Станісла́в I Лещи́нський (Станіслав Богуслав Лещинський, ; 20 жовтня 1677, Львів, Річ Посполита — 23 лютого 1766, Люневіль, Лотарингія)) — польський аристократ, магнат і державний діяч; правитель Речі Посполитої, король Польщі, Великий князь Литовський і Руський (1704—1711, 1733—1734), герцог Лотарингії (1737–1766), імперський граф Священної Римської імперії.

Представник шляхетського роду Лещинських гербу Венява. Небіж луцького латинського єпископа Богуслава Лещинського.

Повний титул: польською — Z Bożej łaski król Polski, wielki książę litewski, ruski, pruski, mazowiecki, żmudzki, inflancki, smoleński, siewierski i czernihowski, książę Lotaryngii i Barrois.

Українською: Божою Ласкою король Польщі, великий князь Литовський, Руський, Прусії, Мазовецький, Жмудський, Інфлянський, Смоленський, Сіверський, Черніговський, князь Лотарингії і Барруа.

Біографія Народився у Львові 20 жовтня 1677 року. Батько — Рафал ЛещинськийGierowski J. Stanisław Bogusław Leszczyński h. Wieniawa (1677—1766)… — S. 600. (1650—31.1.1703), підстолій, підскарбій, крайчий, стольник, хорунжий великий коронний, староста генеральний великопольський, воєвода ленчицький, познанський і каліський, староста мостиський. Мати — Анна Лещинська, донька Станіслава Яна Яблоновського (1660—29 серпня 1727, Шамбо). Станіслав був єдиним сином батьків.Dworzaczek W. Leszczyński Rafał h. Wieniawa (1650—1703) // Polski Słownik Biograficzny. — Wrocław — Warszawa — Kraków : Zakład Narodowy Imienia Ossolińskich, Wydawnictwo Polskiej Akademii Nauk, 1972. — T. XVII/1. — Zeszyt 72. — S. 139—141. Був охрещений 21 жовтня 1677 року в Латинській катедрі Львова за участі діда — Станіслава Яна Яблоновського,Stanisław Leszczyński руського воєводи, польного коронного гетьмана, майбутнього великого коронного гетьмана і краківського каштеляна.Nowak T. Jabłonowski Stanisław Jan na Jabłonowie i Ostrogu h. Prus III (1634—1702) // Polski Słownik Biograficzny. — Wrocław — Warszawa — Kraków : Zakład Narodowy Imienia Ossolińskich, Wydawnictwo Polskiej Akademii Nauk, 1963. — T. Х/2, zeszyt 45. — S. 232—238.

2 квітня 1699 року став воєводою познанським. 12 липня 1704 року Лещинський за підтримки шведського короля Карла XII, військо якого в той час перебувало у Польщі, був обраний польським королем. 4 жовтня 1705 року в колегіаті святого Івана Хрестителя у Варшаві Львівський латинський архієпископ Константій ЗелінськийGierowski J. Stanisław Bogusław Leszczyński h. Wieniawa (1677—1766)… — S. 601.< провів обряд коронації Станіслава ЛещинськогоJarosław Godlewski. Siodło koronacyjne Stanisława Leszczyńskiego z 1704 roku . та його дружини Катажини Опалінської, назважаючи на заборони папи і не дотримавши при цьому традицій, оскільки її мав проводити примас Польщі (Радзейовський).

У 1703—1708 роках вів таємні переговори з гетьманом Іваном Мазепою про об'єднання України, Польщі і Литви у федеративну державу на засадах Гадяцького договору 1658, уклав угоду з гетьманом про спільну боротьбу проти Московського царства.

Після поразки шведсько-українських військ у Полтавській битві 1709 року Лещинський був змушений виїхати до Франції (його дочка Марія в 1725 році стала дружиною французького короля Людовика XV).

Весною 1711 року вислав польський військовий відділ Юзефа Потоцького на допомогу гетьману Пилипу Орлику, який зробив спробу звільнити Гетьманщину з-під московської влади, здійснивши похід на Правобережну Україну.

У 1733 році за підтримки Франції вдруге став польським королем: 12 вересня 1733 року примас Теодор Потоцький на полі елекціївиборів короля у Волі проголосив його новим правителем.Борщак І. Великий мазепинець Григор Орлик. Генерал-поручник Людовика XV (1742—1759) . — Ню-Йорк : Восьмий курінь УПС ім Григора Орлика, 1972. — 1972. — С. 100—101. Але під тиском Росії, Австрії та Саксонії невдовзі змушений був зректися королівства. Під час війни за польську спадщину 1733—1735 років (між Росією, Австрією і Саксонією — з одної сторони та військами Лещинського і Францією — з другої) Лещинський та Дзіковські конфедерати, що його підтримували, були розбиті. За умовами Віденського миру 1738 року (прелімінарний з 3 жовтня 1735 року) Лещинський був змушений остаточно відмовитися від претензій на польський престол на користь Августа III. Повернувся у Францію, де дістав у володіння герцогство Лотарингію і князівство Бар.

Смерть та поховання 5 лютого 1766 року зазнав сильних опіків, коли відкладав люльку, сидячи біля комина. Помер 23 лютого 1766 року від гангрени.

Спочатку похований в церкві Нотр-Дам де Бон Секур у Нансі, яку фундувавGierowski J. Stanisław Bogusław Leszczyński h. Wieniawa (1677—1766)… — S. 610.. Церква була зруйнована під час Французької революції, а останки короля двічі були спаплюжені. У червні 1814 року Міхал Сокольницький забрав їх і перевіз до Познані з наміром поховати у Вавельському соборі. Відтоді їхня доля була невідома аж до 1924 року, коли їх знайшли в підвалі церкви св. Катерини в Ленінграді, звідки їх контрабандою переправили до Королівського замку у Варшаві. У 1926 році їх перенесли до однієї з кімнат королівського замку Вавель, звідки у 1938 році перенесли до Вавельського собору, спочатку до склепу Баторія, а згодом до склепу Сигізмунда..

Родина ̈Мати — Анна Лещинська з Яблоновських (1660—1727) Дружина — Катерина Опалінська гербу Лодзя (1680—1747). Діти: Анна (1699—1717)Anna Leszczyńska z Leszna h. Wieniawa (ID: 14.198.261). , була похована в монастирі (Саар) Марія Зофія Кароліна Феліція (1703—1768) — королева Франції, дружина короля Людовика XV.Maria Karolina Zofia Felicja (z Leszczyńskich) // Polski Słownik Biograficzny.

Цікаві факти Станіслав Богуслав Лещинський є польським королем, який прожив найдовше (88 років та 4 місяці).

Автор книги «Вільний голос, що забезпечує свободу» (1733), в якій виступав за проведення реформ з метою зміцнення Речі Посполитої.

Вшанування 1901 року на його честь була названа вулицяOrłowicz M. Ilustrowany przewodnik po Lwowie z planem miasta // Wydanie drugie. — Lwów—Warszawa : Ksiąźnica Atlas, 1925. — 276 s. — mapa. у Львові (тепер Братів Міхновських).

Див. також Епоха Свободи.

Примітки

Джерела Мицик Ю. А. Станіслав-Богуслав Лещинський // Gierowski J. Stanisław Bogusław Leszczyński h. Wieniawa (1677—1766) // Polski Słownik Biograficzny. — Warszawa — Kraków : Polska Akademia Nauk, 2001. — T. XLI/4, zeszyt 171. — S. 600—612.

Посилання Лещинський Станіслав //