати за відновлення міста після грандіозної катастрофи — так званої Мармулядової пожежі , яка спалахнула 28 вересня 1868 р. Тоді згоріли 260 будинків, ратуша та суттєво пошкоджений вірменський костел. Коштів на відновлення будівель у міста не було. Камінський у 1866 р. зайняв посаду віце-бургомістра, а з 1873 по 1888 р. ще й був депутатом у Крайовому сеймі й австрійському парламенті. Він домігся великої позики для міста на дуже вигідних умовах, завдяки чому Станиславів досить швидко відбудували. Роману Гурику 14 жовтня 2015 меморіальний сквер 19-річний іванофранківець Роман Гурик загинув 20 лютого 2014 року на вулиці Інститутській в Києві від пострілу снайпера. Він був студентом Прикарпатського національного університету. Пам'ятник створив київський скульптор Борис Данилюк у співпраці з фахівцями майстерні каменю та литварні. Робота тривала близько восьми місяців. Пам'ятник освятив архієпископ і митрополит Івано-Франківський преосвященний владика Володимир (Війтишин). Андрею Шептицькому 2015 майдан Андрея Шептицького Скульптуру виконано у стилістиці традиційного українського іконопису: з витягнутими пропорціями фігур. Автори пам'ятника — молоді скульптори Степан Федорин та Микола Гурмак. Вартість пам'ятника і облаштування території довкола — близько мільйона гривень. Пам'ятник освятив глава УКГЦ Святослав (Шевчук).В Івано-Франківську відкрили пам'ятник митрополиту Андрею Шептицькому // Радіо Свобода, 28.08.2015.Францу Йосифу І2014майдан Андрея Шептицького, при вході до готелю «Франц» Пам'ятник імператору в людський зріст встановили в листопаді 2014 р. власники готелю «Франц», що на Майдані Шептицького. За задумом, сам Франц Йосиф запрошуватиме гостей зупинитися в готелі свого імені. Імператор Франц Йосиф І — легендарна для Галичини історична постать. Свого часу на цих теренах існував своєрідний культ цісаря. Відголоски його досі помітні в ностальгії за часами габсбурзької монархії, яка властива частині галицької інтелігенції. Франц Йосиф І правив 68 років (1848—1916), встановивши абсолютний рекорд серед європейських монархів.Степану Бандері 2009 на Європейській площі Меморіальний комплекс та пам'ятник Степану Бандері був відкритий урочисто 1 січня 2009 рокуРильчук Юрій В Івано-Франківську відкрили меморіальний комплекс та пам'ятник Степану Бандері // інф. Укрінформ за 3 січня 2009 року. Його автор — львівський скульптор Микола Посікіра.Борцям за волю України 2003 по вул. Є. Коновальця, біля аеропоту Скульптор: В. Довбенюк Головатий М.І. «200 вулиць Івано-Франківська» — Ів.-Франківськ: Лілея, 2010. — С. 195 Пам'ятник зерну життя 2000 Площа Ринок У 2000 р. в рамках реконструкції міста на площі Ринок було споруджено фонтан, що мав символізувати відродження життя, яке завжди перемагає смерть. Цей символ початково мав форму зерна, з якого проростали пагони рослин. З часом, як розповідають ескурсоводи, безпритульні зрізали їх на метал, а зерно перетворилося на яйце, яке відразу почало обростати легендами. Зокрема, після подій 2004 року деякі іванофранківці розповідали довірливим туристам версію про те, що яйце встановили після «замаху» на Віктора Януковича.Воїнам-афганцям 2009 у парку Воїнів-інтернаціоналістів Пам'ятник воїнам, полеглим в афганській війні 1978–1989 рр.,— майже трьохметрова гранітна скульптура. На постаменті — 30-тонна скеля, на ній жива мішень під прицілом снайперської гвинтівки — бронзова фігура солдата, який тримається за пробите кулею серце. Біля підніжжя — символ пам'яті: запалений факел, пам'ятна таблиця загиблих та викладене каміння з написами афганських міст, де відбувалися найжорстокіші бої за участю українців. Це — Кабул, Кандагар, Саланг, Джелалабад.
