«Золоті́ воро́та» — 29-та станція Київського метрополітену, розташована на Сирецько-Печерській лінії між станціями «Лук'янівська» і «Палац спорту». Відкрита 31 грудня 1989 рокуДо 30 квітня 1990 року включно вхід пасажирів на станцію та вихід з неї здійснювався лише через перехід зі станції «Ленінська» («Театральна»). 1 травня 1990 року був відкритий вхід на Володимирській вулиці. у складі першої черги будівництва Сирецько-Печерської лінії.

Станція «Золоті ворота» має вихід на Володимирську вулицю і до Золотих воріт, а також сполучена підземним переходом зі станцією «Театральна» Святошинсько-Броварської лінії.

З 1994 року мозаїки інтер'єрів станції мають статус «щойно виявлений об'єкт культурної спадщини», пам'ятка архітектури та містобудування, монументального мистецтваНаказ Комітету охорони і реставрації пам'яток історії, культури та історичного середовища Київської міської державної адміністрації від 16.05.1994 № 10 [скасовано]; наказ Головного управління охорони культурної спадщини Київської міської державної адміністрації від 25.06.2011 № 10/38-11 [перезатвердження]; об'єкти культурної спадщини Шевченківського району в м. Києві ).

Станція «Золоті ворота» — є візитною карткою Київського метрополітену, яку неодноразово визнавали однією з найкрасивіших у світі..

Конструкція Конструкція станції — колонна трисклепінна глибокого закладення з острівною платформою.

Колійний розвиток: пошерстний з'їзд з боку станції

Має три підземні зали — середній і дві зали з посадочними платформами. Зали станції відокремленні між собою двома рядами колон. Середній зал з'єднаний із наземним вестибюлем за допомогою ескалаторного тунелю. Через глибоке закладення станції ескалаторний спуск розділений на частини, з проміжним залом у неповній середній частині. Для підйому та спуску пасажирів в ескалаторному тунелі встановлено тристрічкові двомаршеві ескалатори. Середні зали станцій «Театральна» і «Золоті ворота» з'єднані за допомогою ескалаторного тунелю, в якому встановлено чотиристрічкові одномаршеві ескалатори. На станції заставлено тактильне покриття.

Через складну гідрогеологію, з якою зіткнулися при проведенні ескалаторних тунелів, не був своєчасно готовий вихід зі станції і до 30 травня 1990 року на станцію Золоті Ворота можна було потрапити тільки зі станції Театральна (тоді Ленінська).

Архітектура та оформлення Станція складається з підземного залу, надземного і проміжного вестибюлів, з'єднаних ескалаторами, які утворюють цілісний архітектурний ансамбль. Ошатно вирішено підземний зал. Його композиція основана на поєднанні арково-склепінчастих елементів, що спираються на приземкуваті, круглі колони, увінчані стилізованими візантійськими капітелями. У декоративному оформленні використано мозаїчні панно, які розповідають про історію Київської Русі. Дві великі композиції розміщено у торцях середньої нави; в арках, що з'єднують колони — мозаїчні зображення київських князів і давньоруських храмів. Велику роль в організації простору центральної нави підземного вестибюля відіграють масивні металеві люстри, що нагадують світильники давніх храмів. Підлогу викладено з плит темно-сірого граніту.

Стримано вирішено проміжний та наземний вестибюлі. Стіни проміжного вестибюля облицьовано білим мармуром у поєднанні з імітацією плінфи. У формах станції відображено національні особливості архітектури України, безпосередньо пов'язані з архітектурою і мистецтвом Київської Русі.

1991 року постановою Кабінету Міністрів України автори станції київського метро «Золоті ворота» відзначені Державною премією УкраїниПостанова Кабінету Міністрів України від 30 грудня 1991 року № 394 «Про присудження Державних премій України по архітектурі 1991 року».

У 2011 році туристичне видання BootsnAll назвало станцію однією з 15 найкращих у світі під номером 11 .

У січні 2013 року за версією газети The Daily Telegraph станція ввійшла до списку 22 найгарніших станцій Європи.

Мозаїки

На мозаїчному фризі у проміжному вестибюлі, прямо над виходом до ескалатора, який веде на поверхню, знаходиться також мозаїчний напис «СЛАВА УКРАЇНІ» . Наразі його майже неможливо помітити, але протягом декількох років після відкриття станції його було дуже чітко видно. Варто зазначити, що на момент побудови станції Україна ще не була незалежною державою, і гасло «Слава Україні!» офіційно вважалось неприйнятним і його вживання могло призвести до переслідувань. Автори неймовірних мозаїк: українські художники Григорій Корінь та Володимир Федько. Григорій Корінь настільки любив свою професію та жив нею, що мозаїка супроводжує його навіть після смерті: вона прикрашає могилу митця.

Великі Князі Київські Під кожним зображенням підписано ім'я і дати князювання у Києві.

Кий V ст. Щек V ст. Хорив V ст. Либідь V ст. Дір IX ст. Аскольд IX ст. Олег 882—912 Ігор Рюрикович 912—945 Ольга 945—957 Святослав Ігорович 957—969 Володимир Святославич 978—1015 Ярослав Володимирович 1015—1045 Ізяслав Ярославич 1054—1078 Всеволод Ярославич 1078—1093 Святополк Ізяславич 1093—1113 Володимир Всеволодович 1113—1125 Мстислав Володимирович 1125—1132 Ярополк Володимирович 1132—1139 Всеволод Ольгович 1139—1146 Ізяслав Мстиславич 1146—1154 Ростислав Мстиславич 1154—1167 Роман Ростиславич 1171—1176 Святослав Всеволодович 1173—1194 Рюрик Ростиславич 1173—1210 Мстислав Романович 1212—1223 Володимир Рюрикович 1223—1238 Данило Романович 1239—1240

Особистості Київської Русі

Антоній XI ст. Феодосій XI ст. Анна Ярославна XI ст. Іларіон XII ст. Агапіт XI ст. Аліпій XI ст. Нестор XII ст. Петро Милоніг XII ст. Сильвестр кін. XI ст. — поч. XII ст.

Київські храми домонгольського періоду

Десятинна (церква) Софійський (собор) Іринінська церква Михайлівський (собор) (церква) Спаса на Берестові Успенський (собор) (церква) Богородиці Пирогощі Кирилівська (церква) Орнамент з грифонами

Пасажиропотік

Рік 2009 2011 2012 2013 2014 2015 2016 2017 2018 Пасажиропотік, тис. осіб/добу 18,3 19,9 20,5 20,8 20,0 19,7 19,3 20,0 20,8

Галерея

У відеоіграх Один з епізодів комп'ютерної гри «Collapse: The Rage» відбувається на станції метро «Золоті ворота». У доповненні до комп'ютерної гри «Syberia III» під назвою «Automaton with a plan» станція метро «Олімпія» змодельована на основі інтер'єру станції метро «Золоті ворота».

Див. також Список станцій Київського метро.

Примітки

Посилання

Сторінка станції на офіційному сайті Київського метрополітену Сторінка станції на неофіційному сайті Київського метрополітену

Метро, которого нет: «Золотые ворота»