Штутгартський університет () — державний університет в місті Штутгарт, земля Баден-Вюртемберг, Німеччина, який користується міжнародним визнанням в галузі технічних та природничих дисциплін. Установа входить до об'єднання найпрестижніших технічних університетів Німеччини TU9.

Історія

Заснування університету в розташованому неподалік Тюбінгені у 1477 році Еберхардом Бородатим, тодішнім графом Вюртемберга-Ураха і пізнішим герцогом Вюртемберга, спочатку перешкодило заснуванню ще одного університету в Штутгарті. Крім того, незважаючи на зміну резиденції у 1495 році, Тюбінгенський університет імені Еберхарда Карла не був згодом перенесений до Штутгарта, на відміну, наприклад, від Мюнхенського університету Людвіга-Максиміліана (спочатку Інгольштадт, потім Ландсхут).

Уже наприкінці XVIII століття у Штутгарті протягом кількох років існував університет, коли Вища школа Карла, заснована в 1770 році, була підвищена до статусу університету в 1781 році. Проте в 1794 році, за герцога Людвіга Ойгена, його знову було розпущено. Карлова школа готувала передусім юристів для виконання суверенних земельних завдань, а також медиків для вюртемберзької армії. Одним із найвідоміших студентів був Фрідріх Шиллер, який навчався в Карловій школі з 1773 по 1780 рік, здобуваючи освіту військового лікаря.

Сучасний університет бере свій початок від заснування об'єднаної школи мистецтв, реального навчання та ремесел у 1829 році за правління Вільгельма I Вюртемберзького. При цьому Реальну школу (тип середньої школи), засновану у 1796 році, розширили декретом від 27 березня 1829 року, додавши школу мистецтв і ремесел, яка розпочала свою роботу 26 жовтня 1829 року з 34 учнями (серед них Крістіан Фрідріх фон Лайнс). У 1832 році було проведено поділ на школу ремесел, школу мистецтв (сьогоднішня Державна академія образотворчих мистецтв Штутгарта) та реальну школу (сьогоднішня гімназія Фрідріха-Ойгена).Geschichte des FEG Abschnitt (1.2.3.) 1818–1832: Innovation und Improvisation, abgerufen am 23. Juni 2017. У січні 1840 року Школа ремесел отримала статус Політехнічної школи. У 1864 році відбувся переїзд з Кьонігштрассе 12 до нової головної будівлі, зведеної Йозефом фон Егле біля міського саду Штутгарта (сьогоднішній ректорат на Кеплерштрассе 7). Відповідно до зростаючого значення інженерних наук та пов'язаної з цим академізації навчання, Політехнічна школа у жовтні 1876 року стала Політехнічним інститутом, а у 1890 році — Технічним університетом. Своїм офіційно існуючим з 1882 року предметом викладання електротехніка заклад завдячує Вернеру фон Сіменсу (1816–1892).Lehrstuhl für Elektrotechnik an der technischen Hochschule in Stuttgart. In: Vermischtes. Centralblatt der Bauverwaltung, Nr. 17, 29. April 1882, S. 147–148. Auf Digital.ZLB.de, abgerufen am 2. November 2019. У 1900 році Вільгельм II Вюртемберзький надав право присудження наукового докторського ступеня з технічних і природничих дисциплін. З грудня 1905 року жінки були допущені до навчання в Штутгартському технічному університеті.Petra Mayerhofer: „Es gibt Leute, die stellen sich unter einer Studentin ein ganz merkwürdiges Ungetüm vor.“ Die Anfänge des Frauenstudiums an der Technischen Hochschule Stuttgart. In: Gabriele Hardtmann, Nicola Hille (Hrsg.): Die Anfänge des Frauenstudiums in Württemberg. Erste Absolventinnen der TH Stuttgart. Steiner, Stuttgart 2014, ISBN 978-3-515-10656-6, S. 39–93.

Ректори 1967–1969: Фріц Леонхардт (1909–1999), Інститут твердих конструкцій 1969–1971: Хайнц Бленке (1920–1996), Інститут хімічної технології процесів 1971–1980: Карл Хайнц Хункен (1919–2011), Інститут міського водного господарства та управління якістю води 1980–1986: Гартмут Цвікер (1924–1986), Інститут досліджень плазми 1987–1990: Франц Еффенбергер (1930–2024), Інститут органічної хімії 1990–1992: Юрген Гізеке (1932–2024), Інститут моделювання водних та екологічних систем 1992–1996: Гайде Циглер (* 1943), Інститут літературних досліджень 1996–2000: Гюнтер Прітшов (1939–2021), Інститут систем керування верстатами та виробничим обладнанням 2000–2006: Дітер Фрітч (* 1950), Інститут фотограмметрії 2006–2024: Вольфрам Рессел (* 1960), Інститут дорожнього та транспортного машинобудування з жовтня 2024 року: Пітер Міддендорф (* 1971), Інститут проектування літаків

Факультети Факультет 1: архітектури та містобудування Факультет 2: будівельних і інженерних наук Факультет 3: хімії Факультет 4: гео- і біотехнологій Факультет 5: інформатики, електротехніки та інформаційних технологій Факультет 6: аерокосмічної промисловості і геодезії Факультет 7: машинобудування Факультет 8: математики і фізики Факультет 9: філософсько-історичний Факультет 10: менеджменту, економічних і соціальних наук

Відомі особи Макс Ай Готтліб Даймлер Юнібальд Камм Карл Майбах Фредерік Тобен Ернст Гайнкель

Горст Штермер

Примітки

Посилання Офіційний сайт Університету Штутгарту