Коломийці, коломійці — відома з джерел кінця XVII — 1-ї половини XVIII століть назва підприємців, подібних до чумаків, які возили сіль із солеварень Підкарпаття (зокрема, з Коломийського повіту) до Наддніпрянської України.
На великий віз коломийці навантажували до 5 тисяч топок (конічних грудок) солі.
Гурти коломийців очолювали старші або отамани.
Література Ісаєвич Я. Д. Коломийці // , — С. 459-460 Модзалевський В. До історії коломийців на Гетьманщині. // Записки Українського наукового товариства в Києві, 1913, кн. 12.