Буха́рська о́бласть () — адміністративно-територіальна одиниця на заході Узбекистану. Утворена 15 січня 1938 року. Площа 40,32 тисяч км². Населення 1437,7 тис. мешканців (1996). Адміністративний центр — місто Бухара.
Межує на північному заході з Хорезмською, на півночі і сході — з Навоїйською, на південному сході — з Кашкадар'їнською областями Узбекистану, на заході і південному заході — з Туркменістаном (Лебапський вілоят).
Географія Переважна частина території розташована на півдні пустелі Кизилкум з закріпленими рослинністю грядовими і бугристими пісками та з окремими височинами (Кульджуктау, висота до 785 м).
Клімат різко континентальний, посушливий. Середні температури січня — −5 °C, липня 29 °C. Опадів близько 150 мм на рік.
Головні річки — Зеравшан і Амудар'я. Озера — Тудакуль, Денгизкуль та інші. Водосховища — Куюмазарське, Тудакульське і Шоркульське.
Ґрунти алювіальні, лукові, болотні. Поширені чагарники, ефемери і ефемероїди. В області — Кизилкумський заповідник.
Економіка Видобуток природного газу (великі родовища — Газлі та інші); газопроводи на Урал, в Центр, через Ташкент в Киргизстан і на південь Казахстану, нафти.
Легка (бавовноочисна, бавовняно-паперова, шовкомотальна та інші) і харчова промисловості. Основний промисловий центр — Бухара.
Землеробство поливне (Аму-Бухарський канал та інші). Головні галузі сільського господарства: бавовництво, каракульництво, шовківництво. Розвинені плодівництво, баштанство, виноградарство.
Адміністративний поділ Станом на 1 січня 2011 року область поділена на 11 районів і 2 міста обласного підпорядкування. Райони
№ п/п Район Центр 1 Алатський місто Алат 2 Бухарський місто Ґалаасія 3 Вабкентський місто Вабкент 4 Гіждуванський місто Гіждуван 5 Джандарський міське селище Жондор 6 Каганський місто Каган 7 Каракульський місто Каракуль 8 Караулбазарський місто Караулбазар 9 Пешкунський міське селище Янгібазар 10 Ромітанський місто Ромітан 11 Шафірканський місто Шафіркан
Міста обласного підпорядкування Бухара Каган.
Населені пункти Станом на 1 січня 2011 року в області налічувалося 11 міст, 62 міських селища і 120 сільських сходів громадян. Міста Алат Бухара Вабкент Гіждуван Ґазлі Ґалаасія Каган Каракуль Караулбазар Ромітан Шафіркан
Керівництво Бухарської області Голови облвиконкому Ашуров Умаржон Касимович (1939 — 1940) Назаров Сагдулла (1940 — 194.6) Махмудов Хамро (1950 — 1952) Таїров Абдулхай (1952 — вересень 1952) Махмудов Насир (1955 — 1956) Ніязметов Ірискул (1957 — 1960) Матчанов Назар Маткарімович (1961) Ташкулов Сергій Олександрович (1961 — 1963) Базаров Нешан (1963 — 1971) Хайруллаєв Шаріф Камалович (1971 — 1976) Асатов Убайд (1976 — квітень 1982) Ельбаєв Х. (квітень 1982 — 198.3) Нарзуллаєв Нурулло Назарович (198.5 — 1986) Ташкенбаєв Алішер Холмурадович (1986 — 1990) Гатауллін Шаміль (1990 — 1991)
Голови обласної ради народних депутатів Ядгаров Дамір Саліхович (березень 1990 — січень 1992)
1-і секретарі обкому КП Узбекистану Абдурахманов Абдуджабар Абдуджабарович (травень 1938 — липень 1938) Турдиєв Халіл (серпень 1938 — лютий 1939) Мавлянов Абдуразак (лютий 1939 — жовтень 1941) Ісмаїлов (1941 — 194.2) Тургунов Мавлян (194.3 — 194.) Артикбаєв Якубджан (194.5 — січень 1946) Мукумбаєв Карім Карімович (січень 1946 — 1948) Мангутов Нігмат Мухамеджанович (1948 — березень 1951) Алімов Аріф Алімович (березень 1951 — вересень 1952) Таїров Абдулхай (вересень 1952 — 1953) Джурабаєв Мурат Надирович (грудень 1953 — травень 1956) Ризаєв Ахмадалі (1956 — 1962) Матчанов Назар Маткарімович (травень 1962 — березень 1965) Муртазаєв Каюм (березень 1965 — 7 лютого 1977) Карімов Абдувахід Карімович (7 лютого 1977 — 4 січня 1984) Джаббаров Ісмаїл (4 січня 1984 — 22 жовтня 1988) Ядгаров Дамір Саліхович (22 жовтня 1988 — 14 вересня 1991)
Хокіми (губернатори) Ядгаров Дамір Саліхович (28 січня 1992 — березень 1994) Рахмонов Мавлон Рахімович (18 березня 1994 — 14 грудня 1996) Хусенов Самойдін Косимович (1996 — грудень 2011) Есанов Мухиддін Турдийович (27 грудня 2011 — 16 грудня 2016) Барноєв Уктам Ісайович (16 грудня 2016 — 27 лютого 2020) Камалов Карім Джамалович (29 березня 2020 — 22 серпня 2020) Умаров Фарход Бакоєвич (28 серпня 2020 — 7 листопада 2020) Заріпов Ботір Комілович (7 листопада 2020 —)
Література
Примітки