Вейн Марк Руні (; 24 жовтня 1985, Ліверпуль, Англія) — англійський футбольний тренер, колишній футболіст, який грав на позиції нападника. Колишній тренер «Дербі Каунті» та «Бірмінгем Сіті».

З 10-річного віку виступав за молодіжну академію «Евертона», а у 2002 році дебютував в основному складі «ірисок». Провівши два роки в основі мерсисайдського клубу, влітку 2004 року перейшов до «Манчестер Юнайтед» за 25,6 млн фунтів.

У 2003—2018 роках виступав за збірну Англії. Є наймолодшим гравцем, який забив гол за збірну Англії. Зіграв на трьох чемпіонатах Європи (2004, 2012 та 2016) і трьох чемпіонатах світу (2006, 2010 і 2014).

Є найкращим бомбардиром в історії збірної Англії (до 2022 року коли його обійшов Гаррі Кейн) та «Манчестер Юнайтед».

Молодший брат Вейна Джон Руні також є футболістом.

Ранні роки Руні народився і виріс у Крокстеті, районі Ліверпуля, в сім'ї різноробочого Томаса Вейна Руні і домогосподарки Джанетт Мері Руні (до шлюбу Моррі). Сім'я Руні мала ірландські корені і проживала в католицькому оточенні. Вейн став першою дитиною в родині, пізніше у нього з'явилося двоє молодших братів: Грем і Джон; всі троє навчалися в католицькому Деласальському коледжі в Крокстеті, Ліверпуль. Всі родичі Руні були пристрасними вболівальниками «Евертона», і сам Вейн з дитинства вболівав за цей клуб, а героєм його юності був шотландський нападник Данкан Фергюсон.

Клубна кар'єра

Початок кар'єри

Вейн змалечку грав у футбол на дворових майданчиках, а в сім років уперше зіграв за команду пабу «Вестерн», забивши у цій грі переможний м'яч. Згодом виступав за шкільну команду Ліверпуля, забивши за сезон 72 голи. У дев'ять років, коли Руні виступав за «Копплхаус бойс» у лізі Волтона і Керкдейла (забивши 99 голів за сезон), його помітив скаут «Евертона» Боб Пендлтон, і запросив на перегляд. Скаути «Ліверпуля» також запросили Вейна на перегляд в «Мелвуд», проте Руні вибрав «Евертон», підписавши з «ірисками» шкільний контракт. Виступаючи за академію «Евертона», Руні часто подавав м'ячі на матчах основного складу, а 1996 року 11-річний Вейн вийшов на поле «Гудісон-Парк» перед мерсісайдським дербі як талісман «Евертона». У сезоні 1995—96 (своєму першому сезоні в академії «Евертона») Вейн забив 114 голів у 29 матчах. Руні швидко прогресував, і в 15 років уже виступав за команду «Евертона» до 19 років. У 2002 році забив вісім голів у восьми матчах Молодіжного кубка Англії, включаючи гол у програному фіналі проти «Астон Вілли».

Основний склад «Евертона»

20 квітня 2002 року 16-річний Руні вперше потрапив у заявку «Евертона» на матч Прем'єр-ліги проти «Саутгемптона», проте провів всю зустріч на лаві запасних. Влітку 2002 року він вирушив з основним складом «Евертона» в тренувальний табір в Австрії для передсезонної підготовки. 15 липня Руні забив свій перший гол за основну команду «ірисок» у товариському матчі проти клубу «Брук», а в наступній грі проти команди «Вайц» зробив хет-трик. Загалом у передсезонному турне він забив вісім м'ячів. 17 серпня 2002 року дебютував за «ірисок» в офіційному матчі, вийшовши у стартовому складі проти «Тоттенхема». 2 жовтня він вперше забив за «Евертон» в офіційних турнірах, зробивши «дубль» у матчі Кубка Футбольної ліги проти «Рексема». Таким чином, Руні став наймолодшим голеадором «Евертона» в історії клубу, побивши рекорд Томмі Лоутона. 19 жовтня, за п'ять днів до свого сімнадцятиріччя, Руні забив ударом здалека переможний гол у ворота «Арсеналу», перервавши 30-матчеву безпрограшну серію «канонірів» у Прем'єр-лізі. Крім того, Руні став наймолодшим голеадором в історії Прем'єр-ліги (він забив гол у 16 років і 360 днів; цей рекорд пізніше побили спочатку Джеймс Мілнер, а потім Джеймс Вон). 3 листопада Руні забив єдиний гол у матчі з «Лідсом», у якому «Евертон» переміг з рахунком 1:0.