Скульптор — лауреат Шевченківської премії — Василь Вільшук. Вартість — 280 тис. грн.«Дерево щастя», 2009 пішохідна частина вулиці Незалежності Коване триметрове металеве «дерево щастя» — подарунок учасників щорічного «Свята ковалів-2008» до Дня міста. На його гілках — сотні «кованих подарунків»: тут і людина-оркестр, і дитяча гойдалка, і жар-птиці та дивовижні квіти. Встановлена вона на місці, де кілька разів не приживалося живе дерево.Вознесіння, монумент 2001 на «Валах» Монумент встановлений 28 червня 2001 року, складається із триметрової статуї Ісуса Христа та двох біло-мармурових пілонів, на яких знаходяться хрест та бронзова накладка, що імітує німб. Скульптори — львів'яни Р. Сивенький та П. Штаєр.Головатий М.І. «200 вулиць Івано-Франківська» — Ів.-Франківськ: Лілея, 2010. — С. 49«Камінь кохання», обеліск 2010 в парку ім. Шевченка Камінь, що береже вірність, єднає серця та приносить вічну любов. Цей талісман закоханих у дарунок рідному місту привіз із Кани Галілейської колишній івано-франківець, митець Алекс Штрай, чиї роботи здебільшого пов'язані з біблійною тематикою.Ленкавському Степану 2010 в Угорниках Пам'ятник українському політичному діячеві, публіцисту, одному з ідеологів ОУН Степанові Ленкавському, уродженцеві села Угорники, що входить адміністративно до Івано-Франківської міськради, було урочисто відкрито напередодні Дня незалежності України 22 серпня 2010 року. На церемонії відкриття пам'ятника були присутні заступник голови Івано-Франківської облдержадміністрації Роман Іваницький, активісти політичних партій Свободи, Нашої України, УНП, УНА-УНСО, УРП Собор, воїни ОУН-УПА, жителі села Угорники та Івано-Франківська. Пам'ятник виконаний з бронзи, автор — скульптор лауреат Шевченківської премії Василь ВільшукВ Івано-Франківську відкрили пам'ятник автору Десяти заповідей українського націоналіста // інф. за 23 серпня 2010 року на Korespondent.net.Ленкавському Степану, погруддя 2001 на розі вулиць Ленкавського та Короля Данила Пам'ятник у вигляді 2-х монолітних брил червоного пісковику, покладені одна на одну, на верхній — барельєф Ленкавського. Автор — скульптор Василь ВільшукМіцкевичу Адаму 1930 на площі Міцкевича Пам'ятник польському поетові Адаму Міцкевичу було урочисто відкрито в столітній ювілей поета 20 листопада 1898. Пам'ятник був виготовлений з білого каррарського мармуру. Однак у 1930 році через руйнування пам'ятник повністю реконструювали, поставили бронзовову копію оригіналу так він і виглядає зараз. Первинний автор монумента — краківський скульптор Тадеуш Блотницький[ http://www.report.if.ua/index.php?option=com_content&view=article&id=4192:2010-04-22-20-33-53&catid=59:2009-09-26-16-39-41&Itemid=67 Пізнай краще свій край: Пам'ятник Міцкевичу] газета репортер за 19 серпня 2010 року http://www.report.if.ua .Монумент Слави 1967 на вулиці Лепкого Воз’єднанню українських земель || 1988 || перед будівлею Івано-Франківської ОДА («Білий дім»)|| || Скульптор Я. Чайка, архітектор М. Ходан. |- |Пластунам, які не зрадили своїх присяг || 2012 || сквер біля площі Адама Міцкевича || ||Скульптор: В. Довбенюк |- | Пам'ятник Євгену Коновальцю || 21 жовтня 2012 || в сквері на розі вулиць Коновальця — Військової.|| || Пам'ятник зроблено у вигляді бронзового погруддя Коновальця у військовій формі, що підноситься на гранітній колоні загальною висотою більше 3 м. Внизу на постаменті напис «Євген Коновалець (1891—1938)». Скульптор — Ігор Семак. |- |на честь проголошення столиці ЗУНР в Станіславові || 2004 || перед Домом правосуддя (вул. Грюнвальдська, 11) || || Пам'ятний знак на честь проголошення ЗУНР в Станіславові був урочисто відкритий у 2004 році. Автор — скульптор Василь Вільшук. Пам'ятник встановлено завдяки меценатському сприянню В. С. Войцюка. |- |на честь скасування панщини в 1848 році, пам'ятний хрест відновлений у 2007 на розі вулиць Тисменецької та Юності «Полеглим військовим залізничникам» (?) біля пішохідного моста за залізничним вокзалом Обеліск Слави 1969 на Північному бульварі (на площі Визволення) Обеліск (висотою 26 м) споруджено на честь 25-річчя звільнення міста від німецько-фашистських загарбників. Автор — скульптор П.Сопільник.