Не варто плутати з 7-ю парашутною дивізією Люфтваффе часів Другої світової війни

7-ма пові́тряна диві́зія () — елітне з'єднання, повітрянодесантна дивізія, у складі повітрянодесантних військ Третього Рейху Люфтваффе за часів Другої світової війни. З 1 травня 1943 року переформована на 1-шу парашутну дивізію Люфтваффе.

Історія дивізії

Польська кампанія

Наприкінці Польської кампанії була здійснена висадка двох батальйонів дивізії на два польські аеродроми (посадочним способом). Метою цих десантів було недопущення евакуації з країни вищого державного і військового керівництва Польщі. Під час однієї з висадок десантники вступили в бій з польськими військами і зазнали перших втрат.

Норвезька кампанія

14 квітня 1940 року був здійснений парашутний десант (одна рота, 185 парашутистів) з метою захвату залізничного вузла Думбос у Ґудбраннсдалі (між Осло і Тронгеймом, в центрі південної частини Норвегії). Після 6 днів боїв проти норвезьких військ (два батальйони), парашутисти, що залишилися в живих були узяті в полон.

14 травня 1940 року був проведений наступний парашутний десант (один батальйон) у районі Нарвіка (на півночі Норвегії), для посилення німецьких військ, що вели бойові дії там проти британських і польських військ.

Вторгнення до Нідерландів і Бельгії

У ході вторгнення німецьких військ до Бельгії дивізія брала участь у проведенні 4-х парашутних десантів (кожен силою до роти) для захвату трьох ключових мостів і форту Ебен-Емаель. Всі десанти пройшли успішно, (бельгійці встигли висадити в повітря лише один міст).

Під час захвату Нідерландів були проведені парашутні та посадочні десанти (спільно з 22-ю планерною дивізією) з метою зайняття Гааги, трьох ключових мостів і аеродрому біля Роттердама. В цілому операції пройшли вдало, проте невдачею закінчилася лише спроба зайняти Гаагу (десантники зазнали великих втрат).

Операція «Маріта»

Після вторгнення 6 квітня 1941 року німецьких військ до Греції, був проведений парашутний десант (силами одного 2-го парашутного полку) для захвату стратегічно важливого моста через Коринфський канал. Десантники вдало захопили підходи до мосту та утримували свою позицію, відбиваючи атаки австралійських військ, до підходу основних німецьких сил.

Критська повітряно-десантна операція

20 травня 1941 року 7-ма повітряна дивізія разом з окремим десантно-штурмовим полком генерал-майора Майнделя десантувалася на острів Крит, з метою захвату плацдармів та забезпечення подальшої висадки на аеродромах 5-ї гірсько-стрілецької дивізії.

Десантування здійснювалося в чотирьох головних районах: аеродром Малеме; узбережжя затоки Суду (біля порту Ханья); аеродром Ретімнон аеродром Геракліон. Висадка на перших двох пунктах була проведена вранці 20 травня, силами по полку в кожному (штаб дивізії — в другому пункті висадки, при цьому командир дивізії генерал-лейтенант Зюссман загинув, командування дивізією прийняв на себе командир 2-го парашутного полку, полковник Штурм), решта сил дивізії висадилася в останніх двох пунктах в другій половині дня 20 травня.

Аеродром Малеме, що наполегливо обороняється новозеландською бригадою, німецькі десантники змогли захопити на другий день операції, там відразу ж почалася висадка гірських єгерів, доставлених транспортними літаками.

Єгері остаточно подавили оборону новозеландців в цьому районі.

Потім єгері зайняли порт Ханья і рушили далі в східному напрямі. Вони деблокували групи парашутистів біля Ретімнона і Геракліона, змусивши залишки австралійських і британських військ (якими командував новозеландський генерал-майор Бернард Фрейберг) залишити Крит.

1 червня 1941 року острів Крит повністю перейшов під контроль німецьких військ. Проте німецькі парашутисти зазнали в цій операції вельми важких втрат.