У грудні Руні отримав нагороду найкращому молодому спортсменові 2002 року за версією BBC. 14 грудня він забив переможний гол у ворота «Блекберна». У «День подарунків» 26 грудня 2002 року Вейн заробив першу у своїй кар'єрі Червона картка у матчі проти «Бірмінгем Сіті». У січні 2003 року Руні підписав перший у своїй кар'єрі професійний контракт з «Евертоном», який зробив його одним з найбільш високооплачуваних юних гравців у світовому футболі з зарплатою близько 13 тис фунтів на тиждень. 23 березня Вейн забив єдиний гол за «ірисок» у програному «Арсеналу» матчі. 6 квітня він забив гол у ворота «Ньюкасла», коли «Евертон» виграв з рахунком 2:1, а 26 квітня забив переможний гол на останніх хвилинах матчу проти «Астон Вілли». Загалом у своєму першому сезоні в «Евертоні» Руні зіграв 37 матчів і забив 8 м'ячів.

У сезоні 2003—04 Руні забив свій перший гол 26 серпня в матчі проти «Чарльтона», після чого не міг забити майже чотири місяці. 13 грудня в матчі 16-го туру Прем'єр-ліги проти «Портсмута» «Евертон» поступався з рахунком 1:0, але після виходу Руні на заміну спочатку Лі Карслі зрівняв рахунок, а потім сам Вейн вивів «ірисок» уперед. Гра так і завершилася з рахунком 2:1 на користь «Евертона». У другому таймі цього матчу стався невеликий казус: Руні штовхнув Стіва Стоуна, після чого залишив поле, вирішивши, що суддя його вилучив. Проте вилучення не було: арбітр обмежився лише жовтою карткою. Після цього Вейн повернувся в гру. 20 грудня в матчі проти «Лестер Сіті» Руні знову забив, вийшовши на поле з лави запасних. 28 грудня 2003 року Вейн провів свою 50-у гру в чемпіонаті в матчі проти «Бірмінгема», відзначившись у ньому переможним голом. 21 лютого 2004 Руні зробив свій перший «дубль» у Прем'єр-лізі в матчі проти «Саутгемптона». 13 березня він забив переможний гол у матчі з «Портсмутом» на 78-й хвилині зустрічі, замкнувши пас Томаша Радзінскі, а через тиждень відзначився у грі з «Лестер Сіті», знову з передачі канадця. 13 квітня Вейн забив свій останній гол у сезоні ударом з 18 метрів у матчі проти «Лідс Юнайтед». Загалом у сезоні 2003—04 Руні забив за клуб 9 голів у 40 матчах, а «Евертон» завершив сезон на 17-му місці.

Трансфер Через величезний ажіотаж, викликаний яскравим виступом Вейна на чемпіонаті Європи 2004 року, «Евертон» виступив зі спеціальною заявою, в якій стверджувалося, що Руні не продадуть менш ніж за 50 млн фунтів. Клуб запропонував Вейну продовжити поточний контракт, збільшивши зарплату до 50 000 фунтів на тиждень, проте Руні відкинув цю пропозицію. У боротьбу за підписання перспективного футболіста вступили «Ньюкасл» і «Манчестер Юнайтед». «Ньюкасл» зробив «Евертону» пропозицію в розмірі 20 млн фунтів, однак керівництво мерсісайдського клубу його відкинуло. Після цього Руні почав вимагати виставити його на трансфер. 31 серпня 2004 року було офіційно оголошено про перехід Вейна Руні в «Манчестер Юнайтед». Сума угоди склала близько 20 млн фунтів (27 млн з урахуванням бонусів). Трансфер підписали лише за кілька годин до закриття трансферного вікна.

Перехід Руні залишається третім за вартістю трансфером гравця з Великої Британії за всю історію (дорожче обійшовся лише трансфер одноклубника Руні з «Манчестер Юнайтед» Ріо Фердінанда і перехід форварда Енді Керрола з «Ньюкасла» в «Ліверпуль»). Однак сума, сплачена за трансфер Руні, досі залишається рекордною для гравця, який не досяг 20 років.

