Шімо́-Камаґа́рі (, шімо-камаґарі-джіма, «острів Нижній Камаґарі») — острів у Внутрішньому Японському морі. Належить до групи островів Ґеййо. Площа 7,927 км². Населення 2223 особи. Розташований на південному заході префектури Хірошіма, на півдні міста Куре. Входить до складу кварталу Шімо-Камаґарі, колишнього містечка Шімо-КамаґаріШімо-Камаґарі // Енциклопедія Ніппоніка: в 26 т. 2-е видання. — Токіо: Шьоґаккан, 1994—1997..

Географія

Шімо-Камаґарі розташований в західній частині Внутрішнього Японського моря. На півночі його омивають води протоки Менеко, на сході — води протоки Санносе, а на півдні та заході — води моря АкіМоре Акі // Енциклопедія Ніппоніка: в 26 т. 2-е видання. — Токіо: Шьоґаккан, 1994—1997..

На північ від Шімо-Камаґарі розташовано порт Ніґата міста Куре, з яким він сполучається мостом Акінада. На сході лежить острів Камі-Камаґарі, сполучення з яким здійснюється через міст Камаґарі. На півдні, в районі південно-східного мису Бичача голова, уші-ґа-кубі., розташовано 4 малих острова-скелі.

Територія Шімо-Камаґарі покрита крутими горами і пагорбами. Найвища точка — гора Охіра, вистою 275 мКарта гори Охіра (1/25000) // Інститут географії Японії.

Помешкання сконцентровані в районах Мішіро — північному районі Шімо-Камаґарі, який використовуйся для перечікування західного штормового вітру; Санносе — східному районі, що служив політико-адміністративним центром острова, та О-Джідзо — південному районі Шімо-Камаґарі.

Поселення Історично на території Шімо-Камаґарі існувало два поселення: Санносе і Шімоджіма. Перше було соціально-адміністративним центром острова, в якому знаходився порт на шляху зі столиці Кіото до Кюшю та піратський замок.

1 квітня 1889 року Санносе і Шімоджіма увійшли до складу новоутвореного села Камаґаріджіма повіту Акі префектури Хірошіма. року ці поселення виокремилися в село Шімо-Камаґаріджіма, яке року було перейменовано на містечко Шімо-Камаґарі.

року містечко Шімо-Камаґарі стало складовою частиною міста Куре префектури Хірошіма.

Економіка Основою економіки Шімо-Камаґарі є сільське господарство — вирощування мандаринів, полуниць, овочів та картоплі. В прибережних районах займаються рибацькими промислами. На півночі острова, на Білому мисі, шіросакі., видобувають вапняк. Через господарську обмеженість Шімо-Камаґарі більшість мешканців виїздить на роботу до Куре й Хірошіми.

Примітки

Джерела та література

Посилання Карта Шімо-Камаґарі (1/25000) // Інститут географії Японії Острови префектура Хірошіма // Офіційна сторінка Відділу гідрографії й океанографії Берегової охорони Японії Туристичні принади району Камаґарі // Офіційна сторінка міста Куре Фонд сприяння культури Шімо-Камаґарі Енциклопедія культури Хірошіми