Східний фронт (1941—1943) 24 вересня 1941 року 7-ма повітряна дивізія отримала наказ про відправку на Східний фронт, під Ленінград.

29 вересня 1941 року два полки (1-й і 3-й) дивізії зайняли ділянку фронту в районі Неви. Ці полки брали участь в бойових діях (як піхота) до середини грудня, коли були відправлені на відпочинок до Німеччини. 2-й полк дивізії з листопада 1941 року воював (також як піхота) південніше, в районі Волхова, і був відправлений на відпочинок в червні 1942 року.

У жовтні 1942 року дивізія була знов відправлена як піхота на Східний фронт, в район Ржева. Після важких боїв дивізія була в квітні 1943 року знов відведена в тил (до Франції), і з травня 1943 року переформована на 1-шу парашутну дивізію.

Склад дивізії Бойовий склад 7-ї пдд7th Flieger Division 10 May 1940 Постійні1939 штаб дивізії; 1-й парашутний полк (Fallschirm-Jäger-Regiment 1); 2-й парашутний полк (Fallschirm-Jäger-Regiment 2);Непостійні10 травня 1940 3-й парашутний полк (Fallschirm-Jäger-Regiment 3); десантно-штурмовий полк (Luftlande Sturmregiment); штурмовий батальйон Коха (Sturmabteilung ‘Koch’); 7-й артилерійський батальйон (Fallschirmjäger Artillerie Abteilung); 7-й протитанковий батальйон (Fallschirmjäger Panzerjäger Abteilung 7); 7-й зенітний батальйон (Fallschirmjäger Flak Battalion 7); кулеметний батальйон (Fallschirmjäger MG); саперний батальйон (Fallschirmjäger Pioneer Battalion); 7-й санітарний батальйон (Fallschirmjäger San Abteilung 7); 7-ма транспортна рота (Transport Kompanie 7); розвідувальний загін (Recon Squadron); 7-й парашутно-розвідувальний батальйон (Luft Nachrichten Abteilung 7); 1-й резервний батальйон (Fallschirmjäger Ergänzungs Battalion 1); 2-й резервний батальйон (Fallschirmjäger Ergänzungs Battalion 2); 1-ша, 2-га, 3-тя парашутні школи (Fallschirmschule 1,2,3).травень 1941 3-й парашутний полк; 7-й артилерійський батальйон; 7-й протитанковий батальйон; зенітний батальйон; кулеметний батальйон; саперний батальйон.

Командири дивізії генерал-майор (з січня 1940 — генерал-лейтенант) Курт Штудент () (1 вересня 1938 — 14 травня 1940); генерал-майор Ріхард Пуцір () (14 травня 1940 — 21 січня 1941); генерал-лейтенант Вільгельм Зюссманн () (21 січня — 20 травня 1941) (загинув у ході десанту на Крит); полковник Альфред Штурм () (20 травня — 30 травня 1941); генерал авіації Еріх Петерсен () (1 червня 1941 — 1 серпня 1942); генерал парашутних військ Ріхард Гайдріх () (1 серпня 1942 — 1 травня 1943).

Див. також Дивізія «Герман Герінг» 1-ша парашутна дивізія (Третій Рейх) 7-ма парашутна дивізія (Третій Рейх)

Примітки

Посилання 1. Fallschirmjäger-Division Fallschirmjäger 7. Flieger-Division Fallschirm-Jäger-Regimenter 7. Flieger-Division Kommandeure 7. Flieger-Division during the Polish Campaign 7. flieger-division — 20 травня 1940 7. Flieger Div. 10 MAY 1940 7e Fliegerdivision

Література Günter Roth / Hans M. Stimpel: Die deutsche Fallschirmtruppe 1936—1945 — Führung in der deutschen Fallschirmtruppe und der Korpsgeist der Fallschirmjäger, Verlag Mittler, Hamburg 2008. ISBN 3-8132-0864-8