«Манчестер Юнайтед»

У «Манчестер Юнайтед» Вейн Руні отримав футболку з номером «8». Він дебютував у складі «Юнайтед» 28 вересня 2004 року в матчі групового етапу Ліги чемпіонів проти турецького клубу «Фенербахче», зробивши хет-трик і віддавши ще одну гольову передачу (матч завершився перемогою «Юнайтед» з рахунком 6:2). Руні став наймолодшим автором хет-трику у Лізі чемпіонів (йому було 18 років і 335 днів). Крім того, Руні став лише другим гравцем в історії «Манчестер Юнайтед», якому 1905 року вдалося забити три голи в дебютному матчі за клуб (після Чарлі Сегара, який зробив хет-трик у ворота «Брістоль Сіті»). 24 жовтня у пам'ятному матчі проти «Арсеналу» Руні заробив пенальті, який реалізував Руд ван Ністелрой, а потім і сам забив з гри. «Манчестер Юнайтед» здобув перемогу в цій зустрічі з рахунком 2:0 і перервав 49-матчеву безпрограшну серію «Арсеналу» в Прем'єр-лізі. 14 листопада Вейн зробив «дубль» у виїзному матчі з «Ньюкаслом». 15 січня 2005 року Руні приніс «червоним дияволам» перемогу в дербі з «Ліверпулем», забивши у ворота Єжи Дудека ударом здалеку. 26 лютого Вейн зробив «дубль» у матчі з «Портсмутом», що завершився перемогою «Юнайтед» з рахунком 2:1. 24 квітня в матчі проти «Ньюкасла» на «Олд Траффорд» Руні забив гол з далекої дистанції, пробивши зльоту зовнішньою стороною стопи; коментатори назвали цей гол «приголомшливим».

Для «Манчестер Юнайтед» сезон 2004—2005 склався загалом невдало: у Прем'єр-лізі команда посіла лише 3-тє місце, в Кубку Футбольної ліги програла у півфіналі «Челсі», в Лізі чемпіонів вилетіла в першому раунді плей-оф від «Мілана», а в фіналі Кубка Англії поступилася «Арсеналу» за пенальті. У цьому сезоні Руні став найкращим бомбардиром команди, забивши 11 голів у Прем'єр-лізі і 17 — у всіх турнірах за «Манчестер Юнайтед», а також удостоївся нагороди найкращому молодому гравцеві за версією ПФА.

2005—2006 Свій перший гол у сезоні 2005—2006 Руні забив у першому турі Прем'єр-ліги, в матчі проти «Евертона» на «Гудісон Парк». 14 вересня 2005 року в першому матчі групового етапу Ліги чемпіонів проти іспанського «Вільярреала» (завершився з рахунком 0:0) суддя вилучив Руні за саркастичні оплески на його адресу після жовтої картки. «Манчестер Юнайтед» вдало виступив у Кубку Футбольної ліги, і 26 лютого 2006 року вийшов у фінал, де зустрівся з «Віганом». У цій грі Руні зробив «дубль» і був визнаний найкращим гравцем матчу. «Юнайтед» виграв з рахунком 4:0, а Руні здобув першу у своїй кар'єрі професійну медаль. Перемога в Кубку Футбольної ліги стала єдиним трофеєм «Юнайтед» у сезоні. У Прем'єр-лізі чемпіонський титул знову завоював лондонський «Челсі», а «Манчестер Юнайтед» посів 2-ге місце. У Кубку Англії «Юнайтед» вилетів від «Ліверпуля» в п'ятому раунді, а в Лізі чемпіонів вперше за 11 років не зміг вийти з групи. У цьому сезоні Руні забив за «Манчестер Юнайтед» 16 голів у чемпіонаті і 19 — у всіх турнірах.

2006—2007 4 серпня 2006 року в матчі передсезонного турне «Манчестер Юнайтед» проти «Порту» Руні був вилучений за удар ліктем португальського захисника Пепе. Попри товариський характер того матчу, Футбольна асоціація Англії дискваліфікувала Руні на три офіційних ігри, базуючись на 23-сторінковому звіті, надісланому арбітром матчу Рудому Боссеном. Руні написав листа з офіційним протестом у Футбольну асоціацію, посилаючись на відсутність санкцій щодо інших гравців, яких також вилучено в товариських матчах, однак ФА відхилила протест Руні.